6 Організація маршрутизації з місць навантаження

Будь-яка маршрутизація вагонопотоків характеризується рівнем або коефіцієнтом маршрутизації, який визначається як:

(6.1)

В залежності від пройденого шляху завантаженими вагонами може визначатися:

(6.2)

Всі маршрути за умовами обороту діляться:

• внутрізалізничні;

• сітьові.

За способом обороту маршрути, крім внутрізалізничних та сітьових можуть поділятися на:

• кільцеві без зміни состава поїзда;

• кільцеві зі зміною состава поїзда.

Для можливості формування відправницького маршруту необхідно виконати три необхідні умови:

• сумарна навантажувальна спроможність станції навантаження з урахуванням коефіцієнта згущення навантаження до двох, повинна бути не менше состава поїзда;

• розвантажувальна спроможність станції розвантаження повинна бути не менше ніж состав поїзда;

• відправницький маршрут повинен прослідувати хоча б одну попутну технічну станцію без переробки.

Достатньою умовою є співвідношення витрат, пов’язаних з організацією навантаження і формування маршруту на станції навантаження ( ) та з організацією вивантаження ( ) та економії від пропуску такого маршруту без переробки на напрямках ( ) за формулою.

(6.3)

Витрати на станції навантаження складають:

(6.4)

де N_доб - добове навантаження;

t_м/п - час знаходження вагонів на станції та під’їзній колії при маршрутному навантаженні;

t_н/п – те ж , але при немаршрутному навантаженні;

t_пп - економія часу на станції примикання за рахунок „виводу” вагонів на станцію, коли іони сформовані на під’їзній колії.

Витрати на станціях вивантаження складають:

(6.5)

Позначки ті, що і в формулі 2.4, але за умов станції вивантаження.

Економія при пропуску маршруту через попутні технічні станції складає:

(6.6)

де - приведена економія часу на попутних технічних станціях;

t_уп – те ж на дільниці навантаження (якщо маршрут навантажується на проміжній станції);

t_ув – те ж на дільниці вивантаження (якщо маршрут прямує на проміжну станцію).

Так, для дільниці навантаження (вивантаження) складає:

(6.7)

де - довжина частки дільниці від станції навантаження до технічної станції (або від технічної станції до станції вивантаження), км;

- довжина дільниці, км;

- відповідно дільничні швидкості збірного поїзду та маршруту, км/год.

Якщо станція навантаження (вивантаження) співпадає з технічною станцією, то одного або обох елементів в формулі не буде.

Календарні плани навантаження складають на місяць з розподілом на декаду. Взагалі вихідними даними для складання плану маршрутизації служать замовлення вантажовідправника під навантаження, в яких вказується кількість вагонів, дата навантаження, рід вантажу, рід вагону.

Порядок визначення напрямку маршрутів такий:

- визначається станція зародження масових вантажів;

- складається поструменевий графік направлення вагонів або груп вагонів;

- вирішується питання про об’єднання груп або груп вагонів на станції вузла або дільниці;

- розраховується ефективність прямування маршруту до станції призначення за умови 2.3 – 2.7.

- якщо умови не виконуються такі вагони прямують в составах поїздів, що формуються на технічних станціях.