74. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів і розбоїв.

Розділ 6 Кримінального кодексу України містить 14 складів злочинів, спільним родовим об'єктом яких є чужа власність. Об'єктивна сторона посягання полягає або в протиправному заволодінні чужим майном, або в його знищенні чи пошкодженні. За способом заволодіння розрізняють:

- крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна (ст. 185);

- грабіж - відкрите викрадення (ст. 186);

- розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого (ст. 187);

Важливе місце серед елементів криміналістичної характеристики крадіжок посідають відомості про предмет злочинного посягання.

Визначення предмета крадіжки під час розслідування конкретного злочину сприяє встановленню інших його елементів, зокрема окремих характеристик особи злочинця, обстановки вчинення та ін. Так, орієнтування злочинця на місці крадіжки, швидкість і цілеспрямованість дій у ході вибору схованок і відборі коштовностей свідчать про достатню обізнаність злочинця щодо місця предметів, які його цікавлять. Викрадення автомашин, крадіжки апаратури, електролічильників, телевізійних кабелів, антен учиняються здебільша особами, які мають певні професійно-технічні знання і навички.

Найінформативнішим джерелом у криміналістичній характеристиці крадіжок виступають відомості щодо способів учинення злочинів цього виду. За останні роки крадіжки чужого майна набули рис організованої та професійної спрямованості, вирізняються кваліфікованими способами їх учинення, що охоплюють, аналогічно способам розкрадань, різноманітні дії з підготування до крадіжки, безпосереднього заволодіння матеріальними цінностями (майном), а також приховуванню слідів злочинного посягання.

Криміналістичну характеристику крадіжок становлять дані про прийоми приховання слідів, місця й часу, предмета злочину, зазіхання в місцях збуту викраденого, особистісних властивостях суб’єктів злочинів.

Аналізуючи існуючі в криміналістиці точки зору, визначають основні структурні елементи криміналістичної характеристики крадіжок з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище:

1. способи підготовки, вчинення і приховування злочину, а також особливості залишених слідів

2. обстановка(час, місце, інші обставини), у якій готується злочинець до крадіжки з проникненням і вчинює її;

3) безпосередній предмет злочинного посягання;

4) особистість злочинця;

5) особистість потерпілого від крадіжки з проникненням у житло, інше

приміщення чи сховище

Проникнення можна визначити як протиправне, недозволене вторгнення до приміщення, сховища чи житла з метою вчинити крадіжку, грабіж чи розбій. Воно може здійснюватися як таємно, так і відкрито, як з

подоланням перешкод або опору людей, так і безперешкодно, а також з допомогою різних засобів, які дають можливість винній особі викрадати майно з приміщення, сховища чи житла без входження до них.

Способи вчинення корисливих злочинів дуже різноманітні. На підставі вибіркового вивчення слідчої практики по справах про крадіжки з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище виявлено низку способів проникнення в житло, які класифікуються залежно від самого способу проникнення– відкритого або зі зломом.

75. Типові слідчі ситуації і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв.

Типові слідчі ситуації при крадіжках:

1. Факт крадіжки встановлений, але відсутні відомості про винну особу.

Основні задачі – встановлення особи, що вчинила злочин, і виявлення викраденого майна, цінностей. Шляхи їх вирішення:

• огляд місця події з метою встановлення слідів злочину і злочинця;

• проведення опитування потерпілого і свідків для отримання інформації про викрадені речі й обстановку

злочину;

• огляд прилеглої до місця події території;

• при вилученні слідів чи інших речових доказів необхідно призначити експертизи(дактилоскопічні, трасо-логічні та інші, в залежності від вилучених об’єктів).

2. Факт крадіжки встановлений, маються відомості про можливого злочинця: вік, риси зовнішності, одяг, особливі прикмети.

Задачі такі ж, як і в попередній ситуації. Шляхи вирішення:

• використання оперативних можливостей;

• складання суб’єктивного портрета.

3. Факт крадіжки виявлений і підозрюваний затриманий з речовими доказами. Основна задача – закріпити сліди злочину. Типові версії: крадіжку вчинив затриманий; затриманий придбав викрадене майно або взяв його на зберігання.

4. Виявлено факт зникнення майна при відсутності слідів проникнення злочинця до місця його знаходження. Типові версії: крадіжка вчинена членом сім’ї чи знайомим; має місце інсценування. Напрямки розслідування: розшук викраденого майна; встановлення осіб, яким відомо про злочин; перевірка зв’язків потерпілого і вірогідного злочинця; встановлення осіб, яким було відомо про місце знаходження викрадених предметів. Замки направляються на експертизу.