Спостерігання за пацієнтами. Оцінювання функціонального стану пацієнта

1. При захворюваннях серцево-судинної системи показана дієта:

2. №1;

3. №7;

4. №10;

5. №11;

6. №15.

2. При збільшенні t тіла на 10 частота пульсу:

1. Збільшується на 8-10 ударів;

2. Збільшується на 18-20 ударів;

3. Зменшується на 8-10 ударів4

4. Зменшується на 18-20 ударів;

5. не змінюється.

3. Дефіцитом пульсу називають:

1. Різницю між частотою пульсу та частотою дихання;

2. Різницю між частотою пульсу та частотою серцевих скорочень;

3. Різницю між частотою серцевих скорочень та частотою пульсу;

4. Суму частоти пульсу та частоти дихання;

5. Суму частоти серцевих скорочень та частоти пульсу.

4. Пацієнт 45 років госпіталізований з приводу підвищення АТ вперше. М/с згідно плану догляду протягом тижня проводила з ним навчання за дієтою №10. пацієнт знає страви які дозволяється і обмежуються дієтою, родичі приносять тільки дозволені продукти, але пацієнт додає сіль у всі страви. Яка оцінка ефективності навчання буде більш корисною для корекції плану догляду? Мету досягнуто:

1. Неповністю, пацієнт не дотримується вимог дієти;

2. Неповністю, п-т не знає принципів дієти;

3. Неповністю, п-т не усвідомлює важливості дієтичних обмежень;

4. Повністю, п-т знає вимоги дієти і дотримується їх;

5. Повністю, п-та родина знають вимоги дієти.

5. У п-та під впливом різкого емоціонального збудження з’явились болі в серці. Яки заходи повинна здійснити м/с?

1. Заспокоїти, визначити пульс, дати під язик таблетку валідолу;

2. Заспокоїти п-та, визначити пульс, ввести строфантин;

3. Заспокоїти п-та, поставити гірчичник на ділянку;

4. Застосувати міхур з льодом, дати під язик таблетку валідолу;

5. Поставити гірчичник на ділянку серця.

6. Ч/з значну фізичну слабкість п-т з недостатністю кровообігу не в змозі самостійно приймати їжу. Який із зазначених методів харчування слід призначити такому п-ту?

1. Годування з ложки;

2. Лікувальна клізма;

3. Парентеральне харчування;

4. Харчування ч/з гастро стому;

5. Харчування ч/з зонд.

177

7. Вкажіть, як змінюється частота пульсу п-та при підвищенні тіла на t – 1,5⁰С?

1. Зменшиться на 8-10/хв.;

2. Зменшиться на 12-15/хв.;

3. Зросте на 8-10/хв.;

4. Зросте на 12-15/хв.;

5. Зросте на 16-20/хв..

8. Вкажіть граничні межі нормальних показників АТ (мм.рт.ст.) людини:

1. 60-90/100-140;

2. 90-120/120-140;

3. 100-140/60-90;

4. 110-130/70-80;

5. 120-140/90-120.

9. П-тові Б.,50 років, який лікується в кардіологічному відділенні, лікар призначив досліджувати пульс і доповідати результат. Які властивості пульсу м/с повинна визначити?

1. Ритм, частоту, наповнення, напруження;

2. Систолічний діастолічний тиск крові;

3. Пульсові коливання, наповнення, напруження;

4. Частоту, напруження, висоту;

5. Частоту, напруження, швидкість, висоту.

10. Порушення ритму, частоти та глибини дихання – це:

1. Астма;

2. Задишка;

3. Колапс;

4. Тахікардія;

5. Ядуха.

11. Яка норма систолічного АТ (мм рт. ст.)?

1. 100-139;

2. 100-150;

3. 110-139;

4. 120-149;

5. 130-159.

12. Яка частота пульсу у здорової людини (уд/хв.)?

1. 40-50;

2. 50-70;

3. 60-80;

4. 90-100;

5. 100-120.

13. Хворим із серцево-судинною патологією призначається дієта:

1. №1;

2. №5;

3. №7;

4. №10;

5. №11.

178

14. Доглядаючи за п-тами, м/с використовує гірудотерапію для полегшення стану п-та при:

1. Алергічному стані;

2. Анемія;

3. Гіпертонічній хворобі;

4. Зниженому зсіданні крові;

5. Лікуванні антикоагулянтами.

15. Куди прикладають гірчичники при стенокардії?

1. Між лопатками;

2. На ділянку серця;

3. На литкові м’язи;

4. На потилицю;

5. Під лопатками.

16.Назвіть місця накладання гірчичників під час болю у серці:

1. Ділянка серця;

2. Литкові м’язи;

3. Між лопатками;

4. Поверхня ділянка грудини;

5. Потилиця.

17. Куди накладають гірчичники при гіпертонічному кризі:

1. Між лопатками;

2. Крижову ділянку;

3. На верхню частину грудини;

4. На потилицю та ліктьові м’язи;

5. Під лопатками.

18. Яка тем-ра тіла є летальною?

1. Нижче 28⁰С;

2. Нижче 30⁰С;

3. Нижче 33⁰С;

4. Нижче 35⁰С;

5. Нижче 36⁰С.

19. Дати визначення пульсу:

1. Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок артерій;

2. Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок артерій внаслідок руху крові і зміни тиску у судинах;

3. Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок артерій, які обумовленні викидом крові серця в артеріальну систему і змінює в ній тиску протягом систоли та діастоли;

4. Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок вен;

5. Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок судин.

20. Чому в нормі дорівнює частота пульсу у дорослої людини?

1. 50/хв.;

2. 60-80/хв.;

3. 90/хв.;

4. 100/хв.;

5. 120-140/хв..

179

21. Де відображаються стаціонарним хворим дані пульсу?

1. В амбулаторній карті;

2. В історії хвороби;

3. В листі призначень;

4. В статистичному талоні;

5. В температурному листі.

22. Характеристиками ниткоподібного пульсу є:

1. Високий;

2. Все перелічене вірно;

3. Напружений;

4. Повільний;

5. Частий малий.

23. Що таке брадикардія?

1. Зменшення частоти серцевих скорочень менше 50/хв.;

2. Зменшення частоти серцевих скорочень менше 60/хв.;

3. Зменшення частоти серцевих скорочень менше 70/хв.;

4. Зменшення частоти серцевих скорочень менше 80/хв.;

5. Зменшення частоти серцевих скорочень менше 100/хв..

24. Що таке артеріальний тиск?

1. Тиск крові на стінки артерій;

2. Тиск крові на стінки вен;

3. Тиск крові на стінки вену;

4. Тиск крові на стінки капілярів;

5. Тиск крові на стінки яремної вени.

25. Виберіть нормальні показники АТ у людини середнього віку:

1. 90/55 мм рт. ст.;

2. 110/50 мм рт. ст.;

3. 120/80 мм рт. ст.;

4. 150/90 мм рт. ст.;

5. 160/90 мм рт. ст..

26. Які скарги не характерні для хворих із захворюваннями серцево-судинної системи?

1. Біль у ділянці серця та за грудиною;

2. Кашель;

3. Набряки;

4. Перебої в роботі серця;

5. Серцебиття.

27. Яким методом користуються при вимірюванні АТ?

1. Методом Амбурже;

2. По Короткову;

3. По методу Боткіну;

4. По методу Нечипоренка;

5. По Цуверкалову.

28. Які нормальні величини діастолічного АТ?

1. 40-60 мм рт. ст.;

180

2. 50-60 мм рт. ст.;

3. 60-80 мм рт. ст.;

4. 60-90 мм рт. ст.;

5. 70-100 мм рт. ст..

29. Тахікардія – це:

1. Частота серцевих скорочень понад 50/хв.;

2. Частота серцевих скорочень понад 60/хв.;

3. Частота серцевих скорочень понад 80-90/хв.;

4. Частота серцевих скорочень понад 100/хв.;

5. Частота серцевих скорочень понад 5110хв..

30. На яких артеріях частіше визначають пульс?

1. На променевій;

2. На скроневій;

3. На сонній;

4. На тилі кісті;

5. На тильні артерії стопи.

31. Що відбувається за свідомістю в передагональному стані?

1. Відсутня;

2. Запаморочення;

3. Збереження;

4. Різке збудження нервової системи;

5. Сплутання.

32. Яке дихання в передагональному стані?

1. Аритмічне;

2. Куссмауля;

3. Правильне;

4. Ритмічне;

5. Часте і неглибоке.

33. Який пульс в передагональному стані?

1. Аритмічний;

2. Відсутній;

3. Доброго наповнення;

4. Напружений;

5. Ниткоподібний.

34. Який тиск в передагональному стані?

1. Менше 70 мм рт. ст.;

2. Не визначається;

3. 100/50 мм рт. ст.;

4. 120/70 мм рт. ст.;

5. 160/90 мм рт. ст..

35. Які головні реанімаційні заходи при клінічній смерті?

1. Відкритий масаж серця, переведення на апаратне дихання;

2. Закритий масаж серця, штучна вентиляція легенів;

3. Переведення хворого на апаратне дихання;

4. Штучна вентиляція.

181

36. Яка дієта призначається при захворюваннях серцево-судинної системи в стадії компенсації і гіпертонії І та ІІ стадії. Їх характеристика:

1. 2;

2. 4;

3. 6;

4. 8;

5. 10.

37. Назвіть місця накладання гірчичників під час болю у серці:

1. Ділянка серця;

2. Литкові м’язи;

3. Між лопатками;

4. Поверхня ділянка грудини;

5. Потилиця.

38. На скільки ударів прискорюється пульс при підвищенні t⁰ тіла на 1⁰С?

1. На 2 удари;

2. На 4 удари;

3. На 6 удари;

4. На 10 ударів;

5. На 12 ударів.

39. Стан, що межує між життям і смертю:

1. Дуже тяжким;

2. Поганим;

3. Середньої тяжкості;

4. Термінальним;

5. Тяжким.

40. Під час обходу лікар дізнався, що хворому з інфарктом міокарда не зроблені 2 ін’єкції гепарину (о 24-й і о 6-й годині). М/с, до якої звернувся лікар за роз’ясненням причини невиконання призначення, заявила, що хворий відмовився від ін’єкції. Як повинна була поступити м/с?

1. Залишити хворого у спокій;

2. Насильно зробити ін’єкцію;

3. Пояснити необхідність виконання призначень лікаря;

4. При відмові довести до відома чергового лікаря.

41. У хворого 56 років з діагнозом: «Ішемічний інсульт» з явились гнійно-некротичні пролежні в ділянці крижа. Які перші дії м/с при обробці пролежнів?

1. Змастити пролежень йодонатом;

2. Змастити вазеліном;

3. Обробити рану бриліантовим зеленим;

4. Промити 3% розчином перекису водню, на рану положити пов’язку з 10% розчином NaCl;

5. Промити пролежень 0,5% розчином новокаїну.

42 .Особливостями догляду за хворими з серцевим набряком є:

а) Збільшення вживання рідини і солі;

б) Обмеження вітамінів і солі;

в) Калорійне харчування;

г) Обмеження рідини і солі;

182

д) Обмеження вживання білків.

43. Пацієнтка А., 55 років, звернулась до дільничного лікаря зі скаргами на головний біль у ділянці потилиці, запаморочення, шум у голові, відчуття жару, пітливість, загальну слабкість, серцебиття, порушення зору, нудоту, блювання. При вимірюванні – АТ 195/100 мм. рт. ст.. Оцініть симптоми і назвіть стан пацієнта.

а) Шок;

б) Гіпертермічний синдром;

в) Колапс;

г) Гіпертонічний криз;

д) Стенокардія.

44 .У кардіологічному відділенні у пацієнтки А., 70 років, кількість пульсових коливань дорівнює 118 за 1 хв. Як називається прискорений пульс?

а) Аритмія;

б) Брадикардія;

в) Гіпертензія;

г) Гіпотензія;

д) Тахікардія.

45. У кардіологічному відділенні пацієнтка В., 74 років, скаржиться на головний біль, шум у голові, запаморочення, загальну слабкість, нудоту. АТ 190/95 мм. рт. ст.. Як називається АТ 190/95 мм. рт. ст.?

а) Артеріальна гіпотензія;

б) Артеріальна гіпертензія;

в) Брадикардія;

г) Тахікардія;

д) Тахіпноє.

46. Пацієнтка 70 років вже кілька років страждає на гіпертонічну хворобу. Звернувшись до лікаря, поскаржилась на частий головний біль. Окрім медикаментозної терапії лікар призначив хворій при головному болю постановку гірчичників. На яку ділянку тіла треба накладати гірчичники?

а) На ділянку серця;

б) На потилицю;

в) Між і під лопатками;

г) На верхню частину грудини;

д) На литкові м’язи.

47. Хворому призначено гіпертонічну клізму. Який р-н необхідно ввести у пряму кишку:

1. 0,9% р-н натрію хлориду;

2. 5% р-н глюкози;

3. 10% р-н глюкози;

4. 20% р-н натрію сульфату;

5. Р-н з настою ромашки.

47. Хворому призначено сифонна клізма. Показання для застосування сифонної клізми:

1. Гострий апендицит;

2. Запальні процеси прямої кишки;

3. Кишкова непрохідність;

4. Після родів;

5. Стійкі закрепи.

183

47. Хворому призначено очисна клізма. На яку глибину необхідно ввести наконечник у пряму кишку:

1. 3-4 см;

2. 10-12 см;

3. 15-20 см;

4. 20-25 см;

5. 20-30 см.

47. Система для постановки послаблюючих клізм складається:

1. Грушовидного балона з наконечником, газовідвідної трубки;

2. Грушовидного балона, лійки, газовідвідної трубки;

3. Грушовидного балона, товстого шлункового зонда, лійки;

4. Кухля Есмарха, лійки, газовідвідної трубки;

5. Кухля Есмарха, товстого шлункового зонда, лійки.

47. Для проведення очисної клізми необхідно приготувати:

1. 50-100 мл рідини;

2. 0,5 -1 л рідини;

3. 1,5-2 л рідини;

4. 2-3 л рідини;

5. 10-15 л рідини.

47. Чоловік 43 років поступив в приймальне відділення з ознаками харчового отруєння. Для промивання шлунка м/с приготувала 2 стерильних шлункових зонда, скляну лійку, рушник, серветки, рукавички, 2 фартухи, вазелін. Що повинна додати м/с для проведення процедури?

1. Вакуумну установку;

2. Стерильні пробірки;

3. Фонендоскоп;

4. Шприц Жане;

5. Штатив.

47. Для постановки очисної клізми при атонічному закрепі використовують воду такої тем-ри:

1. 25-35⁰ С;

2. 35-40⁰ С;

3. 40-45⁰ С;

4. 45-60⁰ С;

5. 50-55 ⁰ С.

47. Олійна клізма ставиться:

1. Ввечері;

2. Вранці;

3. За 2 години перед обстеженням товстої кишки;

4. За 2 години перед операцією;

5. Перед проведенням очисної клізми.

47. Яку клізму необхідно поставити жінці перед пологами?

1. Гіпертонічну;

2. Лікувальну;

3. Олійну;

184

4. Очисну;

5. Сифонну.

47. М/с повинна попередити п-та, що випорожнення кишечника після гіпертонічної клізми настає ч/з:

1. 5-10 хв.;

2. 20-30 хв.;

3. 1 годину;

4. 6 годин;

5. 10-12 годин.

47. П-тка В., 35 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні з лікарським діагнозом: «Хронічний гастрит». Палатна м/с при проведенні оцінки п-тки, встановила сестринський діагноз: «метеоризм». Яке сестринське втручання м/с повинна включити в свій план, для вирішення проблеми п-тки?

1. Поставити газовідвідну трубку;

2. Поставити очисну клізму;

3. Поставити послаблюючу клізму;

4. Поставити сифону клізму;

5. Поставити харчувальну клізму.

47. П-т 65 років знаходиться у хірургічному відділенні, прооперований з приводу жовчнокам’яної хвороби. У післяопераційному періоді, по призначенню лікаря, м/с зробила йому гіпертонічну клізму. Опорожнення кишечника повинно відбутися:

1. Ч/з 5 хв.;

2. Ч/з 20 хв.;

3. Ч/з 1 годину;

4. Ч/з 8 годин;

5. Ч/з 10 годин.

47. Протипоказанням до застосування очисної клізми є:

1. Гострі загальні процеси товстої кишки зі схильністю до кровотеч;

2. Закрепи;

3. Отруєння;

4. Підготовка хворих до планових операцій на органах малого тазу;

5. Підготовка хворих до планових операцій на органах шлунково-кишкового тракту.

47. Як вводять наконечник у пряму кишку?

1. Не має значення;

2. На 1-2 см у напрямку пупка, а потім на 3-4 см паралельно куприку;

3. Перші 3-4 см у напрямку до пупка, а потім на 5-8 см, а потім паралельно куприку;

4. Перші 5-6 см у напрямку до пупка, а потім на 6-8 см паралельно куприку;

5. Перші 5-6 см у напрямку пупка, а потім на 2-3 см паралельно куприку.

47. Яку клізму призначають хворому з атонічним закрепом?

1. Гіпертонічну;

2. Емульсійну;

3. Олійну;

4. Очисну;

5. Сифонну.

185

47. Виберіть р-н для застосування гіпертонічної клізми:

1. 0,9% р-н натрію хлориду;

2. 4% р-н натрію гідрокарбонату;

3. 10%р-н кальцію хлориду;

4. 10% р-н натрію хлориду;

5. 40% р-н глюкози.

47. Назвіть тем-ру води для застосування очисної клізми при атонічному закрепі:

1. 18⁰С;

2. 25⁰С;

3. 28⁰С;

4. 38⁰С;

5. 40⁰С.

47. Кількість рідини та тем-ра води для сифонної клізми:

1. 1-1,5 мл 37-38⁰С;

2. 50-200 мл 37-38⁰С;

3. 500 мл 20-30⁰С;

4. 1-1,5 – 2 л 20-25⁰С;

5. 10 л понад 40⁰С.

47. Протипоказаннями для постановки очисної клізми є:

1. Випадання прямої кишки;

2. Закрепи;

3. Підготовка до операції;

4. Підготовлення до рентген обстеження нирок;

5. Підготовка до роктороманоскопії.

47. Які заходи слід проводити при метеоризмі? Вкажіть неправильну відповідь:

1. Введення газовивідної трубки;

2. Застосування активованого вугілля;

3. Застосування вітрогонних трав;

4. Обмеження вживання продуктів, які містять клітковину і крохмаль;

5. Промивання шлунка.

47. Сифонну клізму не можна застосовувати при:

1. Кишковій непрохідності;

2. Отруєнні;

3. Підготовці до колоноскопії;

4. Підготовці до операції на товстому кишечнику;

5. Шлунково-кишковій кровотечі.

47. Назвіть показання до промивання шлунку:

1. Вживання недоброякісної їжі;

2. Метеоризм;

3. Пілоростеноз;

4. Страховидні та шлункові кровотеч;

5. Хімічні опіки шлунку ч/з декілька годин після отруєння.

47. Чого не потрібно для постановки сифонної клізми:

1. Гумові трубки довжиною 1,5 м;

186

2. Лійки ємкістю 0,5л;

3. Таза, клейонки, глечика;

4. 1 л води 40⁰С;

5. 10-12 л води кімнатної тем-ри.

47. Основні елементи невідкладної допомоги при харчовому отруєнні:

1. Антибіотики;

2. Вітамінотерапія;

3. Дача колібактерину;

4. Жарознижуючі засоби;

5. Промивання шлунку.

47. До медикаментозних клізм місцевої дії належать:

1. Все перелічене вірно;

2. З настоєм календули;

3. З настоєм ромашки;

4. Крохмальні;

5. Олійні.

47. Які з цих ознак не відносяться до захворювань травного каналу?

1. Біль у животі;

2. Блювання;

3. Відрижка;

4. Печія;

5. Ядуха.

47. Яка тем-ра води повинна бути при постановці клізми у хворого із спастичним закрепом:

1. 20⁰С;

2. 30⁰С;

3. 36-38⁰С;

4. 45⁰С;

5. 50-60⁰С.

47. Як вкладають хворого при постановці клізми?

1. На живіт;

2. На лівий бік на край ліжка;

3. На лівий бік на край ліжка з підігнутими до живота ногами;

4. На правий бік на край ліжка;

5. Не має значення як.

47. Яка тем-ра води повинна бути при постановці олійної клізми?

1. 20-25⁰С;

2. 25-30⁰С;

3. 30-35⁰С;

4. 37-40⁰С;

5. 40-45⁰С.

47. При отруєнні застосовують:

1. Газовивідну трубку;

2. Медикаментозну клізму;

187

3. Олійну клізму;

4. Очисну клізму;

5. Сифонну клізму.

47. Для промивання шлунка кількість рідини повинна бути:

1. 1,5-2 л;

2. 2-3 л;

3. 3-3 л;

4. 10-12 л;

5. 12-18 л.

47. Хворому, що знаходиться у інфекційному відділенні з діагнозом «Дизентерія», м/с подала судно. Після акта дефекацій м/с забрала судно і накрила його клейонкою. Що буде наступним етапом виконання даної процедури?

1. Вилити вміст судна в унітаз;

2. Висушити судно;

3. Засипати випорожнення сухим хлорним вапном.

4. Обробити судно 3% р-ном хлораміну;

5. Промити судно під проточною водою.

47. Для промивання сечового міхура м/с необхідно приготувати:

1. Р-н протарголу, шприц Жане;

2. Р-н фурациліну, шприц Жане;

3. Стерильний катетер, лоток, фурацилін, шприц Жане, гумові рукавиці, р-н протарголу;

4. Стерильний лоток, катетер;

5. Судно, гумові рукавиці.

47. Що необхідно підготувати для проведення олійної клізми:

1. Газовідвідна труба, шприц Жане, 150-200 мл 10% р-ну натрію хлориду, t – 38⁰;

2. Газовідвідна трубка, шприц Жане, вазелін, рослинна олія 150 мл, t – 38⁰;

3. Кухоль Есмарха 1-1,5 л води, вазелін;

4. Товстий зонд , 10-12 л води, клейонка;

5. Тонкий зонд, гумова груша, настій ромашки.

47. При проведенні сестр.обстеження п-та В., була виявлена проблема – відсутність акту дефекації протягом 3 діб. Яке залежне сестр. втручання виконає м/с?

1. Постановку живильної клізми;

2. Постановку крохмальної клізми;

3. Постановку лікувальної клізми;

4. Постановку очисної клізми;

5. Постановку сифонної клізми.

82. Лікар призначив п-ту 54 р. з атонією кишечника гіпертонічну клізму. Яку рідину повинна використати м/с для виконання процедури?

1. 4% р-н натрію гідрокарбонату;

2. 4% р-н хлористоводневої кислоти;

3. 7% р-н калію хлориду;

4. 10% р-н натрію хлориду;

5. 20% р-н глюкози.

188

83. У хворої отруєння недоброякісною їжею. Яка першочергова найдоцільніша допомога п-ту?

1. Постановка очисної клізми, дача активованого вугілля;

2. Промивання шлунку, дача знеболюючих засобів;

3. Промивання шлунку, постановка гіпертонічної клізми;

4. Промивання шлунку, постановка олійної клізми;

5. Промивання шлунку, постановка очисної клізми.

84 У хворої з серцевою недостатністю (набряки на нижніх кінцівках) закріп протягом 3 днів. Яку клізму необхідно поставити?

1. Гіпертонічну з 100 мл 10% р-ну NaCl;

2. Масляну з 100 мл рицинової олії;

3. Мікро клізму з 50 мл обліпихової олії;

4. Очисну з 1,5 л води;

5. Сифонну з 10 л води.

85. П-т страждає стійким закрепом та виразковою хворобою товстої кишки. Вкажіть клізму, яку необхідно провести п-ту:

1. Гіпертонічну;

2. Лікувальну;

3. Олійну;

4. Очисну;

5. Сифонну.

86. У гінекологічному відділенні у п-тки Д., 45 років після операції виник метеоризм. Їй була призначена газовідвідна трубка. На яку глибину в кишечник м/с повинна ввести газовідвідну трубку?

1. 8 – 10 см;

2. 10 – 15 см;

3. 15 – 20 см;

4. 20 – 30 см;

5. 30 – 40 см.

87. П-ту Д., 50 років, дільничним лікарем поліклініки для лікування запального процесу прямої кишки була призначена лікувальна мікро клізма (50 мл теплої облепіхової олії). Що повинна зробити м/с за 30-40 хв. до цієї маніпуляції?

1. Газовідвідну трубку;

2. Гіпертонічну клізму;

3. Крапельну клізму;

4. Очисну клізму;

5. Сифонну клізму.

88 У приймальне відділення інфекційної лікарні машиною швидкої допомоги терміново доставлена п-тка А., 18 років, з отруєнням лікарськими препаратами (транквілізаторами). Для надання першої допомоги було призначено промивання шлунка. Якої тем-ри повинна бути вода для цієї маніпуляції?

1. 10-12⁰ С;

2. 18- 20⁰ С;

3. 25-30⁰ С;

4. 30-35⁰ С;

5. 35-40⁰ С.

189

89. Поліурія – це:

1. Виділення сечі менше ніж 500 мл;

2. Виділення сечі понад 2 л на добу;

3. Наявність в сечі гною;

4. Повне припинення виділення сечі;

5. Сеча кольору м’ясних помиїв.

89. Повне припинення виділення сечі – це:

1. Анурія;

2. Гематурія;

3. Олігурія;

4. Піурія;

5. Поліурія.

89. Гостра затримка сечі – це відсутність сечопуску не менше ніж:

1. Протягом 1-2 год.;

2. Протягом 3-4 год.;

3. Протягом 4-6 год.;

4. Протягом 6-12 год.;

5. Протягом 12-18 год.

89. П-ту із серцево-судинною недостатністю для зменшення набряків лікар призначив сечогінний засіб. Який із зазначених методів може використати м/с для контролю його ефективності?

1. Визначити водний баланс;

2. Визначити частоту сечовипускання;

3. Виміряти добовий діурез;

4. Оцінювати кількість сечі кожні три години;

5. Оцінювати колір сечі після кожного сечовипускання.

89. Добовий діурез п-та О. становить 3 л на добу. Вкажіть, якому поняття такий характер сечовиділення?

1. Ішурія;

2. Ніктурія;

3. Олігурія;

4. Піурія;

5. Поліурія.

89. Для промивання сечового міхура перевагу слід віддати:

1. Р-ну борної кислоти 3%;

2. Р-ну фурациліну 0,002%;

3. Р-ну фурациліну 0,01%;

4. Р-ну фурациліну 0,02%;

5. Р- н хлориду натрію 0,9%.

89. Показанням до катетеризації сечового міхура є затримка сечовиділення понад:

1. 3-6 годин;

2. 6-12 годин;

3. 9-15 годин;

4. 12-18 годин;

5. 12-24 годин.

190

89. Ішурія – це:

1. Накопичення сечі в сечовому міхурі внаслідок неможливості самостійного сечовипускання;

2. Наявність крові в сечі;

3. Припинення надходження сечі в сечовий міхур;

4. Прискорене сечовипускання;

5. Утруднене сечовипускання.

89. Яка в нормі питома вага сечі?

1. 1000-1010 г/л;

2. 1000-1040 г/л;

3. 1010-1020 г/л;

4. 1020-1030 г/л;

5. 1030-1040 г/л.

89. Що таке анурія?

1. Болючий сечопуску;

2. Відсутність сечі протягом доби;

3. Збільшення виділення сечі за добу понад 2000 мл;

4. Зменшення виділення сечі за добу менше 1000 мл;

5. Почащений сечопуску.

89. П-т знаходиться в урологічному відділенні у зв’язку з циститом. Який р-н приготує м/с для промивання сечового міхура?

1. 0,02% р-н фурациліну;

2. 1% р-н перекису водню;

3. 2% р-н фурациліну;

4. 3% р-н хлораміну;

5. 5% р-н калію перманганату.

89. У п-тки Д., 76 років, хронічна серцева недостатність. Їй призначено виміряти водний баланс. Що потрібно врахувати, виконуючи призначення лікаря?

1. Кількість рідини, спожитої за добу;

2. Кількість сечі виділеної за добу;

3. Різниця між масою тіла вранці та ввечері;

4. Співвідношення між введеною рідиною та виділеною сечею;

5. Співвідношення між денним та нічним діурезом.

101 .Показанням для катетеризації сечового міхура є:

1. Аденома передміхурової залози;

2. Біль в надлобковій ділянці;

3. Наявність в сечі еритроцитів;

4. Промивання сечового міхура та введення в нього ліків;

5. Сечокам’яна хвороба.

102. Хворому 50 років з приступом ниркової коліки призначено сидячу гарячу ванну. Якою повинна бути тем-ра води:

1. 34-36⁰С;

2. 36-39⁰С;

3. До 40⁰С;

4. 40⁰С;

191

5. 50⁰С.

102. Що не застосовують у разі затримки сечі:

1. Вливання 100 мл теплої води у пряму кишку;

2. Грілка на ділянку сечового міхура;

3. Катетеризація;

4. Міхур з льодом на ділянку сечового міхура;

5. Рефлекторний виклик сечовипускання шляхом подразнення слуху хворого, звуком води що ллється.

102. Назвіть можливе ускладнення після катетеризації:

1. Занесення інфекції;

2. Кровотеча;

3. Місцеве підвищення тем-ри у сечівнику;

4. Усе перелічене вірно;

5. Усе перелічене не вірно.

102. Назвіть коливання відносної щільності сечі в нормі:

1. 1001-1005;

2. 1001-1030;

3. 1005-1010;

4. 1010-1025;

5. 1025-1050.

102. У хворої 25 років після перенесеної ГРВІ розвилась нерухомість у нижніх кінцівках, з’явилася затримка сечовипускання. За показаннями введено постійний катетер Фоллея. Що буде наступним етапом у лікуванні п-тки?

1. Промивання сечового міхура 1 раз на добу, 0,5%р-ном хлоргексидину;

2. Промивання сечового міхура 2 раз на добу, 0,1 % риванолу;

3. Промивання сечового міхура 2 раз на добу р-ном фурациліну (1:5000);

4. Промивання сечового міхура 2 раз на добу блідо-рожевим р-ном перманганату калію.

102. У хворого 32 років сечокам’яна хвороба. Дієти не дотримується. Госпіталізований з нирковою колікою та затримкою сечі. Яку допомогу надати хворому до приходу лікаря?

1. Включити кран з водою;

2. Помістити хворого в гарячу вану;

3. Поставити гірчичники на гомілки;

4. Поставити холодний компрес на гомілки;

5. Провести катетеризацію.

102. Для промивання сечового міхура м/с необхідно приготувати:

1. Р-н протарголу, шприц Жане;

2. Р-н фурациліну, шприц Жане;

3. Стерильний катетер, лоток, фурацилін, шприц Жане, гумові рукавиці, р-н протарголу;

4. Стерильний лоток, катетер;

5. Судно, гумові рукавиці.

102. У п-та після апендектомії виникла рефлекторна гостра затримка сечі. Який рефлекторний виклик акту сечовиділення повинна провести м/с:

1. Ввести 2 мл 2% фуросеміду в/м;

2. Зробити гарячу вану;

192

3. Покласти міхур з льодом на промежину;

4. Полити теплу воду на зовнішні статеві органи;

5. Провести катетеризацію сечового міхура.

102. П-т 38 років знаходиться у хірургічному відділенні в ранньому післяопераційному періоді (операція лапаротомія). П-т не може здійснити самостійно сечовиділення протягом 12 годин. Лікар призначив п-ту катетеризацію сечового міхура. Вкажіть р-н, яким доцільно змастити катетер перед введенням:

1. Стерильний гліцерин;

2. Стерильний р-н борної кислоти;

3. Стерильний р-н перманганату калію;

4. Стерильний р-н фурациліну;

5. 70⁰ етиловий спирт.

111. П-ту 38 р., із загостренням хронічного циститу призначено лікарем промивання сечового міхура. Приготуйте відповідний антисептичний р-н для процедури:

1. Р-н борної кислоти 5%;

2. Р-н етилового спирту 30%;

3. Р-н калію перманганату 1%;

4. Р-н натрію гідрокарбонату 4%;

5. Р-н фурациліну 1:5000.

.