Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit_filosofiyi_prava.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
237 Кб
Скачать
☆

25. Методологія права у структурі філософсько-правового знання.

Зазвичай під методологією розуміються система методів, що за­стосовуються для дослідження тієї чи іншої реальності, а також наука про ці методи. Саме ж поняття «метод» означає шлях, спосіб досягнення певної мети, тобто спосіб здобуття нового знання про певну реальність.

Можна виділити такі підходи до роззуміння методології права.

Науковий підхід, у межах якого під методологією розуміється система загальнонаукових і спеціально наукових методів, що застосовуються до права - соціологічний, кібернетичний, системний та ін., а також вчення про ці методи. Недоліком такого підходу є те, що він не дає уявлення про методологію права як про синтетичне знання, оскільки відповідно до цього підходу окремі науки, з одного боку, і правознавство - з другого, існують нібито самі по собі.

Філософський підхід, коли під методологією права розуміється застосування основних принципів і категорій філософії до права. До них належать категорії діалектики, гносеологічні категорії, а також категорії соціальної філософії. Але і такий підхід не визнає жодної нової дисципліни на стику філософії і правознавства.

Філософсько-правовий підхід, який припускає наявність особливої дисципліни, що виконує методологічну роль стосовно пра­вознавства в цілому. Завданням цієї дисципліни є гносеологічний аналіз різних типів правопізнання та праворозуміння.

Такий підхід дає змогу представити методологію права як деяке синтетичне знання, яке є опосередковуючою ланкою між філософією і теорією права, певний аспект філософії права, що полягає в гносеологічному аналізі основ правової теорії.

Отже, методологія права являє собою керівну ідею, систему світоглядних принципів, що виявляють себе на всьому шляху дослідження права, а також обґрунтування такої ідеї.

Визначаючи методологію права в широкому розумінні, необхідно характеризувати її як комплекс методологічних проблем права і включити до неї:

1)методологію пізнання права. В межах останньої виділяють такі рівні:

  • філософський, який являє собою систему світоглядно-методологічних ідей і принципів, утілених у тому чи іншому способі осмислення права (типи правопізнання), а також їх порівняння, кри­тику та обґрунтування;

  • загальнонауковий, який становить систему принципів і методів наукового пізнання в цілому чи окремої науки, застосовуваних для більш глибокого пізнання права, у рамках якого виділяються:

а) власне загальнонаукові методи і прийоми пізнання, такі як аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і класифікація, а також методи: системний, синергетичний та ін.;

б) конкретно-наукові методи - соціологічний, психологічний, математичний, кібернетичний, історичний, логічний та ін., тобто знання в галузі окремих наук, застосовуване для пізнання правових явищ;

  • спеціально-юридичний, який являє собою систему характерних для правознавства методів пізнання права: нормативно-аналітичний, догматичний, порівняльно-правовий та ін.

2)методологію юридичної практики, виділяючи:

а)методологію правотворчості;

б)методологію правозастосування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]