- •1. Поняття і структура світогляду.
- •2. Історичні типи світогляду.
- •3. Предмет, завдання і функції філософії.
- •4. Структура філософського знання.
- •5. Філософія Стародавньої Індії.
- •6. Філософія стародавнього Китаю.
- •7. Особливості кастового розподілу в Індії.
- •8. Філософія в Мілетській школі.
- •9. Філософія софістів.
- •10. Філософські погляди Сократа.
- •11. Філософські погляди Платона.
- •12. Філософські погляди Арістотеля.
- •13. Філософія епікуреїзму.
- •14. Філософія стоїцизму.
- •15. Розвиток християнства у 1-4 ст..
- •16. Філософія апоголетиків.
- •17. Філософія патристиків.
- •18.Філософія схоластиків. Реалізм і номіналізм.
- •19. Формування освітнього простору у середньовіччі.
- •20. Філософські погляди Августина.
- •21. Філософські погляди в. Оккама.
- •22. Філософські погляди т. Аквінського.
- •23. Гуманізм та проблема гідності людини в період Відродження.
- •24. Розвиток мистецтва та філософської думки в період Відродження.
- •25. Політична філософія н. Макіавеллі.
- •26. Огляд людських чеснот у творі е. Роттердамського « Похвала глупоті».
- •26. Огляд людських чеснот у творі е. Роттердамського «Похвала глупоті».
- •27. Особливості філософських поглядів у період Нового часу.
- •28. Філософія ф. Бекона
- •30. Правила формування наукового методу у творі р. Декарта «Роздуми про метод».
- •30. Правила формування наукового методу у творі р. Декарта «Роздуми про метод».
- •31. Філософські погляди т. Гоббса.
- •32. Філософський аналіз твору ф. Ніцше «Воля до влади».
- •32. Філософськийаналізтвору ф. Ніцше «Воля до влади».
- •33. Філософія й. Фіхте.
- •34. Філософія 19-20 ст.. Духовний вибір буття людини.
- •34. Філософія 19-20 ст.. Духовний вибір буття людини.
- •35. Філософія життя. Основні аспекти філософії ф. Ніцше.
- •37. Неофрейдизм. Основні аспекти філософії к. Г. Юнга.
- •39. Релігійний екзистенціалізм. Основні аспекти філософії с. Кєркєгора.
- •40. Релігійна філософія. Основні аспекти філософії т. Де Шардена.
- •41. Фемінізм та гендерна проблематика.
- •42.Філософський аналіз твору з. Фройда «я і Воно».
- •42.Філософський аналіз твору з. Фройда «я і Воно».
- •43. Філософський аналіз твору к. Г. Юнга «Психологічні аспекти архетипу матері». Поняття архетипу.
- •45. Філософський аналіз твору а. Камю «Есе про абсурд».
- •45. Філософський аналіз твору а. Камю «Есе про абсурд».
- •46. Філософський аналіз твору с. Керкегора «Страх і тремтіння» Частина 1.
- •47. Філософський аналіз твору т. Де Шардена «Феномен людини» Частина: Життя
- •48. Філософський аналіз твору й. Гейзінга «Людина, що грає».
- •49. Філософський аналіз твору х. Ортега-і-Гасет «Бунт мас».
- •49. Філософський аналіз твору х. Ортега-і-Гасет «Бунт мас».
- •50. Філософський аналіз твору д. Донцова «Дух нашої давнини».
- •50. Філософський аналіз твору д. Донцова «Дух нашої давнини».
- •51. Філософський аналіз твору Лесі Українки «рРуфін і Прісцилла».
- •52. Філософський аналіз твору і. Франка «Що таке поступ?»
- •52. Філософський аналіз твору і. Франка «Що таке поступ?».
- •53.Філософські ідеї періоду Київської Русі
- •53. Філософські ідеї періоду Київської Русі
- •54. Філософське вчення Сковороди
- •54. Філософське вчення г. Сковороди
- •55. Філософська проблематика т. Г. Шевченка.
- •56.Філософія у Києво-Могилянській Академії.
- •56. Філософія у Києво-Могилянській Академії
- •57. Філософія національної ідеї в Україні хіх-хх ст
- •57. Філософія національної ідеї в Україні хіх-хх ст..
- •58.Філософське осмислення світу в українській художній літературі поч. Хх ст
- •59. Філософська спадщина української діаспори.
- •60. Сутність людини. Проблема походження людини.
- •60. Сутність людини. Проблема походження людини.
- •62. Цінність людського буття. Свобода як найвища цінність.
- •62. Цінність людського буття. Свобода як найвища цінність.
- •63. Основні концепції розвитку суспільства.
- •64. Поняття і сутність глобалізації. Феномен антиглобалізму.
- •66. ПояснитивислівКонфуція: «Якщо на світанкутипізнаєш Дао, то надвечір можеш померти».
- •67. Пояснити вислів Конфуція: «Благородний муж думає про Дао, а не про поживу. Благородний муж піклується про Дао, а не про бідність».
- •68. Пояснити вислів н. Макіавеллі:«Засоби – це лише інструмент для досягнення мети».
- •69. Пояснити вислів н. Макіавеллі: «Цивілізова людина майже завжди безоглядний егоїст».
- •70. Пояснити вислів е. Канта: «Чини так, щоб ти відносився до людства і до людини завжди як до цілі, і ніколи як до засобу»
- •72. Пояснити вислів л.Українки: «Хто визволиться сам, той буде вільний, // Хто визволить кого, в неволю візьме.»
- •73. Пояснити діалог з п’єси л. Українки «Руфін і Прісцилла»: « - Хіба чеснота більшає прилюдно? // Хіба вона у схованці дрібніє?// Жіноча – ні, а чоловіча – певно.»
- •74. Політичні міфи в Україні 20- 21 ст.
54. Філософське вчення Сковороди
Філософія Сковороди зводилась до основної ідеї, що сутність людини – це дух, думка і серце. Основні вчення:
ідея сродної праці (кожна людина має займатись тією справою, до якої вона має потяг і схильність, та яка приносить задоволення)
дві натури ( світ має 2 натури: перша – зовнішня, видима, мінлива, перехідна; а друга внутрішня, невидима - це Бог.)
три світи ( існує 3 світи: 1-великий або макрокосмос( Всесвіт), 2 – малий або мікрокосмос ( людина), 3 – символічний ( Біблія).
ідея серця ( серцем можуть оволодіти добрі і злі сили. Добрі сили підносять людину, а злі призводять до її падіння. Тому людина повинна прагнути до очищення свого серця.)
вчення про людину( він прославляє людину малих бажань і обмежені матеріальні потреби)
ідея нерівної рівності (розкриває через образ фонтана, який заповнює великі і малі посудини. Посудини різні, однак вони всі рівні між собою, тому, що вони всі повні.)
54. Філософське вчення г. Сковороди
У XVIII ст. в Україні визначне місце у філософії займає Григорій Савич Сковорода — оригінальний митець, поет та просвітник. Специфічним світом у вченні Григорія Сковороди є світ символів. Символи — це образи, що втілюють будь-яку ідею. За символ єдиного брав кільце або Сонце, виводив символи безпеки, заздрості, самопізнання, вічності, істини, подяки та інше. Найвищою таємницею символу є слово. Слово є «істиною і єдиним початком, є зерном та плодом, центром та гаванню, початком та кінцем» людського духу.
Суть вчення про людину полягає, по-перше, в ідеї внутрішньої людини. Це положення випливає з вчення про дві натури. В Людині, як і в усьому існуючому, є видиме та невидиме, тлінне та вічне. Істинною Людиною в людині є невидима натура, інакше кажучи, внутрішня Людина. На думку Григорія Сковороди, внутрішня Людина протиставлена зовнішньому світу, загублена в ньому. «Знайти» себе Людина може лише залишившись на самоті, втікши від спокус та поглинувши в себе. Звернення людини до самої себе й пізнання себе — це осягнення Бога. По-друге, ідея серця Людини. По-третє, ідея усунення волі людини. Суть ідеї полягає в тому, що чисте серце зміцнюється в людині через боротьбу. По-четверте, ідея нерівної рівності. Сенс ідеї полягає в тому, що всі люди, як тіні істинної внутрішньої Людини, рівні перед Богом, але разом з тим вони всі різні. З ученням Григорія Сковороди про людину тісно зв'язано вчення про пізнання. Вихідним пунктом теорії пізнання стало визнання пізнання світу та непідвладна віра в необмежені пізнавальні здібності людського розуму. Теорія поєднується із самопізнанням, вважається, що в людині притомляються та продовжуються загальні закони природи, тому достатньо пізнати себе і можна розкривати природні закони мікрокосму і макрокосму. Велику увагу Григорій Сковорода приділяв розвитку вчення про суспільство, вважав, що стійкість суспільства залежить не від зовнішніх форм суспільства, а від внутрішньої суті.
