1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій

Залізнична станція – основний виробничо – господарчий підрозділ дирекції залізничних перевезень в галузі управління перевезеннями. Тому її діяльність здійснюється на базі нормативних документів державного та мережного значення, документів залізниці та станції.

До документів державного та мережного значення відносяться діючі Статут залізниць України, Положення про залізничну станцію, Правила технічної експлуатації, Інструкція з руху поїздів та маневрової роботи, Інструкція з сигналізації на залізницях України, Типові посадові інструкції персоналу, Типовий технологічний процес (за видами станцій, за виключенням проміжних). Щорічно затверджуються Укрзалізницею та залізницями, і діють до відміни План формування поїздів, Графік руху поїздів, місячні плани перевезень та технічні норми експлуатаційної роботи. Керівництво залізниці або її дирекцій з залізничних перевезень у межах своїх прав затверджують розроблені станцією технічно – розпорядчий акт (ТРА), технологічний процес роботи (станцій І, ІІ класів та позакласних).

На базі Положення про залізничну станцію складаються та затверджуються місцеві посадові інструкції роботи підрозділів станції та відповідного персоналу.

У технологічному процесі сортувальних і дільничних станцій визначаються в сукупності технологічних операцій за категоріями поїздів та окремі операції на робочих місцях персоналу. Також, вказуються об’ємні (кількісні) та якісні показники роботи, які мають нормативний характер.

1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій

На станціях розташовані, крім їх власних технічних засобів, технічні засоби інших служб – пасажирської (вокзал), локомотивного, вагонного депо, дистанцій колії, сигналізації та зв’язку, електропостачання, громадських споруд, охорони вантажів, прикордонної та митної служб тощо. Тому важливе значення має взаємний зв’язок багаточисельних технологічних процесів і операцій, що перш за все покращує організацію перевезень. Технічні засоби розташовуються за умов забезпечення поточності та безперервності операцій, високого рівня механізації, автоматизації і роботизації технологічних процесів. Найбільш поточною визначена технологія при послідовному розташуванні об’єктів колійного розвитку (прийомо – відправних колій та парків на технічних та проміжних станціях), а також при відповідності корисної довжини колій довжині поїздів, уніфікованим їх нормам на напрямку, потужності поїзних локомотивів, що використовуються. Встановлені норми корисної довжини у розмірах не менш 850 м, при реконструкції та електрифікації на вантажонапружених лініях її доводіть до 1050, 1250 або 1500 м. Колії бувають головні, прийомо – відправні, сортувальні, витяжні, спеціального призначення. Управління стрілками і сигналами відбувається, як правило, з центрального посту станції, де розміщується апаратура, на проміжних станціях – ЕЦМ (електрична централізація малих станцій), на технічних, вантажних і пасажирських станціях – БМРЦ (блочна маршрутно – релейна централізація), МПЦ (мікропроцесорна централізація).

Маневрову роботу у парках, на гірці, витяжних коліях виконують маневрові тепловози типу ТЭМ-2, ЧМЭ-3, ТГМ та інших моделей вітчизняної розробки.

На гірках при насуві і розпуску у ряді випадків застосовують діючі поїзні електровози ВЛ. Маневрові процеси сортувальних гірок механізовані та автоматизовані за допомогою АРС (автоматизований розпуск составів). Використовується згідно функцій персоналу парків, гірки, вантажних та маневрових районів станцій провідний зв’язок диспетчерський, радіозв’язок, міжстанційний, внутристанційний, інформаційний міжстанційний, парковий гучномовний, стаціонарний радіоз’вязок з поїзними та маневровими локомотивами, переносний радіоз’вязок, апаратура автоматизованих робочих місць (АРМ), пневмопошта великого діаметру, інші комунікації та засоби, що забезпечують безпечне виконання технологічних процесів.

Функціональне управління потребує чіткої абревіатури та нумерації стрілок горловин, парків, колій, сигналів. Номери стрілок вказуються на стрілочних приводах, абревіатури і номери світлофорів на щоглах, відображаються на мнемосхемі (табло) управління.

Нумерація однієї горловини станції або парку здійснюється непарними цифрами, протилежної – парними цифрами. Нумерація колій на малих станціях здійснюється згідно напрямку прямування – непарні з півночі на південь, або зі сходу на захід, парні – навпаки. Нумерація колій парків двозначна - номер парку, номер колії у парку. Вхідні світлофори мають букву згідно позначки напрямку прямування (Н, Ч), вихідні - згідно позначки напрямку прямування (Н, Ч) та номеру колії відправлення, маневрові – відповідно позначку (М) з номером у горловині станції, маршрутні – відповідно позначку (НМ, ЧМ) з номером колії відправлення. Крім того, окремі колії мають спеціалізацію згідно технологічного процесу роботи парку станції. Приклади розташування елементів колійного розвитку та робочих приміщень наводяться далі на схемах кожного типу станцій.