54. Види юридичних колізій[

Вчені ведуть мову про існування у сфері правового регулювання двох видів неузгодженостей (суперечностей): матеріальних та формальних. Матеріальні неузгодженості в правовій системі мають об'єктивну природу і пов'язані насамперед із впливом на право зовнішніх (неюридичних) чинників. Прикладами таких суперечностей є неузгодженос­ті між нормами права і суспільними відносинами, які вони покликані регулювати. Так, через природний динамізм соціальних відносин пра­во може відставати від суспільного життя, а може випереджати його. Досить поширеними є також суперечності між нормами права та ін­шими соціальними нормами (моральними, релігійними та звичаєвими нормами). Наприклад, норми права можуть вимагати певної поведінки, яка є неприйнятною для віруючих деяких конфесій (так, у деяких дер­жавах свідок перед його допитом у суді має присягнутися на Біблії). Усунути всі ці неузгодженості просто неможливо. Формальні неузгодженості — це суперечності усередині правової системи, які мають суб'єктивну природу і зазвичай виникають уна­слідок інтелектуальних помилок суб'єктів права, порушень правил юридичної техніки. Формальні суперечності призводять до порушень цілісності, внутрішньої узгодженості та єдності правової системи. Для позначення формальних суперечностей здебільшого використовуються терміни юридична колізія або колізія в праві. Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації. I. Залежно від правових форм діяльності, під час здійснення яких виникають юридичні колізії, можна говорити про:

• колізії в правозастосуванні (колізії між різними правозастосовними актами, колізії між нормативно-правовими актами і правозасто-совними актами);

• колізії між різними правовими нормами законодавства (колізії в правотворчості)Це можуть бути і суперечності між законодавством та іншими джерелами права;

• колізії між окремими актами тлумачення (колізії між нормативно-правовими актами і актами тлумачення, колізії між правозастосовними актами і актами тлумачення);

• колізії між іншими елементами правової системи (наприклад, колізії між юридичною наукою і юридичною практикою).

II. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:

• правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);

• правові колізії, що є наслідком дії суб'єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обґрунтованість законодавства).

III. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):

• колізії норм національного законодавства та нормміжнародного права;

• колізії норм національного законодавства.

Стаття 9 Конституції України. «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.» Цим породжуються колізії першого випадку. Колізії між нормами національного законодавства мають місце у процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії: 1) між нормами конституції та конституційних законів; 2) між нормами конституції та звичайних законів; 3) між нормами конституційних та звичайних законів; 4) між нормами кодифікаційних та некодифікаційних актів; 5) між нормами законодавства федеративної держави та її суб'єктів; 6) між нормами законодавства суб'єктів федерації; 7) між нормами законів та підзаконних актів; Вирішення проблем подолання колізій у національному законодавстві потребує прийняття нових ефективних, і скасування старих та малодієвих законів IV. Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії). Вони виявляються між приписами, які:

• містяться в одній статті нормативного акта;

• містяться в різних статтях одного нормативного акта;

• містяться в різних нормативно-правових актах.

V. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії усуваються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акта. VI. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщуються у нормативно-правових актах, та нормами, що вміщуються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та усуваються лише шляхом скасування інтерпретаційних норм. VII. За суб'єктами правового регулювання поділяють:

• колізії юридичного статусу осіб;

• колізії компетенції юридичних органів;

• колізії статусу громадських об'єднань;

• колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб.

Саме ці колізії призводять до невиправданого втручання суб'єктів, наділених владними повноваженнями, в компетенцію інших органів, що призводить доузурпації влади. Таким чином, правові колізії є різновидом соціальних протиріч, які виявляються у правовій сфері та значно знижують ефективність правового регулювання.