10. Загальні правила і методи побудови та перевірки криміналістичних версій.

Процес побудови і перевірки версій складається із декількох етапів (певною мірою умовних). Відповідно до етапів визначаються прийоми побудови і перевірки версій, які базуються на логічних методах: аналізі, синтезі, дедукції, індукції, аналогії.

Діяльність слідчого (експерта, судді) при побудові версій складається з таких етапів:

1) отримання вихідної інформації;

2) її логічної обробки;

3) формулювання версій.

Отримання вихідної інформації.

Версія буде достатньо обґрунтованою, коли вона спирається на конкретні фактичні дані. Кількість версій залежить від обсягу та достовірності наявних відомостей. Підчас розслідування, як правило, є дані, що допускають кілька можливих відповідей на це питання. Чим повніше наявні відомості, тим менше версій. Тому цілком природним є прагнення слідчого вже на початковому етапі мати максимум інформації про події. Фактичні дані для висунення слідчої версії можуть бути отримані з будь-яких джерел. Версія - це категорія криміналістична, а не процесуальна, тому будь-яких процесуальних вимог до обсягу і характеру фактичної бази версії не має. Версія як розумовий процес може бути заснована на будь-якій інформації, зокрема, отриманої з таких джерел: протоколів слідчих дій; документів, що містять результати оперативно-розшукової роботи; інших джерел (листів і заяв громадян, перевірок контрольно-ревізійних органів тощо).

Логічна обробка наявних даних.

Включає аналіз отриманої інформації та приведення встановлених фактів в систему (синтез). При логічному аналізі предмет роздумів розчленовується на складові частини або виділяються його ознаки для окремого вивчення як частин цілого. Синтез полягає у поєднанні окремих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле. Незважаючи на те, що за своєю суттю аналіз та синтез є операціями протилежного характеру, під час побудови слідчої версії вони взаємно доповнюють один одного, допомагаючи слідчому накопичувати потрібну інформацію, систематизувати й оцінювати її.

При цьому послідовно вирішуються наступні основні питання:

1) чи є об'єктивними наявні відомості і чи можна їх використовувати для побудови слідчих версій;

2) чи наявний взаємозв'язок між виявленими фактами і злочином, що розслідується;

3) чи немає серед встановлених фактів таких, які зобов'язують слідчого припинити подальше провадження у справі.

Формування версій.

У результаті логічної обробки вихідної інформації слідчий доходить висновку, що подія стала результатом навмисних або необережних дій, вчинених тією або іншою особою за допомогою певних засобів тощо. Чітке формулювання цих припущень і завершує побудову версій.

Максимальна кількість версій, що висуваються під час розслідування щодо тієї або іншої обставини злочину, не обмежена. Однак, щоб уникнути необґрунтованої перевантаженості розслідування версіями, необхідно дотримуватись певних правил побудови версій.

Правила побудови версій мають бути:

а) реальними (хоча й є припущенням), базуватися на певних фактах, відповідати реаліям;

б) конкретними, сформульованими стверджувально, наприклад, мала місце крадіжка; вчинив злочин такий-то громадянин;

в) не суперечити загальновідомим фактам, науковим даним, логічним законам побудови умовиводів;

г) бути логічно витриманими (обґрунтованими), внутрішньо не суперечливими;

д) висуватися компетентною особою (в даному випадку слідчим), яка має право і зобов'язана їх перевірити.

Версії є робочим інструментом слідчого і не фіксуються в процесуальних документах, а відображаються в письмових планах розслідування. Версії висуваються, насамперед, у зв'язку з недостатністю чи суперечливістю наявної інформації. Але й у випадку достатнього обсягу інформації необхідно, крім основної, яка сама собою розуміється, висувати контрверсію з метою забезпечення об'єктивності розслідування. Тому мінімальна кількість версій має бути не менше двох.