- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
2.2 Нормування складних маневрів
До складних маневрів відносяться пересування в яких змінюється величина рухомого складу - розпуск на гірці, формування, групування вагонів, підбір по фронтах подачі, розформування на витяжці. Так час на розформування на гірці визначається:
+
bзсг
tзсг; (2.7)
де m – число вагонів у составі;
–
величина,
яка враховує останній вагон, що йде з
гірки без допомоги локомотива;
-
довжина вагону;
- середня швидкість розпуску, км/год;
bзсг, tзсг – відповідно доля і час роботи з вагонами, які „перепускаються локомотивом на гірці”.
При нормуванні часу розформування і формування на маневровій витяжці враховують розподіл состава на кілька частин, тоді тривалість напіврейсів залежить від маси кожної частини і кількості самих частин. При збільшенні числа частин в составі поїзда, збільшується час на витягування і холості заїзди, але при цьому швидкість маневрових пересувань досить велика. При мінімізації числа частин відбуваються зворотні явища. Основна задача знайти «золоту середину», при якій тривалість напіврейсів буде мінімальна.
Таблиця 2.2 – Розрахункова швидкість розпуску (Vp) состава з сортувальної гірки
Середнє число вагонів у відчепі, mg |
Vp, км/год. По типу гірки |
|||
Механізована |
Немеханіована |
|||
При ІІІ тп |
Без ІІІ тп |
При ІІІ тп |
Без ІІІ тп |
|
5,0 |
9,20 |
7,80 |
5,58 |
3,35 |
4,2 |
8,91 |
6,85 |
5,24 |
3,14 |
3,6 |
8,65 |
6,65 |
4,95 |
2,97 |
3,2 |
8,39 |
6,45 |
4,73 |
2,84 |
2,8 |
8,20 |
6,30 |
4,50 |
2,70 |
2,5 |
7,90 |
6,10 |
4,30 |
2,60 |
2,3 |
7,70 |
5,90 |
4,20 |
2,50 |
2,1 |
7,50 |
5,80 |
4,00 |
2,40 |
1,8 |
7,20 |
5,60 |
3,80 |
2,30 |
1,6 |
7,00 |
5,40 |
3,70 |
2,20 |
1,4 |
6,70 |
5,20 |
3,60 |
2,20 |
1,2 |
6,60 |
5,10 |
3,50 |
2,10 |
Загальний час на розформування – це сума всіх напіврейсів, тобто час на розформування состава є функція Тс = f (x),
де х – число частин в складі.
Оскільки
функція має всього одну точку екстремуму
(min), то її можна з
найти
шляхом взятої першої похідної, при цьому
оптимальне число частин у составі, який
витягується, буде:
mопт = mс / x опт. (2.8)
В методичних вказівках [5] містяться таблиці з нормативними коефіцієнтами, які дозволяють визначати тривалість закінчення формування одногрупного поїзда, час на розстановку вагонів в відповідності з ПТЕ при формуванні двогрупного поїзда, час на сортування вагонів при підбиранні їх для формування збірних поїздів і для подачі на вантажні пункти станції, тривалість перестановки вагонів на колії сортувального парку з технічними і комерційними несправностями тощо.
Технологічний час на закінчення формування состава одногрупного поїзда, що накопичився на одній колії сортувального парку визначається, за формулою
Тоф = ТПТЕ + Тподт, (2.9)
де ТПТЕ – технологічний час на виконання маневрових операцій, повязаних з розташуванням вагонів по ПТЕ (постановка до состава вагонів прикриття, перестановка вагонів при неспівпаданні осей автозчепів і інш.), хв.;
Тподт - необхідний час для підтягування вагонів з боку витяжних колій сортувального парку, хв.
ТПТЕ = В + Е mф, (2.10)
де В, Е – нормативні коефіцієнти, що залежать від середнього числа операцій по розчепленню вагонів (ро), що доводиться на один состав, який формується, значення коефіцієнтів В і Е приймати з таблиці 2.3, а ро – згідно спостережень за 20 составами.
mф – середня кількість вагонів в составі, який формується.
Таблиця 2.3 – Значення коефіцієнтів В, Е, Ж, И для визначення технологічного часу на розставляння вагонів в составі по ПТЕ
ро |
В |
Е |
Ж |
И |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0 |
- |
- |
1,80 |
0,300 |
0,05 |
0,16 |
0,03 |
1,91 |
0,314 |
0,10 |
0,32 |
0,03 |
2,02 |
0,328 |
0,15 |
0,48 |
0,03 |
2,13 |
0,342 |
0,20 |
0,64 |
0,04 |
2,24 |
0,356 |
0,25 |
0,80 |
0,05 |
2,35 |
0,370 |
0,30 |
0,96 |
0,06 |
2,46 |
0,384 |
0,35 |
1,12 |
0,07 |
2,57 |
0,398 |
0,40 |
1,28 |
0,08 |
2,68 |
0,412 |
0,45 |
1,44 |
0,09 |
2,79 |
0,426 |
0,50 |
1,60 |
0,10 |
2,90 |
0,440 |
0,55 |
1,76 |
0,11 |
3,01 |
0,454 |
0,60 |
1,92 |
0,12 |
3,12 |
0,468 |
0,65 |
2,08 |
0,13 |
3,23 |
0,482 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0,70 |
2,24 |
0,14 |
3,34 |
0,496 |
0,75 |
2,40 |
0,15 |
3,45 |
0,510 |
0,80 |
2,56 |
0,16 |
3,56 |
0,524 |
0,85 |
2,72 |
0,17 |
3,67 |
0,538 |
0,90 |
2,88 |
0,18 |
3,78 |
0,552 |
0,95 |
3,04 |
0,19 |
3,89 |
0,566 |
1,00 |
3,20 |
0,20 |
4,00 |
0,580 |
Тривалість підтягування вагонів складає:
Тподт = 0,08 mф. (2.11)
Технологічний час на закінчення формування двогрупного поїзду при накопиченні „хвоста” і „голови” на окремих коліях визначається за формулою
=
+
+Тподт.,
(2.12)
де , – тривалість виконання операцій для розміщення вагонів по ПТЕ відповідно хвостової і головної частини поїзда, хв.
При цьому нормується по формулі (2.10), а головної частини, згідно ПТЕ розраховуються за формулою
= Ж + И ·
.
(2.13)
Для розрахунку кількості вагонів в голові та хвостовій частині двогрупного составу використовують план формування станції.
Технологічний час на закінчення формування збірного поїзда або багатогрупового составу, що накопичується на одній колії, визначається за формулою
= Т с
+ Т сб ,
(2.14)
де Т с – тривалість сортування вагонів (осаджуванням або поштовхами) по коліям сортувального парку, хв.
Т с = А ∙ g 0 + Б · m c; (2.15)
де А і Б – нормативні коефіцієнти, що залежать від способу й умов сортування вагонів (таблиця 2.4);
g 0 – число відчепів;
m c – величина, що характеризує кількість вагонів;
Таблиця 2.4 – Значення коефіцієнтів А та Б для визначення технологічного часу на розформування – формування составів з витяжних колій, хв.
Приведений нахил витяжної колії та 100 м стрілкової зони, ‰ |
Осаджування |
|||
Рейсами |
Поштовхами |
|||
А |
Б |
А |
Б |
|
Менше 1,5 |
0,81 |
0,40 |
0,73 |
0,34 |
1,5 – 4,0 |
- |
- |
0,41 |
0,32 |
Більше 4,0 |
- |
- |
0,34 |
0,30 |
Тривалість збірки вагонів на коліях формування
Т сб = 1,8 ∙ Р + 0,3 · m сб , (2.16)
де Р – число колій, з яких здійснюється перестановка вагонів
Р = g o - 1 , (2.17)
m сб – кількість вагонів, що переставляються на колії збірки поїзда, що формується
;
(2.18)
g п - середнє число груп в одному составі збірного поїзда.
Норма часу на перестановку поїздів чи окремих груп вагонів з парку в парк визначається по формулі 2.2 або з таблиці 2.1. Більш детально надані табл. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 [4, 5, 6].
При визначенні часу на переставлення состава з парку в парк або з колії на колію необхідно також враховувати час на повернення локомотива після операції по перестановці.
Час на маневрове пересування, довжина якого більше 3000 м, визначається за допустимою швидкістю, згідно з ПТЕ, а якщо на станції швидкість обмежена, то по встановленій швидкості.
Середня відстань напіврейса встановлюється за схемою станції.
Визначення тривалості перестановки вагонів з технічними і комерційними несправностями за формулою:
=
Л + У
· m
пер +
(Т дод);
(2.19)
Цей
час залежить від кількості вагонів, що
переставляються і від типа локомотива.
За цією ж формулою можна нормувати час
на перестановку відчеплених (причеплених)
вагонів від транзитних поїздів, тільки
замість mпер
буде
.
