- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
10.1 Відображення графіка руху
Для прокладання графіка руху поїздів на папері формату А1 креслять сітку графіка на добу з 0 до 24 годин; з лівого боку сітки вказують, згідно з макетом завдання, послідовність технічних проміжних станцій та перегонів з їх даними: назва по напрямках прямування, час руху різних категорій поїздів, час на розгін та уповільнення, кількість головних колій, засоби зв’язку для руху поїздів, кількість приймально – відправних колій на проміжних станціях; з правого боку сітки вказують для тієї ж послідовності назву та кілометри розташування станцій, по напрямках прямування кількість пасажирських та вантажних поїздів, показники графіка – технічну, дільничну швидкості, коефіцієнт дільничної швидкості.
Рекомендовано: сітку графіка креслити в приблизному масштабі: 10 хв. – 4-5 мм, довжину перегонів 1 км – 1,5 мм; для скороченого графіка обробки поїздів на технічних станціях – смуга 10-15 мм.
Витяг з загальної нумерації поїздів наведено в таблиці 10.1.
Зразок сітки графіка наведено у [2, 3, 11].
10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
У першу чергу на графік наносять лінії ходу швидких, дальніх, місцевих пасажирських поїздів, згідно з розкладом їх прямування по головній станції А регіону, а при наявності і по стикових станціях З, Ю, Б. Для пасажирських і місцевих поїздів на проміжних станціях передбачають зупинки по 1-2 хв. Для швидких - зупинок не передбачають. При наявності зупинок враховують час на розгін та уповільнення на всіх станціях (відповідно по 1 хв.)
Таблиця 10.1 – Нумерація поїздів (скорочена)
Категорія поїзда |
Діапазон номерів |
Колір графіка |
Швидкі (швидкісні) |
001-289 (161-169) |
Червоний |
Пасажирські дальні |
301-498 |
Те ж |
Пасажирські місцеві |
601-698 |
Те ж |
По вказівці УЗ |
501-598 |
Те ж |
Приміські поїзди |
6001-6998 |
Те ж |
Поїзди підвищеної комфортності |
801-898 |
Те ж |
Те ж, без пасажирів |
5001-5198 |
Те ж |
Вантажні поїзди: |
|
|
Швидкі, прискорені |
1001-1998 |
Чорний |
Блок-поїзди |
1900-1998 |
Те ж |
Наскрізні |
2001-2998 |
Те ж |
Дільничні |
3001-3398 |
Те ж |
Збірні |
3401-3498 |
Те ж |
Вивізні і передаточні |
3501-3798 |
Те ж |
Диспетчерські локомотиви |
3801-3898 |
Те ж |
Локомотиви резервом |
4301-4398 |
Те ж |
Господарські поїзди |
5301-5398 |
Те ж |
Якщо відомий лише розклад руху пасажирських поїздів по головній станції А, час відправлення поїзда на дільницю визначають «зворотним» розрахунком часу, виходячи з підсумку часу руху на перегонах та часу розгону – уповільнення на проміжних станціях за формулою
, (10.1)
де
- кількість станцій з стоянками
пасажирських поїздів;
- тривалість часу стоянок, розгону,
уповільнення пасажирських поїздів.
Потім на графік наносять лінії ходу приміських поїздів, таким чином, як це передбачено графіком обороту составів, але з урахуванням часу відправлення по перегонах, зупинок, розгонів – уповільнень на проміжних станціях, тривалості обороту на зонних станціях. У подальшому деякі лінії ходу приміських поїздів корегуються з метою найкращого використання пропускної спроможності, отримання високих техніко – економічних показників руху ватажних поїздів та обслуговування приміських пасажирів.
В періоді інтенсивного руху (вранці і в кінці робочого часу) доцільно при наявності зон на головну станцію А підводити приміські поїзди з зони 1 потім з зон 2 і 3. Відправлення поїздів доцільно здійснити на зони 3, 2, вже потім на зону 1.
Приклади:
Приклад 1.
Оборот пасажирського поїзда визначаємо за формулою
=
+
+
+
,
де - довжина дільниці, км;
,
- дільнична швидкість відповідно в
непарному і парному напрямках, км/год.;
- час простою поїзда в депо приписки, год.;
- час простою поїзда в оборотному депо, год.
=
+
+13+8=
36,96
год.
Потрібну кількість составів пасажирського поїзда визначаємо за формулою
n=
,
де - оборот пасажирського поїзда, год.
n=
состава.
Відповідь: n =2 состава. - потрібна кількість составів пасажирського поїзда.
Приклад 2.
Для приміської дільниці А-Ю визначити обіг составу. Використовуємо формулу
=
,
де L – довжина дільниці, км;
-
дільнична швидкість, км/год.;
-
час , відповідно, на станціях приписки
та обороту, год.
=
=9,4
год.
Відповідь: = 9,4 год. - час обороту приміського составу.
