- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
Згідно
з методикою на підставі дільничних
графіків складають їх кількісні і якісні
показники: поїздо-кілометри, поїздо-години
в русі, на зупинках, технічну, дільничну
швидкості руху, коефіцієнт дільничної
та ходової швидкості (відповідно
,
,
,
)
середній час знаходження локомотива
на станції зворотного та основного депо
(при наявності).
Розрахунки виконуються для кожного напрямку прямування, для дільниці, для регіону залізниці з урахуванням збірних поїздів та без урахування їх. Вихідні дані для розрахунків надаються у вигляді відомості графіка, форма якої наведена у таблиці 10.4.
Для розрахунків використовують прикладну програму, яка входить до пакета прикладних програм ANSHLAG з ім’ям SASCHA. З її допомогою заповнюють відомість, а потім отримують результати розрахунків кількісних та якісних показників. Значення переводяться у долі часу.
Технічна
швидкість
,
км/год. на дільниці визначається за
формулою
=
.
(10.10)
Дільнична
швидкість
,
км/год. на дільниці визначається за
формулою
=
.
(10.11)
Коефіцієнт дільничної швидкості
=
. (10.12)
Коефіцієнт ходової швидкості
=
. (10.13)
В
цих формулах показники висвітлені
раніше. Значення
використовується з похідних даних
завдання.
Для двоколійних дільниць А-З, Б-А показники графіка отримують аналогічно, але при значній кількості поїздів з однаковим пробігом та часом руху значення , з урахуванням збірних вивізних поїздів визначають за формулами
=
.
(10.14)
Таблиця 10.4 – Відомість для розрахунків показників графіка руху вантажних поїздів на дільниці
Непарний напрямок |
Парний напрямок |
Час знаходження локомотива |
||||||||||
Но-мер поїзда |
Час |
Поїздо-км |
Номер поїзда |
Час, год., хв. |
Поїздо-км |
|||||||
Відправ. |
Прибув. |
Зупинка |
В русі |
Відправ. |
Прибув. |
Зупинка |
В русі |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підсумок |
|
|
|
Підсумок |
|
|
|
|
|
|||
Примітки:
1.
2. Якщо поїзд прямує на частину дільниці (наприклад, вивізний 3502, 3503 на інші), або вказується до проміжної станції обертання локомотива на дільниці. |
||||||||||||
де
,
,
,
- загальна кількість вантажних поїздів
наскрізних, дільничних, збірних, вивізних
(по напрямках);
,
- загальна кількість поїздів наскрізних
та дільничних, що прямують без обгонів;
,
- загальна кількість поїздів наскрізних
та дільничних, що прямують з обгонами;
- зупинка тривалістю
наскрізного, вивізного або дільничного
поїзда при його обгоні;
- загальний підсумок зупинок збірного
поїзда.
Ці розрахунки здійснюють у кожному напрямку прямування та для дільниці як середні в обох напрямках. Для регіону залізниці показники швидкості розраховують як середньовагові з дільничних показників та вказують в таблиці 10.5.
Таблиця 10.5 – Показники швидкостей регіону А (умовні)
Показник |
Дільниці регіону |
Середньоваговий для регіону залізниці |
||
А-Ю |
А-Б |
А-З |
||
L |
91 |
130 |
85 |
|
|
34,2 |
56,0 |
56,0 |
46,2 |
|
29,6 |
52,5 |
54,0 |
42,2 |
, км/год. |
56,0 |
80,0 |
80,0 |
70,0 |
|
0,86 |
0,92 |
0,93 |
0,91 |
|
0,53 |
0,65 |
0,67 |
0,60 |
Середньоваговий показник відповідної швидкості визначено, згідно з умовою
=
.
(10.15)
Коефіцієнти швидкостей визначені за середньоваговими значеннями швидкості і є точнішими від середніх. Середній час знаходження локомотива на станції зворотного депо А дільниці А-Ю визначається за формулою
=
.
(10.16)
де
- сумарні локомотиво-години знаходжень
локомотивів, що прибули з і-того
напрямку прямування та прямують на
j–тий
напрямок прямування з поїздом (або
резервом).
Для одноколійної дільниці при дільничному способі експлуатації локомотивів визначають повний та експлуатаційний обіг локомотива, год., за формулами
=
, (10.17)
=
, (10.18)
де
,
- сумарні локомотиво-кілометри пробігу
у непарному та парному напрямках
прямування, які приймають рівними
поїздо-кілометрам у таблиці 10.4 або
чисельнику;
,
- кількість оборотів локомотивів;
- середній час знаходження локомотивів,
на станції основного депо або станції
зміни бригад, який визначається після
побудови графіка оборотів, або приймається
у межах 1,5 год. Для основного депо та
0,75 год. На станції зміни бригад.
Для двоколійної дільниці при знаходженні пункту обороту локомотивів за межами регіону повний оборот не визначається.
Приклад 1.
Для визначення дільничної та технічної швидкості на дільниці Г-К згідно побудованому графіку руху складено допоміжну таблицю.
Таблиця 10.6 – Визначення витрат часу на переміщення
Номер поїзду |
Час відправлення |
Зупинки, хв. |
Час прибуття |
Час в русі, год. |
Поїздо-кілометри |
В непарному напрямку |
|||||
2001 |
03-50 |
0 |
05-51 |
202 |
150 |
2003 |
08-10 |
8 |
10-12 |
2,20 |
150 |
3001 |
15-10 |
0 |
17-11 |
2,02 |
150 |
3401 |
16-00 |
118 |
20-16 |
4,26 |
150 |
2007 |
21-10 |
8 |
23-11 |
2,02 |
150 |
Підсумок |
|
134 |
|
12,52 |
750 |
В парному напрямку |
|||||
2002 |
01-31 |
0 |
02-32 |
2,02 |
150 |
2004 |
04-52 |
8 |
07-04 |
2,20 |
150 |
3002 |
12-00 |
8 |
14-01 |
2,20 |
150 |
2006 |
18-00 |
0 |
20-01 |
1,02 |
150 |
3402 |
02-10 |
120 |
06-19 |
4,27 |
150 |
Підсумок |
|
136 |
|
12,71 |
750 |
=
=59,4
км/год.,
=
=72,3
км/год.
Парк
локомотивів (
),
що знаходиться в експлуатації визначається
діленням суми загального часу роботи
локомотивів
на добовий бюджет часу
=
. (10.19)
Загальний
час роботи локомотивів складається з
роботи у голові поїздів
,
при кратній тязі
,
при окремому слідуванні
та простою в пунктах основного
та зворотного депо
;
в роботі прийняти тільки роботу у голові
поїздів, для чого визначити час руху
усіх локомотивів, згідно варіанту їх
кількості, а також, скласти час знаходження
усіх локомотивів у пунктах останнього
та зворотного депо. Для знаходження
простою локомотивів у пунктах основного
депо та зворотного складені таблиці
10.7 та 10.8.
Таблиця 10.7 – Простій локомотивів у пунктах основного депо
Номер поїзду, з яким прибув локомотив |
Час прибуття |
Номер поїзду, з яким відправився локомотив |
Час відправлення |
Простій, у годинах та хвилинах |
Простій у годинах |
2001 |
05-51 |
3002 |
12-00 |
6-09 |
6,15 |
2003 |
10-22 |
2006 |
18-00 |
7-38 |
7,63 |
3001 |
17-11 |
2002 |
00-31 |
7-20 |
7,33 |
2007 |
23-33 |
2004 |
04-52 |
5-19 |
5,32 |
3401 |
20-16 |
3402 |
02-10 |
5-54 |
5,90 |
Підсумок |
|
|
|
|
32,33 |
Таблиця 10.8 – Простій локомотивів у пунктах зворотного депо
Номер поїзду, з яким прибув локомотив |
Час прибуття |
Номер поїзду, з яким відправився локомотив |
Час відправлення |
Простій, у годинах та хвилинах |
Простій у годинах |
2002 |
02-32 |
2001 |
03-50 |
1-18 |
1,30 |
2004 |
07-04 |
2003 |
08-10 |
1-06 |
1,10 |
3402 |
06-19 |
3401 |
16-00 |
9-41 |
9,68 |
3002 |
14-11 |
3001 |
15-10 |
0-59 |
0,98 |
2006 |
20-01 |
2007 |
21-10 |
1-09 |
1,15 |
Підсумок |
|
|
|
|
14,21 |
=
=3
локомотиви.
Середньодобовий пробіг, км/добу, локомотивів знаходиться за формулою
=
,
(10.20)
де
- загальний лінійний пробіг локомотива,
який складається з пробігу у голові
поїздів (
),
пробігу при кратній тязі, пробігу у
підштовхуванні та окремого слідування,
в роботі прийняти
=
=500
км/добу.
Приклад 2.
План – графік місцевої роботи складається з графіка руху місцевих поїздів (збірних, вивізних, диспетчерських локомотивів), діаграми змінення наявності місцевих вагонів та таблиці показників. Вони зображуються у графічно – аналітичному вигляді після побудови нормативного графіка. Тому показники місцевої роботи проміжних станцій та дільниці взагалі є нормативними. Приклад плану – графіка місцевої роботи наведено на рисунку 11.1. Він складається за даними таблиць завдання, діаграм причеплення – відчеплення вагонів на проміжних станціях.
Порядок визначення основних показників технології місцевої роботи такий:
- середній час знаходження вагона на станції, год.
=
,
(10.21)
- середній час знаходження вагона на станції, що припадає на одну вантажну операцію, год.
=
,
(10.22)
- коефіцієнт подвійний вантажних операцій
=
,
(10.23)
де
- вагоно – години знаходження вагонів
під операціями на станції, які визначаються
згідно з рисунком 11.1;
- число місцевих вагонів, яке дорівнює
підсумку прибулих або підсумку
відправлених вагонів зі станції;
- відповідно, число навантажених та
вивантажених вагонів.
Зазначимо, що нормативні показники мають бути виконані тільки при умовах, які враховані при їх визначенні. При зміні обсягів, напрямку пересування вагонопотоків складаються варіанти планів – графіків, згідно з принципами „норми-право”. З метою оперативності складання цих варіантів потрібне застосування ПЕОМ інженерно-технічного персоналу, що зв’язаний з ПЕОМ оперативних працівників.
С Т А Н Ц І Ї |
Час ходу, хв. у напр. |
0 Години 24 |
|
|
|
|
|
|
|
Не-пар. |
Пар. |
||||||||
А
С
|
15 |
1 |
+
5 3 5
|
109 |
7 |
14 |
15,6 |
7,8 |
2,0 |
Т
|
20 |
1 |
-3 +2 +
8 |
330 |
43 |
50 |
7,7 |
6,6 |
1,16 |
Б |
|
|
-3/8 0/27 27/0 +7/1
+7/1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
Примітка
– Значення якісних показників
|
|||||||||
Рисунок 10.1 – Фрагмент плану – графіка місцевої роботи дільниці (на прикладі станцій С, Т)

6
5
-4
8
8
-5