50. Філософський аналіз твору д. Донцова «Дух нашої давнини».

Кульмінаційним і прикінцевимтвором Донцова, в якомувінзробивспробузавершитисвоїідеологічні та світогляднішукання, є «Дух нашоїдавнини».Між цим твором і творчістю Донцова 20-х – 30-х років спостерігається близький ідейний зв’язок, зокрема з такими творами, як «Партія чи орден», «Таємниця організації», «Об’єднання чи роз’єднання», «Де шукати наших історичних традицій». Спільним для всіхцихтворів є те, що в них Донцов займавсяпитаннямисоціальної та політичноїорганізаціїукраїнськоїнації,тобтоз’ясуваннямпередумов, способів і засобів, за допомогоюякихможнабуло б реалізуватипостулати «чинного націоналізму». «Дух нашоїдавнини» можнавважатисвоєріднимдоповненням до «Націоналізму», позитивна (тобтопрограмна) частинаякогобуланедостатньоопрацьованою. На цезверталиувагу критики «Націоналізму», ІванОгієнко і сучаснагуманітарна наука й церозумів сам Донцов, пишучи в передмові до «Духа нашоїдавнини», щов«Націоналізмі» він дав «образ ідеалу, до якого стремить національна воля», а «цякнижка займаєтьсявласне образом цьогоідеалу». Центральною проблемою твору є з’ясуванняпитанняпровідноїверстви, її «психічногообличчя», ідеології, а такожролі та місця в суспільстві.

Питання й проблеми, пов’язані з політичною організацією суспільства,його провідною верствою, з’ясовані Донцовим в книзі «Дух нашої давнини». Накреслене в цій праці історичне тло, що охоплює епохи Київської Русіта козаччини, слугувало Донцову за своєрідне обґрунтування концепції про-відної верстви, її організації, ролі та характеру в загальному контексті соці-альної структури нації.

Утворі «Дух нашої давнини» Донцов оформив «ідеальний тип» (модель) «ієрархізованого суспільства», щоб, зіставивши його з давніми історичними епохамиУкраїни, «довести», що цей ідеал був здійснений і виправдав себе та, що організація українського суспільства в майбутньому за таким зразком забезпечитьвсебічний розвиток і силу української нації та держави.

Роздуми відомого українського націоналіста Дмитра Донцова над долею України. Із яких причин і через кого спустошена земля наша -- питання, на яке автор шукає відповідь.

Автор пише - "Звертаюся в цій книзі до тих, які відчувають в собі дух нашої великої Минувшини, дух Шевченка; які, як Галайда, що повстав з Ярем - чують за плечима крила й покликання вести свій нарід "із тьми, із смрада, із неволі" до блискучого завтра".

В цій ґрунтовній праці Д. Донцов дає відповідь на питання, яке задавав ще Самійло Величко: "Із яких причин і через кого спустошена земля наша?" Ця книга є надзвичайно цінним внеском в соціологічну теорію та історіографію.

В основу цієї праці Донцов поклав Платонівську теорію аристократії духу, найкращі історично-традиційні прикмети провідної верстви, аристократії, з'ясував теорію національної еліти і змалював її психологічні характеристики.

В цьому творі на перше місце висувається традиціоналізм, автор пропагує відродження великих традицій героїчної української минувшини, гостро виступає проти марксизму, пропонує ієрархічне суспільство на історичних зразках, але не на станово-правових, а на морально-психологічних.

Книга є одним з кутових каменів філософської концепції Дмитра Донцова.