- •1. Поняття і структура світогляду.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •3. Предмет, завдання і функції філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •5. Філософія Стародавньої Індії.
- •6. Філософія стародавнього Китаю.
- •7. Особливості кастового розподілу в Індії.
- •8. Філософія в Мілетській школі.
- •9. Філософія софістів.
- •10. Філософські погляди Сократа.
- •11. Філософські погляди Платона.
- •12. Філософські погляди Арістотеля.
- •13. Філософія епікуреїзму.
- •14. Філософія стоїцизму.
- •15. Розвиток християнства у 1-4 ст..
- •16. Філософія апоголетиків.
- •17. Філософія патристиків.
- •18.Філософія схоластиків. Реалізм і номіналізм.
- •19. Формування освітнього простору у середньовіччі.
- •20. Філософські погляди Августина.
- •21. Філософські погляди в. Оккама.
- •22. Філософські погляди т. Аквінського.
- •23. Гуманізм та проблема гідності людини в період Відродження.
- •24. Розвиток мистецтва та філософської думки в період Відродження.
- •25. Політична філософія н. Макіавеллі.
- •26. Огляд людських чеснот у творі е. Роттердамського « Похвала глупоті».
- •26. Огляд людських чеснот у творі е. Роттердамського «Похвала глупоті».
- •27. Особливості філософських поглядів у період Нового часу.
- •28. Філософія ф. Бекона
- •30. Правила формування наукового методу у творі р. Декарта «Роздуми про метод».
- •30. Правила формування наукового методу у творі р. Декарта «Роздуми про метод».
- •31. Філософські погляди т. Гоббса.
- •32. Філософський аналіз твору ф. Ніцше «Воля до влади».
- •32. Філософськийаналізтвору ф. Ніцше «Воля до влади».
- •33. Філософія й. Фіхте.
- •34. Філософія 19-20 ст.. Духовний вибір буття людини.
- •34. Філософія 19-20 ст.. Духовний вибір буття людини.
- •35. Філософія життя. Основні аспекти філософії ф. Ніцше.
- •37. Неофрейдизм. Основні аспекти філософії к. Г. Юнга.
- •39. Релігійний екзистенціалізм. Основні аспекти філософії с. Кєркєгора.
- •40. Релігійна філософія. Основні аспекти філософії т. Де Шардена.
- •41. Фемінізм та гендерна проблематика.
- •42.Філософський аналіз твору з. Фройда «я і Воно».
- •42.Філософський аналіз твору з. Фройда «я і Воно».
- •43. Філософський аналіз твору к. Г. Юнга «Психологічні аспекти архетипу матері». Поняття архетипу.
- •45. Філософський аналіз твору а. Камю «Есе про абсурд».
- •45. Філософський аналіз твору а. Камю «Есе про абсурд».
- •46. Філософський аналіз твору с. Керкегора «Страх і тремтіння» Частина 1.
- •47. Філософський аналіз твору т. Де Шардена «Феномен людини» Частина: Життя
- •48. Філософський аналіз твору й. Гейзінга «Людина, що грає».
- •49. Філософський аналіз твору х. Ортега-і-Гасет «Бунт мас».
- •49. Філософський аналіз твору х. Ортега-і-Гасет «Бунт мас».
- •50. Філософський аналіз твору д. Донцова «Дух нашої давнини».
- •50. Філософський аналіз твору д. Донцова «Дух нашої давнини».
- •51. Філософський аналіз твору Лесі Українки «рРуфін і Прісцилла».
- •52. Філософський аналіз твору і. Франка «Що таке поступ?»
- •52. Філософський аналіз твору і. Франка «Що таке поступ?».
- •53.Філософські ідеї періоду Київської Русі
- •53. Філософські ідеї періоду Київської Русі
- •54. Філософське вчення Сковороди
- •54. Філософське вчення г. Сковороди
- •55. Філософська проблематика т. Г. Шевченка.
- •56.Філософія у Києво-Могилянській Академії.
- •56. Філософія у Києво-Могилянській Академії
- •57. Філософія національної ідеї в Україні хіх-хх ст
- •57. Філософія національної ідеї в Україні хіх-хх ст..
- •58.Філософське осмислення світу в українській художній літературі поч. Хх ст
- •59. Філософська спадщина української діаспори.
- •60. Сутність людини. Проблема походження людини.
- •60. Сутність людини. Проблема походження людини.
- •62. Цінність людського буття. Свобода як найвища цінність.
- •62. Цінність людського буття. Свобода як найвища цінність.
- •63. Основні концепції розвитку суспільства.
- •64. Поняття і сутність глобалізації. Феномен антиглобалізму.
- •66. ПояснитивислівКонфуція: «Якщо на світанкутипізнаєш Дао, то надвечір можеш померти».
- •67. Пояснити вислів Конфуція: «Благородний муж думає про Дао, а не про поживу. Благородний муж піклується про Дао, а не про бідність».
- •68. Пояснити вислів н. Макіавеллі:«Засоби – це лише інструмент для досягнення мети».
- •69. Пояснити вислів н. Макіавеллі: «Цивілізова людина майже завжди безоглядний егоїст».
- •70. Пояснити вислів е. Канта: «Чини так, щоб ти відносився до людства і до людини завжди як до цілі, і ніколи як до засобу»
- •72. Пояснити вислів л.Українки: «Хто визволиться сам, той буде вільний, // Хто визволить кого, в неволю візьме.»
- •73. Пояснити діалог з п’єси л. Українки «Руфін і Прісцилла»: « - Хіба чеснота більшає прилюдно? // Хіба вона у схованці дрібніє?// Жіноча – ні, а чоловіча – певно.»
- •74. Політичні міфи в Україні 20- 21 ст.
59. Філософська спадщина української діаспори.
Важливе місце у розвитку української філософської думки XX ст. належить діаспорі. Українці, які з тих чи інших причин перебували чи перебувають за кордоном доклали чимало зусиль для розвитку української науки і культури. У період сталінсько-брежнєвського режиму в Україні саме діаспора не давала загубити філософську спадщину українського народу, публікуючи заборонену в Україні творчу спадщину окремих мислителів, розкриваючи філософський зміст цілих історичних етапів становлення країнськоїдуховності.Найвідоміші мислителі української діаспори — Д. Чижевський, І. Мірчук, І. Огієнко, В. Шаян, Л. Силенко, І. Лисяк-Рудницький, М. Шлемкевич, К. Митрович, С. Ярмусь, Я. Оріон, О. Кульчицькнй, Т. Закидальський та ін.Дмитро Чижевський (1894—1977 рр.) народився у м. Олександрії (колишня Усівка) Кіровоградської області. Навчався у Петербурзькому та Київському університетах. Після виїзду з України викладав філософію в Українському вищому педагогічному інституті імені М. Драгоманова у Празі та Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені. Як філософ І. Огієнко прагнув осмислити духовне життя українського народу з найдавніших часів до сучасності. Він доводив: з бігом віків виник синкретизм, двоєвір'я, що було поєднанням християнства з дохристиянськими віруваннями. Це не лише український феномен — так було в кожного народу, тільки співвідношення різне у різних народів.Як засіб відновлення української духовності, культури, філософії І. Огієнко вважає необхідним «розмосковлення української церкви» і це явище розглядає як невідворотне, оскільки вона існувала в Україні тисячу літ.У глибоких традиціях української філософії подвижницька діяльність І. Огієнка може бути прикладом служіння інтересам українського народу.
60. Сутність людини. Проблема походження людини.
1. Сутність людини духовна. Ця версія характерна для всіх релігійних та езотеричних вчень. Відповідно до неї справжня самість людини не має відношення до емпіричному світі. Так, у відповідності з християнством Бог наділяє людину єдністю духу і душі, здатних піднятися над інстинктами і тілесними вимогами, а також над будь-якими спокусами матеріального життя. Людина духовний й тому здатний панувати над плоттю. Згідно з езотеричними вченнями істинне «Я» людини - духовна монада - просто змінює з життя в життя різні тіла, які служать лише засобом для самовдосконалення.
2. Сутність людини-розум. Цю версію сформувалася в Новий час. Вона припускає, що розум - особлива самостійна інстанція і людина відрізняється від тварин саме розумом - умінням логічно мислити, пізнавати себе і світ. Разум дозволив людині виділитися із тваринного світу, використовуючи сили самої природи, і він же заставу майбутнього щастя і прогресу в суспільстві.
3. Сутність людини - предметно-діяльна, соціокультурна. Визначальну роль в утвердженні цієї версії зіграли роботи Карла Маркса. Людина виступає тут як істота, яка не пасивно пристосовується до природи, а активно пристосовує природу до власних потреб. Він переробляє її в трудовому процесі, ставить все нові й нові цілі, створює «друге, олюднених природу» - світ культури. У праці, перетворюючи навколишню дійсність, людина і проявляє себе як розумний і вільний, бо діє «за мірками будь-якого виду, у тому числі і за законами краси». Будучи істотою трудовим, людина виступає і істотою соціальним. Він не може працювати поза спілкування. Підкорення природи і перетворення її в культуру повязане з постійним взаємодією людей, з формуванням соціальних груп.
ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ
1. Релігійна (теологічна) гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини, гріхопадіння Адама і Єви, Всесвітній потоп, про те, що заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, яка викладена в заповідях. Звернімо увагу на те, що в Біблії сказано: людина створена "з пороху земного", а це можна прочитати й так: вона має земну природу і не занесена на Землю з Космосу.
2. Космічна гіпотеза має варіанти. Згідно з першим процес виникнення життя на Землі є наслідком занесення з космосу примітивних організмів і подальшого їх розвитку завдяки сприятливим фізико-біологічним умовам на Землі.
Другий варіант космологічної гіпотези. Землю відвідали інопланетяни. Вони залишили на ній своїх представників, які пережили низку катастроф, переродилися в сучасний вигляд людини і досягли сучасного розвитку.
Прихильники еволюційної гіпотези стверджують, що виникнення земного життя є закономірним результатом попередньої еволюції нашої планети без втручання зовнішньої волі.
3. Походження людини від тотему. Ця версіє не є науковою, її науковість навіть не обговорюється, але сьогодні на Землі існує велика кількість первісних народів, яка до сих пір вважає, що людини походить від спільного предка – тотему – тварини, рослини, чи навіть явища природи. Цікавим є те, що існує віддалена схожість з версіями про походження людини від мавпи, первісні народи як би інтуїтивно відчували походження людини від тварини.
