Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
383 Кб
Скачать
☆

24. Можливості й порядок ідентифікації вогнепальної зброї.

Вогнепальна зброя – це механічний пристрій багаторазової дії, в якому для вильоту кулі з каналу ствола з тим, щоб уражати на відстані ціль, використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин.

Вогнепальна зброя повинна відповідати певним критеріям: а) загальному критерію; б) спеціальним критеріям.

Загальний критерій визначає цільове призначення зброї – (в боротьбі знищувати живу силу і технічні споруди чи об'єкти). Але цього замало, треба щоб предмет відповідав спеціальним критеріям:

1)для викиду, метання, треба снаряда повинна бути використана енергія, яка утворюється під час згорання вибухової речовини т. з. вогнепальність.

2)предмет повинен мати ствол;

3)наявність у предмета пристрою для запалення заряду(ударно-спускового механізму);

4)достатня вражаюча дія снаряда, тобто убивність;

5)достатня міцність конструкції предмета – зброї;

6)надійність.

судово-балістичну класифікацію вогнепальної зброї.

І. За цільовим призначенням:

а) бойова (військова і кримінальна);б) цивільна;в) службова.

Бойова (військова) – зброя призначена для вирішення бойових завдань, прийнята на озброєнні армії на інших військових формувань.

Цивільна – для використання державними посадовими особами, яким законом дозволено носіння, зберігання і використання вказаної зброї для самозахисту або для виконання покладених на них обов'язків.

ІІ. Бойова зброя в свою чергу поділяється на:

а) артилерійську;б) стрілкову.

ІІІ. Бойова стрілкова зброя поділяється на:

а) груповуб) індивідуальну.

IV. Цивільна зброя поділяється на:

а) зброя самозахистуб) спортивна зброя: - для тренування стрілків;- в) мисливська зброя.

V. Ручна вогнепальна зброя поділяється за калібром:

а) дрібнокаліберну: б) середньокаліберну:;в) крупнокаліберну: більше 10 мм.

Vі. За довжиною стволу:

а) короткоствольна:;б) середньоствольна;в) довгоствольна.

Vіі. За будовою каналу ствола:

гладкоствольна;нарізна;комбінована.

Vііі. За кількістю стволів:

а) одноствольна;б) багатоствольна.

ІХ. За кількістю зарядів-патронів:

а) однозарядні;багатозарядні.

ХІ. За способом зарядки:

а) шомпольна;б) казнозарядна.

ХІІ. У залежності від снаряду:

а) кульова зброя; б) кульово-дробова;в) дробова (шротна).

ХІІІ. У залежності від способу запалювання капсуля:

а) зброя бокового бою;б) зброя колового бою;в) зброя центрального бою.

ХІV. За характером стріляючого механізму:

а) зброя термічної діїб) куркового механізму;в) ударникового механізму;г) курково-ударниковий;д) затворні механізми;е) механізм електрозапалюючої дії.

XV. За способом виготовлення або походження:

а) стандартна і атипова;б) заводська,

XVІ. За конструкцією:

гвинтівки;карабіни;автомати;автомати-карабіни;пістолети;пістолети-кулемети;револьвери;

XVІІІ. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою:

ХІХ. Можна поділяти вогнепальну зброю за моделями:

ХХ. Можна поділяти вогнепальну зброю за найменуванням:

26. Криміналістична класифікація вибухотехнічних об’єктів.

Вибух є процесом швидкого звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі.

Уражаюча дія, а отже й слідоутворення відбуваються внаслідок 1) механічної; 2) фівзичної й 3) хімічної взаємодії вибухової хвилі, осколків, які розкидаються, теплоти, що виділяється і хімічних з'єднань при згоранні вибухової речовини.

Тому, слідами вибуху є:а) частини зруйнованого вибухом цілого (осколки (відламки), частини вибуховоо пристрою, снаряда, пакувального матеріалу, шматки паперу, тканини і т. п.);б) частки непрореагованої вибухової речовини (порошинки, запалювальні суміші, бертолетова сіль, селітра, гексоген тощо); в) сліди кіптяви і згорання вибухових речовин на пошкоджених об'єктах;г) сліди запаху вибухової речовини;д) сліди механічних, фізичних і хімічних змін пошкоджених предметів (розриви, злами, кручення, зрушення, оксидація, поява нової речовини тощо.

Під час вибуху на тілі людини залишаються сліди розриву тканин, окіпчування, переломи, синці, опіки і т. п.

Вибухові пристрої складаються: із заряда вибухової речовини, приводного (реагуючого) пристрою, вибухівника і корпуса (металічного, дерев'яного, пластмасового).Деякі види саморобного вибухового пристрою можуть бути безкорпусними, їх часто маскують під портфелі, посилки, ручні ліхтарики, термоси тощо.За конструкцією привідного пристрою і вибухівника саморобні вибухові пристрої можуть бути: контактними і безконтактними.

Вибухивники можуть бути ударні (що спрацьовують від удару, натискання), дистанційні (механічні або електричного впливу), неконтактні (вібраційні, акустичні, радіолокаційні тощо), запрограмовано-виконуючі (що спрацьовують за закодованим сигналом).