10. Філософські погляди Сократа.

Ціллю філософських вчень Сократа була допомога людям. Своїм покликанням він вважав “виховання людини”, смисл якого бачив у дискусіях та бесідах, а не в систематичному викладенні якоїсь області знань

У центрі філософії Сократа – людина. Вона ним розглядається як моральна істота. Тому філософія Сократа – це етичний антропологізм. Він слідував двом девізам: „Пізнай самого себе”, і „Я знаю, що нічого не знаю”. Сократ користувався методом, який він називав майевтикою. Його ціль – всебічне обговорення будь-якого предмету, визначення( дефініція) поняття. Сократ вважав, що якщо нема поняття, то немає і знання. Він користувався методом індукції, тобто від одиничного до загального. Головне для Сократа – процес пошуку понять.

Сократ дійшов висновку, що існують об’єктивні моральноі норми, що відмінність між добром і злом не відносна, а абсолютна. Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може, тільки пізнавши душу людини і її справи, і в цьому основне завдання філософії.

Сократ в свому навчанні проводив такі ідеї :

-душа людини безсмертна. і вона в свому розвитку перевтілюється. Таким чином душа знає про космос все, тільки знаходиться в стані забуття. і для того щоб її збудити Сократ використовував метод маєвтики;

-світ створений ремісником. Бог впорядкував світ,створив світову гармонію ;

-досягти справжні знання-остаточна і безсумнівна мета;

-людина із знанням діє доброчинно. А людині з малим ” багажем “знань присутні погані вчинки.

11. Філософські погляди Платона.

Платон – один з видатних учнів Сократа. Він перший визначив філософію як науку, що будується на абстрактних поняттях( ідеях). Платон будує свою філософську систему, створюючи три світи: світ речей, який постійно змінюється, світ ідей (ейдосів) - вічний та незмінний і проміжний між ними — математичні об'єкти. Платон вважав, що, все у природі виникає й знищується — отже, не може бути дійсного знання, бо чуттєвий світ мінливий. Тому він висуває теорію «ідей» (ейдосів). Ці ідеї є граничним станом речей, які пізнаються лише за допомогою математичних об'єктів при прагненні отримання дійсного знання. Платон був засновником того, що пізніше отримало назву ідеалізму. На погляд Платона справжні цінності буття утворюють особливий позафізичний світ — Гіперуранію. Цей світ складають безтілесні зразки, проекти, ідеї, ейдоси речей, тварин, людей, цінностей. Він вважав, що йдоси ніким і нічим не народжені, існують вічно, вони незмінні й непорушні. Світ, який ми знаємо — це лише тіні світу ейдосів.

Платона вважають одним із засновників утопічного мислення, бо він розробив проект “ідеальної” (а тому і неможливої) держави. Він вважав що правити державою повинні філософи у яких немає сімей і майна, бо вони здатні споглядати ідеї), у їх підпорядкуванні знаходяться воїни, які тримають народ в стані миру. Це майже тоталітарна держава.