- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
Для вантажних прискорених постійних відправницьких і ступеневих маршрутів, місцевих (збірних, вивізних), договірних наскрізних поїздів в графіку передбачають твердий розклад прямування таких поїздів. При цьому одночасно вирішуються задачі взаємозв’язку місцевої роботи дільниць з рухом поїздів інших категорій та забезпечення мінімальних витрат вагоно – годин знаходження місцевих вагонів на дільниці. Місцеву роботу станцій передбачають. Як правило, у денний час з 6 до 2 годин. З урахуванням раніше прокладених пасажирських та приміських поїздів розробляється схема організації місцевої роботи дільниці. Вона має комплексний характер, містить кількість та номери поїздів, що визначені планом формування: збірні поїзди 3401 та 3402, вивізні поїзди 3502, 3504 для ввозу на дільницю порожніх маршрутів, вивізні поїзди для вивозу з дільниці відправницького та ступеневого маршрутів ( відповідно зі станцій Т, У, Ф). При навантаженні через день маршруту цими станціями доцільно передбачити єдиний розклад їх вивозу з дільниці. Рух вивізних поїздів, що пов’язаний з роботою збірних поїздів, враховує мінімальні резервні пробіги поїзних локомотивів, час їх знаходження на проміжних станціях. Також, забезпечується мінімальний залишок вагонів на нічний період на проміжних станціях.
Запропоновану схему організації місцевої роботи доцільно оцінити за критерієм – вагоно-годинами знаходження місцевих вагонів на дільниці. Для цього складається допоміжна таблиця 10.2. В ній по рядках «поїзд, вагони» та «всього, вагони» проставлена кількість вагонів, що прийнята на дільницю та здана з дільниці у конкретних поїздах: прийом у поїздах – 3401 – 23, 3502 – 57, 3504 – 27, 3402 – 53 вагони; здача у поїздах – 3503 – 28, 3505 – 27, 3401 – 58, 3402 – 47 вагонів. При відсутності прийому здачі (поїзди 3503, 3505, 3502, 3504) у відповідних рядках і стовпчиках таблиці 10.2 дані не вказують. Потім в клітинках «прийом» і «здача» (таблиця 10.2) для вивізних поїздів, які не взаємодіють із збірними, ставлять відповідну кількість вагонів. Так, поїздом 3504 приймається на дільницю, поїздом 3505 здається з дільниці 27 вагонів за добу, що являє собою відправницький маршрут з 54 вагонів, якщо він прямує через день. Після цього розподіляють вагони поїздів, що приймаються вивізними і здаються збірними поїздами. Так, 57 порожніх вагонів, прийняті у поїзді 3502 розподілені: 28 – під навантаження маршруту (через день), 29 – під немаршрутне навантаження на інші станції дільниці; здаються у поїзді 3503 (можна 3505) через день 28 вагонів маршруту, 16 вагонів у збірному поїзді 3401, 13 вагонів – у збірному поїзді 3402.
Таблиця 10.2 – Прийом і здача вагонів на дільниці А-Б
Прийом поїздів |
Здача поїздами |
Всього |
|||||||||
Непарними |
Парними |
||||||||||
3503 16-00 |
3505 19-00 |
3401 18-00 |
Всього |
3502 |
3504 |
3402 7-00 |
Всього |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Н Е П А Р Н И М И
|
3503 |
Вагони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Час |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Ваг∙год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3505 |
Вагони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Час |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Ваг∙год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3401 12-30 |
Вагони |
|
|
13 |
13 |
|
|
10 |
10 |
23 |
|
Час |
|
|
29,5 |
|
|
|
19,0 |
|
|
||
Ваг∙год |
|
|
383,5 |
383,5 |
|
|
190 |
190 |
573,5 |
||
Під-сумок |
Вагони |
|
|
13 |
13 |
|
|
10 |
10 |
23 |
|
Ваг∙год |
|
|
383,5 |
383,5 |
|
|
190 |
190 |
573,5 |
||
П А Р Н И М И
|
3502 7-15 |
Вагони |
28 |
|
16 |
44 |
|
|
13 |
13 |
57 |
Час |
8,75 |
|
10,75 |
|
|
|
23,25 |
|
|
||
Ваг∙год |
245 |
|
172 |
417 |
|
|
302,2 |
302,2 |
719,2 |
||
3404 8-15 |
Вагони |
|
27 |
|
27 |
|
|
|
|
27 |
|
Час |
|
10,75 |
|
|
|
|
|
|
|
||
Ваг∙год |
|
290,2 |
|
290,2 |
|
|
|
|
290,2 |
||
3402 2-00 |
Вагони |
|
|
29 |
29 |
|
|
24 |
24 |
53 |
|
Час |
|
|
16,0 |
|
|
|
29,5 |
|
|
||
Ваг∙год |
|
|
464 |
464,0 |
|
|
708 |
708 |
1172 |
||
Підсумок |
Вагони |
28 |
27 |
45 |
100 |
|
|
37 |
37 |
137 |
|
Ваг∙год |
245 |
290,2 |
636 |
1171 |
|
|
1010 |
1010 |
2181 |
||
Всього |
Вагони |
28 |
27 |
58 |
113 |
|
|
47 |
47 |
160 |
|
Ваг∙год |
245 |
290,2 |
1019 |
1554 |
|
|
1200 |
1200 |
2755 |
||
Вагони, що не прибувають або відправляються вивізними поїздами у складі маршрутів розподіляють між збірними поїздами за формулою
=
, (10.2)
де
- кількість вагонів, що приймається
надільницю з і-тим
збірним поїздом (
),
а здаються з дільниці j-тим
збірним поїздом (
);
- загальна кількість місцевих вагонів,
що приймаються та здаються збірними
поїздами.
Розподіл вагонопотоку збірних поїздів по прийому і здачі на дільниці А-Б наведено у таблиці 10.3.
В
таблиці 10.2 на базі схеми місцевої роботи
визначається час знаходження конкретних
груп вагонів
на дільниці за формулою
=
+
, (10.3)
де - час прийому вагонів на дільницю (час відправлення поїзда з технічної станції);
- час здачі вагонів з дільниці (час прибуття поїзда на технічну станцію).
Вагоно
– години знаходження всіх груп (
)
місцевих вагонів на дільниці визначаються
=
, (10.4)
Таблиця 10.3 – Розподіл вагонопотоку дільниці А-Б між збірними поїздами
Прийом вагонів у поїздах |
Задача вагонів у поїздах |
Підсумок |
|||
3401 |
(3403) |
3402 |
(3402) |
||
3401 |
|
13 |
10 |
|
23 |
3403 |
|
|
|
|
|
3502 |
16 |
|
|
13 |
29 |
3402 |
29 |
|
24 |
|
53 |
3404 |
|
|
|
|
|
Підсумок |
45 |
(13) |
34 |
(13) |
105 |
Примітка – збірні поїзди 3403, 3404 призначаються при підвищенні вагонопотоку збірних та дільничних поїздів, в інші дні вагони включаються до складу поїздів 3401, 3402. |
|||||
Значення є оцінкою запропонованої схеми організації місцевої роботи на дільниці. Коли місцева робота виконується тільки збірними поїздами, їх прокладання на графіку доцільно виконувати з урахуванням рівномірного накопичення вагонів упродовж доби на дільничній та сортувальній станціях, що обмежують дільницю по черзі парні та непарні поїзди.
Зменшення вагоно – годин місцевої роботи на дільниці порівняно з рівномірним прокладанням збірних поїздів можливе застосуванням правила «воронки» за умовами:
1)
при
>
,
збірні поїзди відносно одне одного
розміщуються на графіку „воронкою
догори”;
2) при < , збірні поїзди відносно одне одного розміщуються на графіку „воронкою донизу”;
3) при = , збірні поїзди прокладаються „воронкою” до станції розташування депо приписки локомотивів.
Приклад. Використовуючи дані, наведені у таблиці 10.3, бачимо, що поїздом 3401 на дільницю А-Б буде ввезено 22/1 вагонів, =23 ваг., буде вивезено з дільниці А-Б 55/3, =58 ваг. Оскільки < , непарний та парний збірні поїзди прокладено „воронкою донизу”. Враховуючи, що час прибуття з дільниці на станцію А парного збірного поїзда 3402 склав 7 год. 15 хв., час відправлення на дільницю зі станції А непарного поїзда 3401 склав 12 год. 30 хв., різниця часу між цими подіями буде – 5 год. 15 хв:
(12 год. 30 хв.)-(7 год. 15 хв.) = (5 год. 15 хв.)
по станції Б різниця часу між прибуттям з дільниці непарного поїзда 3401 (18 год. 00 хв.) та відправленням на дільницю парного поїзда 3402 (2 год. 00 хв.) складає 8 год.:
24 год.-18 год.+2 год.=8 год.
З причини, що 5 год. 15 хв. < 8 год., при схемі прокладання «воронкою донизу» загальні вагоно-години знаходження місцевих вагонів на дільниці будуть менші, ніж при схемі «воронкою догори».
Правило «воронки» розповсюджується і на кількість збірних поїздів, що перебільшує одну пару.
Доцільність вказаного правила «воронки» може бути доведена шляхом розподілу вагонопотоків між збірними поїздами вищевказаним способом (згідно з таблицею 10.3).
