- •1. Предмет і завдання криміналістики.
- •2. Зв'язок криміналістики з іншими юридичними науками й іншими галузями знань.
- •3. Система науки криміналістики.
- •4. Загальнонаукові та спеціальні методи, що використовуються в криміналістиці.
- •5. Поняття і принципи криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об'єкти і суб’єкти та стадії криміналістичної ідентифікації.
- •7. Криміналістична діагностика і завдання, що нею вирішуються.
- •8. Поняття і природа криміналістичної версії.
- •9. Класифікація криміналістичних версій і їх значення для розкриття й розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила і методи побудови та перевірки криміналістичних версій.
- •11. Поняття і структура криміналістичної техніки.
- •12. Класифікація криміналістичних засобів і методів.
- •2. Основні галузі криміналістичної техніки:
- •3. Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання:
- •13. Напрями використання судової фотографії та відео-зйомки в кримінальному провадженні.
- •14. Способи і правила проведення панорамної, вузлової і детальної фото- та відео-зйомки.
- •15. Основні правила щодо оформлення результатів застосування фотозйомки і відеозапису при проведенні слідчих (розшукових) дій.
- •16. Основні методи дослідницької фотографії.
- •17. Криміналістична класифікація слідів за механізмом утворення
- •18. Властивості папілярних узорів та їх види.
- •19. Криміналістичні засоби і способи виявлення, фіксації і вилучення слідів рук.
- •20. Інформація, що може бути отримана при вивченні слідів ніг.
- •21. Класифікація мікрослідів і мікрооб’єктів, прийоми їх виявлення, фіксації, вилучення.
- •23. Об’єкти балістичного дослідження та їх характеристика.
- •24. Можливості й порядок ідентифікації вогнепальної зброї.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •28. Види криміналістичного дослідження документів та їх завдання.
- •29. Ознаки писемного мовлення та їх значення в ідентифікації й діагностиці автора тексту
- •II. До окремих (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30. Можливості неідентифікаційних досліджень писемного мовлення.
- •31. Класифікація ознак почерку і питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •32. Порядок і правила підготовки матеріалів для почеркознавчої експертизи.
- •Повна і часткова підробка документів та порядок виявлення її ознак.
- •Ідентифікаційне значення і криміналістична класифікація зовнішніх ознак людини.
- •Питання, що вирішуються судово-портретною експертизою і підготовка матеріалів для її призначення
- •Поняття й система криміналістичної тактики і її зв'язок з іншими розділами криміналістики
- •Співвідношення тактичних прийомів і процесуального порядку проведення слідчих дій.
- •Тактична комбінація, тактична операція, рекомендація, слідча ситуація та їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Сутність, завдання і види слідчого огляду
- •Загальні положення тактики слідчого огляду і тактичні прийоми його проведення.
- •Питання, що вирішуються слідчим при підготовці до огляду місця події.
- •Характеристика етапів огляду місця події і питання, що вирішуються слідчим на кожному з них.
- •Порядок залучення і роль спеціаліста у проведенні слідчого огляду та інших слідчих (розшукових) дій.
- •45. Особливості проведення огляду трупа на місці події і як окремої слідчої дії
- •46. Поняття, сутність і загальні тактичні прийоми та правила проведення обшуку
- •48. Способи фіксації ходу і результатів обшуку та вимоги щодо змісту і форми відповідних процесуальних документів
- •49. Сутність, завдання і види допитів
- •51. Порядок підготовки і тактичні прийоми проведення допиту підозрюваного
- •52. Тактичні прийоми і порядок проведення одночасного допиту декількох осіб
- •53. Тактичні прийоми і порядок проведення допиту неповнолітнього
- •55. Поняття й види слідчого експерименту та загальні тактичні прийоми його проведення
- •57. Підготовка, загальні тактичні прийоми і правила пред’явлення для впізнання
- •58. Особливості пред’явлення для впізнання особи за функціональними ознаками.
- •59. Процесуальні підстави і форми участі спеціаліста у кримінальному судочинстві.
- •60. Обов'язкова участь спеціаліста у проведенні слідчих (розшукових) дій
- •61 Поняття і класифікація судових експертиз.
- •62. Сучасна система судово-експертних установ і підрозділів в Україні.
- •63. Підготовка до проведення експертизи, види зразків для експертних досліджень і тактика їх отримання
- •64. Особливості залучення експерта стороною захисту.
- •65. Загальні умови і тактичні прийоми проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •66. Поняття, структура і завдання криміналістичної методики та її зв'язок з іншими розділами криміналістики.
- •67. Поняття і значення криміналістичної характеристики злочину.
- •68. Структура й зміст елементів криміналістичної характеристики злочину.
- •69. Криміналістична характеристика вбивств
- •70. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні вбивства
- •71. Особливості організації розслідування окремих видів вбивств: на замовлення, з інсценуванням самогубства, з розчленуванням трупа.
- •72. Криміналістична характеристика зґвалтувань та інших насильницьких злочинних дій сексуального характеру.
- •73. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •74. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів і розбоїв.
- •76. Особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, речових доказів, допитів, обшуків, пред'явлення для впізнання) при розслідуванні крадіжок, грабежів і розбоїв
- •77. Криміналістична характеристика службових злочинів.
- •78.Типові слідчі ситуації і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування службових злочинів.
- •79. Тактична операція «затримання на гарячому» при розслідуванні хабарництва.
- •80. Криміналістична характеристика господарських злочинів.
- •81. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні господарських злочинів.
- •82. Особливості початку кримінального провадження про господарські злочини і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування
- •83. Використання спеціальних знань під час розслідування господарських злочинів
- •84. Поняття і криміналістична характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації
- •85.Властивості комп’ютерних об’єктів та їх врахування під час виявлення та проведення огляду, обшуку
- •86. Особливості допиту свідків і підозрюваних у кримінальних провадженнях про комп’ютерні злочини
- •88. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню.
- •90 Особливості тактики допиту неповнолітньої особи і роль адвоката в його проведенні.
10. Загальні правила і методи побудови та перевірки криміналістичних версій.
Процес побудови і перевірки версій складається із декількох етапів (певною мірою умовних). Відповідно до етапів визначаються прийоми побудови і перевірки версій, які базуються на логічних методах: аналізі, синтезі, дедукції, індукції, аналогії.
Діяльність слідчого (експерта, судді) при побудові версій складається з таких етапів:
1) отримання вихідної інформації;
2) її логічної обробки;
3) формулювання версій.
Отримання вихідної інформації.
Версія буде достатньо обґрунтованою, коли вона спирається на конкретні фактичні дані. Кількість версій залежить від обсягу та достовірності наявних відомостей. Підчас розслідування, як правило, є дані, що допускають кілька можливих відповідей на це питання. Чим повніше наявні відомості, тим менше версій. Тому цілком природним є прагнення слідчого вже на початковому етапі мати максимум інформації про події. Фактичні дані для висунення слідчої версії можуть бути отримані з будь-яких джерел. Версія - це категорія криміналістична, а не процесуальна, тому будь-яких процесуальних вимог до обсягу і характеру фактичної бази версії не має. Версія як розумовий процес може бути заснована на будь-якій інформації, зокрема, отриманої з таких джерел: протоколів слідчих дій; документів, що містять результати оперативно-розшукової роботи; інших джерел (листів і заяв громадян, перевірок контрольно-ревізійних органів тощо).
Логічна обробка наявних даних.
Включає аналіз отриманої інформації та приведення встановлених фактів в систему (синтез). При логічному аналізі предмет роздумів розчленовується на складові частини або виділяються його ознаки для окремого вивчення як частин цілого. Синтез полягає у поєднанні окремих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле. Незважаючи на те, що за своєю суттю аналіз та синтез є операціями протилежного характеру, під час побудови слідчої версії вони взаємно доповнюють один одного, допомагаючи слідчому накопичувати потрібну інформацію, систематизувати й оцінювати її.
При цьому послідовно вирішуються наступні основні питання:
1) чи є об'єктивними наявні відомості і чи можна їх використовувати для побудови слідчих версій;
2) чи наявний взаємозв'язок між виявленими фактами і злочином, що розслідується;
3) чи немає серед встановлених фактів таких, які зобов'язують слідчого припинити подальше провадження у справі.
Формування версій.
У результаті логічної обробки вихідної інформації слідчий доходить висновку, що подія стала результатом навмисних або необережних дій, вчинених тією або іншою особою за допомогою певних засобів тощо. Чітке формулювання цих припущень і завершує побудову версій.
Максимальна кількість версій, що висуваються під час розслідування щодо тієї або іншої обставини злочину, не обмежена. Однак, щоб уникнути необґрунтованої перевантаженості розслідування версіями, необхідно дотримуватись певних правил побудови версій.
Правила побудови версій мають бути:
а) реальними (хоча й є припущенням), базуватися на певних фактах, відповідати реаліям;
б) конкретними, сформульованими стверджувально, наприклад, мала місце крадіжка; вчинив злочин такий-то громадянин;
в) не суперечити загальновідомим фактам, науковим даним, логічним законам побудови умовиводів;
г) бути логічно витриманими (обґрунтованими), внутрішньо не суперечливими;
д) висуватися компетентною особою (в даному випадку слідчим), яка має право і зобов'язана їх перевірити.
Версії є робочим інструментом слідчого і не фіксуються в процесуальних документах, а відображаються в письмових планах розслідування. Версії висуваються, насамперед, у зв'язку з недостатністю чи суперечливістю наявної інформації. Але й у випадку достатнього обсягу інформації необхідно, крім основної, яка сама собою розуміється, висувати контрверсію з метою забезпечення об'єктивності розслідування. Тому мінімальна кількість версій має бути не менше двох.
