- •Контрольні питання для складання іспиту з предмету «проблеми теорії та філософії права»
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.
- •Поняття та форми право реалізації.
- •Різноманіття концепцій філософії права.
- •Система юридичних наук (загальна характеристика).
- •Суб’єкти, об’єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •Право і держава як об'єкти філософського дослідження.
- •Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).
- •Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм право реалізації.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •Співвідношення юридичних наук між собою.
- •Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Співвідношення теорії держави та права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.
- •Стадії правозастосовного процесу.
- •Філософське трактування суті і поняття права.
- •Сутність права
- •Юридична наука у системі соціальних наук.
- •Акти правозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •Логічне і історичне у праві.
- •Об’єкт і предмет юридичної науки.
- •21. Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на цих стадіях.
- •22. Завдання і функції філософії права.
- •23. Система юридичних наук.
- •24. Складні форми застосування права.
- •25. Методологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •26. Об’єкт і предмет зюн
- •27. Основні аспекти правозастосування
- •28. Філософський рівень методології пізнання права.
- •29. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •30. Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні.
- •31. Загальнонауковий рівень методології пізнання права
- •32. Співвідношення тдп з деякими юрид та неюрид науками
- •33. Юридична техніка. Діалектика
- •34.Приватноправовий рівень методології пізнання права
- •35. Функції теорії держави і права
- •36. Стиль та мова правозастосовного акту
- •37. Спеціально-юридичний рівень методології пізнання
- •39. Особливості інтерпретаційних актів
- •41. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •42. Акти застосування юридичних норм: поняття та різновиди
- •43. Екзистенціалізм як методологія пізнання
- •44.Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання
- •45. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •46. Феноменологія права.
- •47. Проблема відносності, допустимості, доцільності та істинності методу
- •48 Поняття, види і причини правозастосовних помилок і шляхи їх усунення
- •49 Герменевтика як методологія пізнання права
- •50. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного в методології юридичних наук.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.
- •54. Види юридичних колізій[
- •55 Постмодернізм і право
- •56 Поняття та форми соціальної влади
- •57. Аналогія права та закону: випадки, принципи та механізм застосування.
- •58. Філософсько-правові дослідження у XX столітті
- •59 Соціальна влада як відношення
- •60 Колізія у праві шляхи їх подолання
- •61. Класифікація напрямів сучасної філософії права
- •62. Структура та зміст владовідносин:
- •63. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення
- •64. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права
- •65. Державна влада як особливий різновид соціальної влади
- •66. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •67. Значення історії філософії права для сучасних досліджень
- •68. Співвідношення державної та політичної влади
- •69. Складнощі при застосуванні аналогії права і аналогії закону
- •70. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •71. Легітимність і легальність державної влади.
- •72. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •73. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.
- •74. Співвідношення політичної і державної влади.
- •75. Складнощі, що виникають в процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект.
- •76. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •77. Легітимність і легальність державної влади.
- •78. Основні погляди на походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна і ін.).
- •79 Концепції прав людини і прав громадянина: історія і сучасність. .
- •80. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •82. Взаємозв’язок гносеології права та онтології права.
- •83. Юридичний позитивізм як один із провідних напрямів вузького розуміння права.
- •84. Еволюція і динаміка розвитку функцій держави і права у просторі і часі.
- •85. Лібертарно-юридична онтологія: реальне, наявне буття правового закону (в.С. Нарсенянц).
- •86. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму
- •87. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
- •88. Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •89. Поняття правосвідомості.
- •90. Державне регулювання економіки: поняття і межі. Етатизм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.
26. Об’єкт і предмет зюн
Всі точки зору щодо визначення об'єкта і предмета загальнотеоретичної юридичної науки, які існують в сучасній науковій літературі, можна розділити на чотири підходи:
1) консервативний;
2) реформістський;
3) революційний;
4) нігілістичний.
Консервативний підхід. У рамках цього підходу:
• об'єктом теоретичної юридичної науки виступає держава і право, а її предметом - дослідження вказаного об'єкта в рамках марксистської соціально-політичної концепції співвідношення держави і права. Питання (що формують предмет науки), які остаточно оформилися у ТДП в 60-80-х роках XX ст., мають бути залишені без змін.
У рамках даного підходу допускається плюралізм думок стосовно окремих питань теорії, але при цьому всі позиції в межах допустимого плюралізму мають бути основані на постулатах марксизму, як теоретично обґрунтованої, єдиної і абсолютно правильної метатеорії. Зрозуміло, що у такому випадку обумовлена і методологічна основа дослідження цього підходу - діалектичний та матеріалістичний матеріалізм.
Реформістський підхід. Згідно з цим підходом:
• об'єктом теоретичної юридичної науки є держава і право (чи "державно-правова дійсність");
• предметом виступають питання, які можна віднести до юридичних аспектів виявлення цієї дійсності.
При цьому допускається, що можливо і доцільно передати багато питань у "відання" інших наук,скажімо,політології та/або соціології, а також включити до сфери дослідницького інтересу цілої низки питань ЗЮН, які раніше не стосувалися її предмета.
У межах реформістського підходу визнається доцільність виключення з предмета ТДП проблематики, пов'язаної з дослідженням політичної системи суспільства, політичного режиму і т.д., які раніше вивчалися ТДП. І навпаки, доповнити предмет ТДП новою, такою, що раніше не входила в її предмет, тематикою, зокрема, проблематикою, пов'язаною з правовим нігілізмом і ідеалізмом.
У межах розглядуваного підходу допускається чи/або передбачається:
• перегляд категоріального апарату, який застосовується;
• можливість побудови цілісної концепції державно-правової дійсності і за межами марксистської теорії;
• наявність теоретично і фактично методологічного плюралізму тощо.
Революційний підхід. Згідно з цим підходом:
• розуміння об'єкта та предмета теоретичної юридичної науки вимагає кардинального перегляду;
• як об'єкт теоретичної юридичної науки необхідно розглядати лише право та похідні від нього явища (наприклад, правосвідомість, правова культура і т. п.). предмет теоретичної науки визначається колом питань, пов'язаних з правом як регулятором суспільних відносин.
У межах цього підходу, як правило, пропонується використовувати будь-які, вже укорінені в західній юридичній науці підходи (соціологічний, природно-правовий і т. д.), з їх принципами, категорійним апаратом. Фактично ставиться під сумнів можливість і доцільність побудови єдиної юридичної доктрини державно-правової дійсності. Заперечується правильність марксистської концепції та її методології дослідження держави і права.
Питання, які раніше розглядалися у ЗЮН-ТДП, але за своєю природою, з точки зору "наукових революціонерів", не повинні включатися у предмет теорії права, мають бути або виділені в самостійну/і науку/и (наприклад, теорію держави), або включені в предмет інших наук, наприклад, політологію, соціологію і т. п..
Нігілістичний підхід. Згідно з цим підходом:
• ЗЮН - теорія держави і права - це наука, яка виникла в процесі ідеологізації юридичної науки, проведеної в рамках марксистсько-ленінської теорії. До того ж, ця наука, яка не має ніякої практичної цінності поза контекстом ідеологічної функції юридичної науки;
• у зв'язку з неспроможністю марксистської соціально-політичної теорії автоматично слід визнати фактичну неспроможність і теорії держави і права навіть в ідеологічному плані. ТДП - ніщо інше як "псевдонаука", яка, як уже згадувалося, взагалі не має практичного значення.
В межах цього підходу навіть не може йти мова про предмет і об'єкт ЗЮН, оскільки такої науки не існує.
Виходячи з даного підходу, теоретичні основи юриспруденції мають розроблятися в рамках окремих галузевих юридичних наук, а питання, які стосуються загально-філософських і соціологічних моментів буття права, - це сфера філософських і соціологічних наук. Всі питання, пов'язані з державою, - це основа політичних або державознавчих наук.