- •Контрольні питання для складання іспиту з предмету «проблеми теорії та філософії права»
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.
- •Поняття та форми право реалізації.
- •Різноманіття концепцій філософії права.
- •Система юридичних наук (загальна характеристика).
- •Суб’єкти, об’єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •Право і держава як об'єкти філософського дослідження.
- •Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).
- •Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм право реалізації.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •Співвідношення юридичних наук між собою.
- •Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Співвідношення теорії держави та права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.
- •Стадії правозастосовного процесу.
- •Філософське трактування суті і поняття права.
- •Сутність права
- •Юридична наука у системі соціальних наук.
- •Акти правозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •Логічне і історичне у праві.
- •Об’єкт і предмет юридичної науки.
- •21. Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на цих стадіях.
- •22. Завдання і функції філософії права.
- •23. Система юридичних наук.
- •24. Складні форми застосування права.
- •25. Методологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •26. Об’єкт і предмет зюн
- •27. Основні аспекти правозастосування
- •28. Філософський рівень методології пізнання права.
- •29. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •30. Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні.
- •31. Загальнонауковий рівень методології пізнання права
- •32. Співвідношення тдп з деякими юрид та неюрид науками
- •33. Юридична техніка. Діалектика
- •34.Приватноправовий рівень методології пізнання права
- •35. Функції теорії держави і права
- •36. Стиль та мова правозастосовного акту
- •37. Спеціально-юридичний рівень методології пізнання
- •39. Особливості інтерпретаційних актів
- •41. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •42. Акти застосування юридичних норм: поняття та різновиди
- •43. Екзистенціалізм як методологія пізнання
- •44.Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання
- •45. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •46. Феноменологія права.
- •47. Проблема відносності, допустимості, доцільності та істинності методу
- •48 Поняття, види і причини правозастосовних помилок і шляхи їх усунення
- •49 Герменевтика як методологія пізнання права
- •50. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного в методології юридичних наук.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.
- •54. Види юридичних колізій[
- •55 Постмодернізм і право
- •56 Поняття та форми соціальної влади
- •57. Аналогія права та закону: випадки, принципи та механізм застосування.
- •58. Філософсько-правові дослідження у XX столітті
- •59 Соціальна влада як відношення
- •60 Колізія у праві шляхи їх подолання
- •61. Класифікація напрямів сучасної філософії права
- •62. Структура та зміст владовідносин:
- •63. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення
- •64. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права
- •65. Державна влада як особливий різновид соціальної влади
- •66. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •67. Значення історії філософії права для сучасних досліджень
- •68. Співвідношення державної та політичної влади
- •69. Складнощі при застосуванні аналогії права і аналогії закону
- •70. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •71. Легітимність і легальність державної влади.
- •72. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •73. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.
- •74. Співвідношення політичної і державної влади.
- •75. Складнощі, що виникають в процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект.
- •76. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •77. Легітимність і легальність державної влади.
- •78. Основні погляди на походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна і ін.).
- •79 Концепції прав людини і прав громадянина: історія і сучасність. .
- •80. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •82. Взаємозв’язок гносеології права та онтології права.
- •83. Юридичний позитивізм як один із провідних напрямів вузького розуміння права.
- •84. Еволюція і динаміка розвитку функцій держави і права у просторі і часі.
- •85. Лібертарно-юридична онтологія: реальне, наявне буття правового закону (в.С. Нарсенянц).
- •86. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму
- •87. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
- •88. Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •89. Поняття правосвідомості.
- •90. Державне регулювання економіки: поняття і межі. Етатизм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.
90. Державне регулювання економіки: поняття і межі. Етатизм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.
Державне регулювання економіки — комплекс форм та засобів централізованого впливу на розвиток економічних об'єктів та процесів з метою стабілізації економічної системи та її пристосування до умов, що змінюються, передусім до потреб та законів розвитку основної продуктивної сили.
Основними формами державного регулювання є пряме (шляхом розширення державної власності, управління підприємствами та ін.) і опосередковане (шляхом планування, прогнозування, бюджетної, податкової, грошово-кредитної політики тощо).
Об'єкти ДРЕ - це сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища й умови соціально-економічного життя країни, де виникнули або можуть виникнути труднощі, проблеми, не що дозволяються автоматично або що дозволяються у віддаленому майбутньому, у той час як зняття цих проблем настійно необхідно для нормального функціонування економіки і підтримки соціальної стабільності.
Мінімально необхідні межі регулювання економікою зумовлені неспроможністю ринкового саморегулювання економіки; максимально допустимі -— потребами та інтересами класу капіталістів (насамперед у привласненні стабільних і високих прибутків), частково — загальнонаціональними інтересами.
Верхні та нижні межі регулювання. Розрізняють мінімально необхідні та максимально допустимі межі регулювання. Нижні межі спричинені неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки розв'язати багато важливих для наступного розвитку економічної системи проблем, про які йшлося вище. Без державного втручання економічна система, а отже підсистема ринкового саморегулювання, існувати не може.
Складнішою є проблема щодо верхніх меж державного регулювання економіки. З одного боку, виникає можливість майже повного витіснення ринкових важелів регулювання і встановлення централізованої системи управління економікою з одного центру, що призводить до виникнення адміністративно-командної або державної економіки, як це сталося в СРСР. З іншого боку, верхня межа зумовлена потребами та інтересами підприємців у співпраці з державою. Зокрема тим, що прибутки на тривалий період можуть бути стабільнішими і вищими за такої співпраці (або наявності державного регулювання) і нижчими у разі недостатнього втручання держави в економіку. Частково верхня межа регулювання визначається загальнонаціональними інтересами.
Лібералізм проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом поступу в суспільному житті. Спрямований на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод; обстоює абсолютну цінність людської особистості («особа важливіша за державу») та рівність всіх людей щодо прав особистості. Метою лібералізму є максимальне послаблення («пом'якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо), обстоює шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень.
Етатизація — посилення втручання держави в економічне і політичне життя.
В юриспруденції етатизм ставить існування права в нерозривний зв'язок з існуванням держави і не визнає іншого права, крім як санкціонованого державою. В економіці «етатистськими» називають концепції та моделі, побудовані на жорсткому державному регулюванні економіки - тобто дирижизм (що може бути, а може і не бути тісно пов'язано з політичним авторитаризмом). Етатизм розглядає державу як вищий інститут, який стоїть над усіма іншими інститутами.
