- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
3.2 Дільничні станції
На дільничних станціях виконуються операції [1-5]:
з пасажирськими поїздами: прийом, відправлення, пропуск;
з приміськими поїздами: прийом, відправлення, пропуск, відстій та оборот приміських составів;
з пасажирами: посадка, висадка, продаж проїзних документів, оформлення, прийом до перевезення і видача багажу та вантажобагажу, почти, зберігання ручної поклажі, оповіщення пасажирів;
з вантажними поїздами: прийом, відправлення і пропуск вантажних поїздів, часткова або повна переробка вагонів у вантажних поїздах, контрольний технічний огляд вагонів, оформлення перевізних документів, подача і забирання вагонів на вантажні райони станції, навантаження, вивантаження на місцях загального користування, зберігання, пломбування і зважування, інформування клієнтури, операції з локомотивами. Станції мають технічні засоби - приміщення вокзалу на 20, 50, 100 чоловік, посадочні платформи, перехідні тунелі і мости, багажне відділення, камери зберігання ручної поклажі, оповіщувальні і освічувальні прибори, ПТО, ПКО, ПКТО, гірку малої потужності, приймально – відправні та сортувальні парки. Також, локомотивне депо, основні або оборотні пункти зміни локомотивних бригад, будинки відпочинку локомотивних бригад, пункти екіпіровки локомотивів.
В залежності від оснащення і наявності пристроїв локомотивного господарства дільничні станції класифікуються:
станції з основним депо;
станції з оборотним депо;
станції зі зміною локомотивних бригад.
За розміщенням парків дільничні станції діляться на:
станції з поздовжнім розміщенням парків (ПП, С, ПВ);
станції з поперечним розміщенням парків (ПОП1, С, ПОП2);
станції з напівпоздовжним розміщенням парків (ПП, С, ПОП).
Якщо станція розміщена на перехрещенні двох магістральних колій 1 і 2 категорії, то вона називається вузловою дільничною станцією.
Якщо на станції проводиться обслуговування електровозів різного живлення, то станція називається станцією стикування різних видів струму.
Для роботи з поїздами на станції є не менше двох ПОП, один парк С або СВ. Поїзди, що прибувають в розформування зі всіх напрямків приймаються у непарну або парну секцію ПОП.
На дільничній станції основний поїздопотік складають транзитні поїзди без переробки.
Розрізняють транзитні поїзди:
без зміни поїзного локомотива;
зі зміною поїзного локомотива;
зі зміною поїзного локомотива при частковій зміні складу поїзда (при причіпці або відчіпці вагонів).
В усіх цих поїздах проводиться зміна локомотивних бригад. Для обробки поїздів складаються технологічні графіки, відповідно технічному оснащенню станції. На станції є СТЦОІД – станційний технологічний центр, який зв’язаний з інформаційно-обчислювальним центром залізниці (ІОЦ), звідки поступає інформація на поїзди, і куди передається інформація на сформовані поїзди у формі телеграми натурного листа. Дільничні станції мають зв’язок з диспетчерським апаратом дорожнього центру управління перевезеннями (ДЦУП).
Основні технічні операції, які потребують нормування часу:
технічний огляд і укрупнений ремонт вагонів (ПТОВ) оглядачами вагонів
, (3.1)
де τ – технологічний час на огляд вагона, хв.;
m – число вагонів в составі;
кван – число груп оглядачів;
α – коефіцієнт, що враховує випадковий ремонт (α =0,02-0,03);
tдод – час на встановлення огорожі, на оповіщення працівників і передачу інформації про вагони, що вимагають відчеплення, хв.
Контрольний технічний огляд (у транзитних поїздах)
, (3.2)
Комерційний огляд з усуненням комерційних несправностей (приймальниками ПКО)
, (3.3)
де τ1 – затрати часу на КО одного вагона (0,25 хв.);
α1 – число випадків виявлення комерційних несправностей;
tусун – затрати часу на усунення комерційних несправностей.
Опробування автогальм проводиться:
а) повне (зі зміною локомотива), хв.
tаг = 3 + 0,14 ∙ m, (3.4)
б) скорочене (без зміни локомотива) - tагскор приймається до 8 хв.
Обробка документів і інформації:
в) отримання телеграми - натурного листа поїзда за запитанням ІОЦ з СТЦ: tіф = 3 – 4 хв.;
г) розмітка ТГНЛ (в умовах КСЕОД): tрозм = 1 – 2 хв.;
в) складання сортувального листка:
ручне складання: tсл = 2 + 0,15 ∙ g , хв.;
автоматичне: tсл = 1 хв.
д) складання натурного листа: - ручне tНЛ = 2 + 0,2 · m, хв.;
- автоматичне – 1-2 хв.
Типовим технологічним процесом дільничних станцій [5] встановлюються такі норми:
15
хв.,
30
хв.,
45
хв.
