3. Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання:

- загальні (запозичені з різних галузей науки і техніки та використовуються для вирішення криміналістичних задач);

- спеціальні (використовуються тільки криміналістикою - йодні трубки, магнітні пензлі та ін.).

Техніко-криміналістичні засоби за цільовим призначенням:

- засоби для виявлення, фіксації та вилучення доказів (використовуються у ході проведення слідчих дій);

- засоби дослідження речових доказів (застосовуються при проведенні експертних досліджень).

Техніко-криміналістичні методи:

1) методи виявлення, фіксації, попереднього дослідження речових джерел інформації (польові методи);

2) методи вимірювання (органолептичні та інструментальні методи);

3) фотографічні методи;

4) фізичні методи;

5) хімічні методи;

6) біологічні методи;

7) мікроскопічні методи;

8) кібернетичні методи.

4. Здійснюючи діяльність із розкриття та розслідування злочинів, слідчий може використовувати:

- власне криміналістичні технічні засоби (наприклад, такі засоби освітлення, як ртутно-газорозрядні пристрої та спеціальні лампи);

- оптичні засоби (мікроскопи, лупи);

- засоби вимірювання (масштабні лінійки, складні метри, рулетки);

- засоби фіксації (фото - та відеотехніка).

13. Напрями використання судової фотографії та відео-зйомки в кримінальному провадженні.

Фотографія в криміналістиці відрізняється від загальної фотографії і наукової фотографії своїми об'єктами, цілями, умовами застосування та оформлення, методами і прийомами.

Судова фотографія як один з розділів криміналістичної техніки, являє собою систему наукових положень і розроблених на її основі фотографічних методів, прийомів і засобів, що використовуються для фіксації і дослідження криміналістичних об'єктів з метою розкриття і розслідування злочинів.

Завдання судової фотографії:

- забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;

- здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів;

- вдосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів;

- забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.

Суб'єкти застосування судової фотографії:

- слідчий у процесі розкриття та розслідування злочинів;

- оперативний працівник під час виконання оперативно-розшукової роботи;

- експерт під час здійснення експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст.

Предметом судової фотографії є фотографічні методи і прийоми, що використовуються для виявлення, фіксації та дослідження судових доказів.

Система криміналістичної фотографії складається з двох частин: оперативної і дослідницької, диференційованих за сферами застосування.

Криміналістична оперативна фотографія є засобом фіксації слідів, речових доказів та інших криміналістичних об'єктів, зовнішні особливості і місце розташування яких мають значення для розкриття та розслідування злочинів. Фотознімки являють собою наочний матеріал, що дозволяє точно сприймати описане в протоколі, візуально сприймати форму, розміри і розташування об'єктів.

Типовими об'єктами криміналістичної оперативної фотографії є: різні сліди, що несуть інформацію про подію злочину та особу злочинця; обстановка на місці вчинення злочину чи виявлення його слідів; загальний вигляд, ознаки і властивості знарядь злочинного посягання та предметів, причинно-зв'язаних з ним; ознаки зовнішності людини для її впізнання, розшуку і реєстрації; слідчі дії. Об'єктами можуть бути й інші предмети та явища, що представляють криміналістичний інтерес для розслідуваної кримінальної справи.

Криміналістична дослідницька фотографія покликана вирішувати завдання з виявлення ознак, які невидимі або слабо помітні за звичайних умов спостереження. До методів дослідницької фотографії відносяться: макрозйомка, репродукційна і мікрозйомка, контрастуюча фотозйомка, фотографування у невидимих променях спектра, а також кольорофотографічні методи дослідження криміналістичних об'єктів та деякі інші. Експертиза за допомогою фотографічних засобів і методів дозволяє виявити слабо помітні і невидимі ознаки криміналістичних об'єктів, їх розходження за кольором та яскравістю, механізм утворення мікронакладень. Методи і прийоми криміналістичної дослідницької фотографії дозволяють виявляти та аналізувати дрібні ознаки об'єктів, відновлювати за попелом зміст спалених документів, читати витравлені, змиті, залиті барвником тексти, вирішувати багато інших експертних завдань. За допомогою дослідницької зйомки експерт одержує нові докази і фіксує їх у спеціальному документі - висновку.

Типовими об'єктами криміналістичної дослідницької фотографії є приховані, неочевидні властивості та ознаки слідів і речових доказів.

Відеозапис використовується у тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв’язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відео-зйомка може застосовуватися для фіксації якої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:

1) дає змогу одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці та візуально контролювати якість запису;

2) містить інформацію про динамічність події, розвиток тієї чи іншої дії або явища;

3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;

4) дає можливість багаторазово використовувати відеострічку для запису.

Відео-зйомка при проведенні слідчих дій передбачає використання певних видів, методів та прийомів зйомки. Так, різновидами відео-зйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова та детальна зйомки. Відеозапис рекомендується проводити в послідовності, в якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки є необхідною передумовою одержання загального уявлення про подію.

Особливості відео-зйомки пов’язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці відео-зйомка найчастіше застосовується:

а) у процесі перевірки показань на місці;

б) при провадженні слідчого експерименту;

в) при пред’явленні для впізнання;

г) під час огляду місця події;

ґ) при огляді трупа;

д) на допитах і очних ставках.