Рішення:

На головній станції А та станції Б витрати складають:

1) при варіанті формування одногрупних поїздів

= , у.о.

= =

в-г

2) при варіанті формування двогрупних поїздів при > :

={

.

На головній станції А напрямку А-В та на станції Б при І варіанті формування одногрупних поїздів витрати складають:

а) на накопичення вагонів по станції А, грн./добу

=

=1694 грн./добу.

б) на накопичення вагонів по станції Б, грн./добу

=

=847 грн./добу.

в) на росформування та формування по станції Б

=

=

=217,6 грн.добу.

Загальні витрати складають

=1694+847+217,6=2758,6 грн./добу.

На головній станції А та на станції Б обміну груп при ІІ варіанті формування двогрупних поїздів при > та вільному розкладі прямування витрати складають:

а) на накопичення вагонів по станції А, грн./добу

= .

=11∙55(1+ )∙1,4 = 1194,20 грн./добу

б) на простій при маневрах по роз’єднанню груп по станції А, грн./добу

= .

= = 106,4 грн./добу.

в) на накопичення, очікування розкладу відправлення, простій при маневрах по з’єднанню груп та росформування – формування по станції Б, грн./добу

=

.

=

=

=(152+297)1,4+1,4∙1,5[16,12+22,5+3,78∙31,5]=

=628,6+331,15=959,75 грн./добу.

г) на маневрову роботу локомотиву при росформуванні – формуванні та обміну груп вагонів по станції Б, грн./добу

={

.

={

.

={0,16[(16,12+11,7)+14,35]+0,16}77=521,5 грн./добу.

д) на простій поїзних локомотивів при обміні груп з урахуванням очікування відправлення на станцію В, грн./добу

= .

= грн./добу.

Загальні витрати по ІІ варіанту складають:

=1194,2+106,4+959,75+521,5+154,7=2936,6 грн./добу.

Доцільно формувати одногрупні поїзди, оскільки показник І варіанту кращій за показником ІІ варіанту на

- =2936,6 - 2758,6 = 178 грн./добу.

8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава

В залежності від величини керуючого ухилу, потужності локомотива, що використовується при тязі поїздів, розраховується два варіанти зміни маси Q, а відповідно і состава.

1 варіант – Q₁>Q₂ зміна ваги, відчіпка на станції Б.

Рисунок 8.15 – Схема прямування вагонопотоку по дільниці зі зміною ваги, відчіпкою на станції Б.

Для формування таких поїздів можливі три випадки.

Перший випадок.

Величина групи, яка іде на накопичення, відповідає величині групи ядра.

Рисунок 8.16 – Схема прямування вагонопотоків по дільницях полігону: а) на лініях, що перетинаються на вузловій станції; б) на лініях, що сходяться на вузловій станції

. (8.26)

Для формування составів із зміною маси повинна виконуватись умова:

. (8.27)

Якщо умова (8.27) не виконується, тобто , в такому випадку формуються тільки одногрупні состави.

Якщо виконується (8.27), по станції А формується поїзд призначенням А-В, із зміною маси по станції Б.

Другий випадок:

Якщо , формуємо по станції А поїзда призначенням А-В із зміною маси по станції Б, а з залишку вагонів формуються одногрупні призначення на станції Б.

Якщо , формується по станції А наскрізне призначення А-В із зміною маси состава по станції Б, цих составів буде стільки скільки хвостових частин. А з залишеної головної частини, формується одногрупне призначення А-В з частковою переробкою по станції Б.

2 варіант – Q₁<Q₂, зміна ваги, причіпка на станції Б

Рисунок 8.17 – Схема прямування вагонопотоку по дільниці зі зміною ваги, причіпкою на станції Б.

, формується по станції А наскрізне призначення А-В з поповненням його по станції Б.

, по станції А формується наскрізне призначення А-В, а з решти частини потоку формуються дільничні поїзди призначенням Б-В.

При , формується по станції А наскрізне призначення А-В при кількості поїздів, яка дорівнює для поповнення таких поїздів частка поїздів струменю А-В розформується на станції Б, на базі чого і поповнюються інші вагонами А-В та Б-В.