- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
Швидкопсувні вантажі – це вантажі, що вимагають особливих умов транспортування і зберігання:
необхідно встановити температурний режим і відсоток вологості, який відповідав би умовам зберігання в стаціонарних холодильниках;
швидкопсувні вантажі вимагають прискореної доставки через невеликий термін придатності;
швидкопсувні вантажі вимагають спеціального рухомого складу, для створення умов транспортування;
висока собівартість перевезення, через вартість вантажу, тари, упаковки.
Швидкопсувні вантажі поділяються за умовами доставки на 3 категорії:
вантажі надтермінової доставки (молоко, ранні овочі, фрукти, ягоди, ендокринна сировина);
вантажі термінової доставки (сире м’ясо, яйця, риба свіжа, оселедець з низьким вмістом солі );
вантажі, термін доставки яких практично не обмежений (морожене м’ясо, риба, консервована продукція).
В залежності від вартості самого вантажу, умови транспортування виділяються 3 режими перевезення:
1) нормальний;
2) важкий;
3) надважкий.
Режим перевезення визначається відношенням вартості 1 вагоно - години швидкопсувного вантажу до вартості 1 вагоно - години звичайного вантажу, чим знаходиться еквівалент важкості:
. (8.28)
В
залежності від
визначається
режим перевезення:
нормальний
;важкий
;
надважкий
.
Для перевезення швидкопсувних вантажів використовуються: вагони АРВ, вагони – термоси, рефрижераторні секції (5,12, 24 – вагонні), криті уніфіковані, цистерни, для перевезення молока.
За умовами формування поїзди з швидкопсувними вантажами можуть бути повносоставні, або неповносоставні
При цьому состав поїзда з швидкопсувних вантажів визначається:
(8.29)
Чим
нижче
,
тим більше состав такого поїзду.
Поїзди з вагонів з швидкопсувними вантажами, які формуються до повної довжини або ваги, можуть поповнюватися звичайними вагонами, що призначенням не ближче станції призначення вагонів з швидкопсувними вантажами.
За призначенням всі поїзди з швидкопсувними вантажами поділяються на: рефрижераторні поїзди, поїзда призначені для перевезення молока і ендокринної сировини, поїзда для перевезення інших швидкопсувних вантажів, поїзда для перевезення живності.
ПФП, що містять вагони з швидкопсувними вантажами складається в виглядах літнього, перехідного і зимового.
При цьому поїзда зі швидкопсувними вантажами можуть перевозитися регулярно на протязі всього року, і не регулярно по сезонах (літо, осінь). Для цього при розробці ПФП виділяються нитки для постійних поїздів, і поїздів не постійного прямування. Призначення і відміна поїздів проводиться спеціальними наказами Укрзалізниці. При плануванні формування поїздів, для перевезення швидкопсувних вантажів особливу увагу приділяють календарному плану навантаження, для чого визначається точна дата і час навантаження, що планується. Планують навантаження таким чином, щоб створювати згущення навантажених вагонів на станції формування, без великих простоїв в очікуванні відправлення.
Оскільки всі вагони ізотермічні вимагають екіпіровки, технічного обслуговування на шляху слідування, заправлення водою і холодильними агентами, то при формуванні поїздів враховуються пункти, де є ПТО АРВ, пункти для екіпіровки вагонів, і станції, на яких можливий водопій тварин. По прибутті поїзда на станцію призначення маршрут може бути розвантажений повністю або частково, але з дотриманням необхідного температурного режиму, тобто ділити секцію на 2 і більше частини не дозволяється. Після вивантаження вагонів, вони повинні пройти операції з промивки, дезінфекції, очистки і т.д.
Порожні ізотермічні вагони повинні слідувати тільки за вказівкою Укрзалізниці або під подальше завантаження, або на станцію концентрації.
Загальна умова доцільності виділення струменю вагонопотоку з вагонів для перевезення швидкопсувних вантажів має вигляд:
;
(8.30)
де Nдоб - добовий вагонопотік;
Тек – економія від прослідування технічних станцій без переробки;
Текшв – економія за рахунок підвищення швидкості слідування;
Тз – скорочення затрат, за рахунок кращої технічної підготовленості вагонів і локомотивів, в порівнянні з вагонами і локомотивами для перевезення звичайних вантажів;
с – еквівалент, що характеризує скорочення витрат за рахунок підтримки якості вантажу (він може визначатися як еквівалент важкості);
-
параметр накопичення вагонів із
швидкопсувними вантажами, год;
-
состав поїзду з вагонів для перевезення
швидкопсувних вантажів.
; (8.31)
де tв – скорочення часу на обслуговування вагонів на шляху слідування;
tл - скорочення часу на обслуговування локомотивів на шляху слідування;
вл – еквівалент, що характеризує відношення вартості вагоно - годин і локомотиво - годин до вартості вагоно - години простою.
Поїзди із швидкопсувними вантажами мають нумерацію прискорених поїздів (номери 1001-1198).
