11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)

11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями

Технічне нормування в сучасних умовах є складовою частиною управління перевізним процесом і регламентується місячним планом перевезень, керуючими документами планом формування (ПФП), графіком руху поїздів (ГРП), типовим технологічним процесом (ТТП), договорами з вантажовідправниками [8]. Технічне нормування складається з технічних норм експлуатаційної роботи з вагонами, технічних норм роботи та використання локомотивів, технічних норм забезпечення перевізними засобами. На базі нормативних документів та у відповідності до фактичної ситуації здійснюється оперативне керування перевезеннями та їх аналіз.

При реформуванні роботи залізничного транспорту України передбачається перерозподіл функцій управління між апаратом працівників залізниць та апаратом працівників її дирекцій. Тому розрахунки технічних норм виконуються як для залізниці, так і для дирекцій залізничних перевезень.

11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку

Визначаються три групи показників технічних норм експлуатаційної роботи з вагонами:

- середньодобові кількісні показники, що визначають інтенсивність роботи з парком вантажних вагонів (навантаження, вивантаження, прийом, здачу по стиках, число відправлених вагонів з вузлів, вагонообіг, вантажообіг);

- якісні показники, що визначають рівень експлуатаційної діяльності залізниці (регіону) – обіг вагона загального парку, порожнього, місцевого, транзитного та його елементи, середньодобовий пробіг, продуктивність та інші;

- норми забезпечення перевізними засобами (потрібний робочий парк вагонів по структурі і типу, резерв вагонів, парк локомотивів, ліміт палива та електроенергії на тягу поїздів та інші).

Основним джерелом даних про роботу вагонів є транспортна таблиця інтенсивності показників (табл. 11.1). Абсолютна більшість кількісних показників у ній представлена, крім вагонообігу на вантажообігу, які поки що не потрібні. На базі цієї таблиці складається принципова схема експлуатаційної роботи регіону (рисунок 11.1) з вказаними інтенсивностями перевезень. Як видно з рисунка 11.1, на регіоні залізниці потрібно 308 вагонів з-під вивантаження переставити під навантаження, здати 365 порожніх вагонів по регулювальному завданню, отримавши собі 127 порожніх вагонів; важливим для регіону буде своєчасне регулювання потоків транзитних вантажних порожніх вагонів. Користуючись таблицями вагонопотоків, які наведені у завданні, визначають регулювальний розрив як різницю між прийманням та здачею порожніх із збереженням знака. Знак (+) визначає отримання додаткових порожніх вагонів під навантаження. Знак (-) визначає відправлення (здачу) додаткових порожніх. Регулювальний розрив повинен бути однаковим, коли він обчислюється як різниця між ввозом і вивозом порожніх, навантаженням і вивантаженням. Здачею та прийомом вантажних вагонів. Дійсно:

=460 ваг., =338 ваг., Р=460-338=122 ваг.,

=5148 ваг., =5270 ваг., Р=5270-5148=122 ваг.,

=487 ваг., =365 ваг., Р=487-365=122 ваг.

Таблиця 11.1 – Робота (інтенсивність вагонопотоків на залізниці та її дирекціях за сполученнями

Т ранзит	В везення	П риймання
В ивезення	М ісцеве

Примітка:

+ = , + = , + = ,

+ = , + = .

Цим підтверджується правильність складання транспортної таблиці.

Прийом Вивантаження Навантаження Здача

Т ранзит 4835 Загально

Вантажний Інтенсивність

Транзит 360

П орожній

В віз вантаж. 313 5 Вивіз порож.

Ввіз порож. 127 435 Вивіз вантаж.

25 Місцеве

25 сполучення

338 Місцеве 460

сполучення

Рисунок 11.1 – Інтенсивність експлуатаційної роботи регіону залізниці А

Робота регіону визначається по початкових або кінцевих моментах обліку операції з вагонами. З даних таблиць вагонопотоків, які наведені у завданні.

= + = + = 5148+460 = 5270+338 ваг.

Кількість відправлених вагонів з технічних станцій визначена складанням по всім таким станціям, тобто

= 2469+3108 = 6677 ваг.

Пробіги вагонів , ваг.∙км визначають по кожній дільниці для вантажних і порожніх вагонів, потім їх складають та визначають загальні пробіги на регіоні. З метою прискорення розрахунків пробіги місцевих вагонів на дільниці визначають від її геометричного центра (1/2 довжини). Інтенсивність транзитного вагонопотоку множимо на довжину дільниці, а інтенсивність місцевого вагонопотоку – на ½ довжини дільниці. Приклад розрахунків вагоно – кілометрів зображений у таблиці 12.1.

Визначення обігу вагона, доби і його елементів рекомендується виконати за формулою

= , (11.1)

де - вагоно-години знаходження вагонів у поїздах;

- час знаходження одного вагона на шляху прямування, год.;

- кількість технічних станцій, що проходить вагон за час обігу;

- рейс вагона, км;

- час знаходження вагона під операціями на технічних станціях, год.;

- коефіцієнт місцевої роботи;

- технологічна норма знаходження вагона на станціях навантаження – вивантаження, год.;

- технологічна норма простою вагона на технічних станціях.

Нормування робочого парку як важливої частини перевізних засобів доцільно здійснити за методикою, що розроблена на кафедрі УЕР УкрДАЗТ [3]. Вона дозволяє ретельніше проаналізувати фактори, що впливають на обсяг перевізних засобів, та визначити потребу в них.

Таблиця 11.2 – Визначення вагоно – кілометрів пробігу вагонів в регіоні

Дільниця	Довжина, км	Вагонопотік			Пробіг вагонів, ваг.∙км
		Транзит, вант./порож.	Місцевий, вант./порож.	Загальний
А-Б	129	4638 / 228	105 / 0	5001	645129
А-З	120	4078 / 360	135 / 0	5192	545160
А-Ю	91	1401 / 177	90	1668	151788
Підсумок					1342077

Робочий парк, ваг./доб., визначають за формулою

= , (11.2)

де - вагоно – години знаходження вагонів у поїздах на всіх дільницях регіону;

- вагоно – години знаходження вагонів у поїздах на технічних станціях;

- вагоно – години знаходження вагонів у поїздах на станціях навантаження – вивантаження.

Вагоно – години в поїздах на дільницях визначають за формулою

= . (11.3)

Вагоно – години знаходження вагонів на технічних станціях визначають як суму вагоно – годин транзитних вагонів без переробки та транзитних вагонів з переробкою за формулою

= ∙ + ∙ , (11.4)

де - інтенсивність транзитного вагонопотоку без переробки, ваг.;

- інтенсивність транзитного вагонопотоку з переробкою (включаючи місцеві вагони), ваг.;

- простій транзитного вагона без переробки, згідно з технологічним процесом та графіком руху поїздів, год.;

- простій транзитного вагона з переробкою, згідно з технологічним процесом та графіком руху поїздів, год.

Вагоно – години на станціях навантаження – вивантаження визначаються на вантажних станціях вузла на дільницях регіону

= , (11.5)

де - кількість місцевих вагонів на і-тій станції;

- норма знаходження місцевого вагона на і-тій станції вузла або дільниці.

Для технічних станцій вузла (для станції) А норма знаходження місцевого вагона складає, год.

= + , (11.6)

де - час знаходження місцевого вагона на станції під вантажними операціями (приймаємо 6-10 год.)

Приклад. Визначимо робочій парк за вказаною методикою, прийнявши вже відомі вихідні дані:

= 1,27 год., = 4,79 год., = 5437 ваг., = 1903 ваг.,

= 11,80 год., = 14,57 год., = 17,6 год., = 18,0 год.,

= = 31802,4 ваг.∙год.

= 5437∙1,27+1903∙4,79 = 15963,3 ваг.∙год.

= = 2,17 год.

= 140∙11,80+135∙14,57+105∙17,6+90∙18,0 = 7085,5 ваг. год.

= = 8,88 год.

= = 2286 ваг./доб.

При даному способі робочий парк вагонів складає 2286 ваг./доб., що в цілому достатньо для забезпечення технологічного процесу роботи підрозділів та в цілому регіону.