9.1 Графік руху

Основою організації руху поїздів (ГРП). Він об’єднує діяльність усіх підрозділів і відображає план експлуатаційної роботи залізниць. ГРП – непорушний закон для працівників залізничного транспорту, виконання якого є одним з найважливіших якісних показників роботи залізниці.

Рух поїздів за графіком забезпечується правильною організацією і виконанням технологічного процесу роботи станцій, депо, тягових підстанцій, пунктів технічного обслуговування та інших підрозділів залізниць, пов’язаних з рухом поїздів.

ГРП має забезпечувати:

- задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів;

- безпека руху поїздів;

- раціональне використання рухомого складу;

- найефективніше використання пропускної і провізної спроможності ділянок та переробної спроможності станцій;

- дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад;

- можливість виконання робіт з поточного утримання та ремонту колії, споруд, пристроїв СЦБ, зв’язку й електропостачання за безумовного дотримання вимог охорони праці.

ГРП класифікуються наступним чином:

1. В залежності від швидкості руху поїздів:

- паралельні (поїзда кожного напрямку прямують з однаковою швидкістю);

- непаралельні (поїзда кожного напрямку прямують з різною швидкістю).

2. По кількості головних колій:

- одноколійні;

- двоколійні.

3. По відношенню кількості поїздів у парному та непарному напрямку:

- парні (кількість поїздів у кожному напрямку однакова);

- непарні (кількість поїздів у кожному напрямку відрізняється).

4. В залежності від розміщення поїздів попутного прямування:

- пачечні (поїзда прямують один за одним з розмежуванням меж станційним перегоном);

- пакетні (поїзда прямують один за одним з розмежуванням по часу чи блок-дільницям при АБ і міжпостовими перегонами при НАБ);

- частково пакетні (частина поїздів рухається одиночно, а частина – пакетами).

ГРП згідно варіанту завдання наведено у додатку А.

9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів

9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами

Для рішення технологічних задач по організації маршрутів з місць навантаження, місцевої роботи дільниць, розрахунків доцільності формування наскрізних та групових поїздів, визначення розмірів руху, складання графіка руху та графічних моделей технічних норм використання вагонів та локомотивів потрібні норми часу на операції з поїздами та групами вагонів. Такі норми приймаються на підставі типових нормативів або згідно з завданням керівника проекту.

Приблизні норми часу наведені у таблиці 9.1.

9.2.2. Визначення елементів графіка руху

До елементів графіка, які потрібно визначити в проекті, відносяться: час ходу поїздів по перегонах, станційні і міжпоїзні інтервали, норми стоянок поїздів і знаходження локомотивів на станціях.

Перегінний час ходу вантажних і пасажирських поїздів визначають на підставі даних п. 1.1 завдання за формулами з округленням до цілих хвилин:

, (9.1)

, (9.2)

де – довжина перегону, км;

- ходова швидкість вантажного поїзда, км/год.

Час ходу після розрахунків зручно звести в таблицю 9.2.

Результати розрахунків спільно з додатковим часом на розгони та уповільнення поїздів записують в бланк графіку руху поїздів. Додатковий час на розгін ( ) при тепловозній тязі приймають 2 хв., при електровозній тязі – 1 хв., а час на уповільнення ( ) у вхіх випадках – 1 хв.

Станційні інтервали схрещення ( ), неодночасного прибуття ( ), попутного прямування ( ), попутного відправлення ( ), інтервали між поїздами у пакеті при автоблокуванні ( ) визначаються на підставі завдання. При розрахунках кожного станційного інтервалу наводиться його схема і технологічний графік. Для інтервалу між поїздами в пакеті наводяться схеми взаємного розташування поїздів на перегоні при розгалуженні трьома блок-ділянками, а на розрахунковому елементі профілю – двома блок-ділянками.

Таблиця 9.1 – Технологічні норми часу на виконання операцій з поїздами і вагонами

Найменування операцій чи процесу	Норма часу, год.
Навантаження-вивантаження одного подавання вагонів з урахуванням маневрів, допоміжних операцій, вантажних і комерційних операцій, тощо	2,5 – 3,5
Час навантаження відправницького маршруту	5,5 – 6.0
Приведена економія від прямування вагоном технічної станції без переробки	5,4 – 6,5
Параметр накопичення вагонів: Загальний Для маршрутів порожніх вагонів Для збірних поїздів	11,3 – 11,7 9,0 – 9,4 10,4 – 7,4
Простій транзитного вагона з переробкою на технічній станції	8,9 – 18,9
Простій транзитного вагона без переробки на технічній станції	1,9 – 5,9
Простій поїзного локомотива: На станції основного депо На станції зворотного депо На станції зміни бригад На станції перечеплення поїзда	2,6 0,9 – 1,5 0,5 – 0,8 1,0 – 1,6
Обробка поїзда, що прибув у розформування	0,5 – 0,75
Обробка поїзда свого формування	0,5 – 1,0
Тривалість знаходження пасажирських поїздів на технічних станціях: Швидких Пасажирських	0,25 – 0,4 0,5 – 0,75
Тривалість знаходження пасажирських поїздів на проміжній станції	0,01 – 0,06
Тривалість знаходження приміських поїздів на проміжних станціях (зупинкових пунктах)	0,01 – 0,03
Тривалість перебування збірного поїзда на проміжній станції	0,4 – 0,6
Час перебування вивізного локомотива на проміжній станції	0,4 – 0,5
Додатковий час на розгін та уповільнення поїздів	0,01 – 0,03
Швидкість на розрахунковому підйомі: Електровози, км/год. Тепловози, км/год.	43 35

Таблиця 9.2 – Перегінний час ходу ( ) поїздів різних категорій на дільницях, хв.

Дільниця	Ходова швидкість у напрямку		Назва перегону	Довжина перегону	Непарний напрямок		Парний напрямок
	Непарн.	Парн.			Вант.	Пас.	Вант.	Пас.
А-Б	60	58	А-С	17	17	18	13	14
			С-Т	19	19	20	14	15
			Т-У	20	20	21	15	16
			У-Ф	18	18	15	14	15
			Ф-Ш	23	23	24	19	20
			Ш-Ю	17	17	18	13	14
			Ю-Б	16	16	17	12	13

Значення міжпоїзного інтервалу визначають за формулами, хв.

, (9.1)

, (9.2)

де – довжина блок-ділянки, м (приймаємо 1200-1500 м);

– довжина вантажного поїзда, м;

– ходова швидкість вантажного поїзда, км/год. (згідно із завданням);

– швидкість на розрахунковому підйомі, км/год. (згідно з таблицею 9.2);

– додатковий час на сприймання показання сигналу машиністом, хв. (приймаємо 0,1 хв.)

довжину поїзда визначають за формулою

, (9.3)

де – кількість вагонів вантажного поїзда, згідно з завданням;

- середня довжина вагона (приймаємо 15 м);

- середня довжина локомотива (приймаємо 30 м).

Розрахунки за формулами 9.1 – 9.3 доцільно виконати для найбільшої довжини поїзда по кожній дільниці.

У кваліфікаційній роботі за завданням виробництва розрахунки елементів графіка виконують для вагових норм поїздів:

- дільничні – для дільничних поїздів на кожній дільниці;

- уніфіковані – для наскрізних поїздів на напрямку;

- паралельні – для відправницьких маршрутів поїздів, що прямують подвоєною тягою і з підштовхувачами локомотивами без переформування у межах напрямку;

- диференційовані – для збірних, вивізних і інших місцевих поїздів, що забезпечують розвезення місцевих вагонів у межах дільниці.

Для швидкісних вантажних поїздів по замовленню споживачів встановлюють норму ваги та кількість вагонів, згідно з потужністю локомотива та терміном доставки вантажів.

При цьому виконують тягові розрахунки за прикладними програмами, що узгоджуються при складанні завдання на проектування.

Час на знаходження збірних поїздів на проміжних станціях визначають, згідно з [4]. Для опорних проміжних станцій дільниці з великою місцевою роботою розробляється технологічний графік обробки збірного поїзда. Для цього у дипломному проекті на базі схеми станції складається масштабний план на підставі якого визначають довжину і тривалість піврейсів маневрових пересувань. Відомості про відчеплення – причеплення вагонів використовують з діаграми вагонопотоків дільниці (рисунки 8.1-8.17). Зміст графіка і потрібні розрахунки наведено у [12].

Норми стоянок поїздів під обробкою на сортувальних станціях напрямку можна скласти на підставі розрахунків, що студенти виконали у комплексному курсовому проекті з організації роботи сортувальної станції.

Якщо сортувальна станція. Наприклад, Ю, є передавальною у міждержавному сполученні, на ній виконуються операції прикордонного і митного контролю. Норму часу стоянки поїзда потрібно прийняти, згідно з технологічним процесом роботи станції Ю у межах до 180 хв.

Таблиця 9.3 – Розрахункові розміри руху вантажних поїздів для побудови графіка

Стик прийому (станцій форм. поїзда)	Стик здачі (станцій розформування поїзда)				Підсумок
	З	Б	Ю	А
З(и)	-	45	4	11+1зб	50+1зб
Б	46	-	8	12+1зб+ +1вм(А-Б)	66+2зб+ +1вм(А-Б)
Ю	4	8	-	2+1зб	14+1зб
А	10+1зб	12+2зб+ +1вм(А-Б)	12+1зб	-	24+4зб+ +1вм(А-Б)
Підсумок	60+1зб	65+2зб+ +1вм(А-Б)	14+1зб	25+4зб	164+8зб+ +2вм(А-Б)