- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
8.5 План формування контейнерних поїздів
Для забезпечення схоронності цінного вантажу, скорочення часу на навантаження і розвантаження, використовуються контейнери (універсальні 3, 5, 10 і 20 т.).
Для перевезення контейнерів використовуються:
піввагони для контейнерів;
універсальні платформи;
спеціальні платформи – фітингові.
При плануванні перевезень контейнерних поїздів враховується відправлення поїздів за спеціальною ниткою. Контейнерні поїзди відносяться до прискорених вантажних поїздів, тому при прокладці ниток графіка враховується необхідність скорочувати кількість і тривалість таких стоянок на шляху прямування.
При розробці ПФП таких поїздів може виділятися одна або декілька таких ниток. Тоді в першому випадку відправлення контейнерного поїзда проводиться суворо за графіком, без формування його до повної довжини або маси, а в другому випадку поїзд формується до повної вагової норми і норми довжини состава.
Умова доцільності наскрізного призначення з контейнерними вантажами має вигляд:
(8.32)
Позначки ті ж, як і в формулі 8.31, але для умов контейнерних перевезень. Контейнерні поїзди мають нумерацію 1201 – 1298.
8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
Після розробки галузевого ПФП він корегується в залежності від технічної оснащеності гірочних станцій (по колійному розвитку, переробної спроможності гірок). Безгірочні станції в розрахунках такого ПФП не беруть участі, а розрахунки для них виконуються у внутрідорожньому ПФП (ВПФП).
Для розрахунку ВПФП весь полігон залізниці розбивається на райони місцевої роботи – ділянки між 2 – 3-ма сортувальними станціями, розташованими на одному напрямку.
Розробку ВПФП проводять в два етапи на залізницях з великою інтенсивністю вагонопотоку і в один етап на залізницях з низькою його інтенсивністю. На першому етапі розраховуються всі можливі варіанти формування наскрізних призначень, можливість формування групових поїздів або з переломом маси ( довжини ) состава. На другому етапі із залишеного вагонопотоку планується формування дільничних, збірних, вивізних і передаточних поїздів.
Для полігону, що складається з 3-х сортувальних станцій можлива розробка семи схем напрямку вагонопотоку і 22 варіантів об’єднання струменів.
При розробці ВПФП особлива увага приділяється дільничним і збірним поїздам. З одного боку при призначенні дільничного поїзда скорочується час на прослідування вагонопотоку по дільниці, але з іншого боку при недостатній кількості вагонів збільшується їх простій під накопиченням. Тому можливе відправлення дільничного вагонопотоку в складі збірно – дільничних поїздів (рисунок 8.18).
Рисунок 8.18 – Варіанти можливих призначень збірно – дільничних поїздів: Nд – вагонопотік дільничного призначення, Nзб – вагонопотік для збірних поїздів.
Можливість формування дільничних і збірних поїздів за цим чи іншим варіантом визначається техніко - економічними розрахунками [8, 9]. Перший варіант вибирається, як правило, в тому випадку якщо вагонопотік Nд складає:
(8.33)
де
- состав дільничного поїзду.
Другий варіант – сумісне прямування вагонопотоків, або цілкому у збірних поїздах (під варіант „а”), або на частці дільниці до опорної проміжної станції (під варіант „б”) та після неї (під варіант „в”). Співвідношення вагонопотоків повинно відповідати умові:
.
(8.34)
де
- норма составу із збірного поїзду.
Можливі підваріанти прямування потоків обираються в залежності від:
технічних можливостей станцій формування і призначення;
колійного розвитку опорної проміжної станції дільниці;
досвіду і навиків працівників опорної проміжної станції.
