- •1. Предмет і завдання криміналістики.
- •2. Зв'язок криміналістики з іншими юридичними науками й іншими галузями знань.
- •3. Система науки криміналістики.
- •4. Загальнонаукові та спеціальні методи, що використовуються в криміналістиці.
- •5. Поняття і принципи криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об'єкти і суб’єкти та стадії криміналістичної ідентифікації.
- •7. Криміналістична діагностика і завдання, що нею вирішуються.
- •8. Поняття і природа криміналістичної версії.
- •9. Класифікація криміналістичних версій і їх значення для розкриття й розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила і методи побудови та перевірки криміналістичних версій.
- •11. Поняття і структура криміналістичної техніки.
- •12. Класифікація криміналістичних засобів і методів.
- •2. Основні галузі криміналістичної техніки:
- •3. Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання:
- •13. Напрями використання судової фотографії та відео-зйомки в кримінальному провадженні.
- •14. Способи і правила проведення панорамної, вузлової і детальної фото- та відео-зйомки.
- •15. Основні правила щодо оформлення результатів застосування фотозйомки і відеозапису при проведенні слідчих (розшукових) дій.
- •16. Основні методи дослідницької фотографії.
- •17. Криміналістична класифікація слідів за механізмом утворення
- •18. Властивості папілярних узорів та їх види.
- •19. Криміналістичні засоби і способи виявлення, фіксації і вилучення слідів рук.
- •20. Інформація, що може бути отримана при вивченні слідів ніг.
- •21. Класифікація мікрослідів і мікрооб’єктів, прийоми їх виявлення, фіксації, вилучення.
- •23. Об’єкти балістичного дослідження та їх характеристика.
- •24. Можливості й порядок ідентифікації вогнепальної зброї.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •28. Види криміналістичного дослідження документів та їх завдання.
- •29. Ознаки писемного мовлення та їх значення в ідентифікації й діагностиці автора тексту
- •II. До окремих (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30. Можливості неідентифікаційних досліджень писемного мовлення.
- •31. Класифікація ознак почерку і питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •32. Порядок і правила підготовки матеріалів для почеркознавчої експертизи.
- •Повна і часткова підробка документів та порядок виявлення її ознак.
- •Ідентифікаційне значення і криміналістична класифікація зовнішніх ознак людини.
- •Питання, що вирішуються судово-портретною експертизою і підготовка матеріалів для її призначення
- •Поняття й система криміналістичної тактики і її зв'язок з іншими розділами криміналістики
- •Співвідношення тактичних прийомів і процесуального порядку проведення слідчих дій.
- •Тактична комбінація, тактична операція, рекомендація, слідча ситуація та їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Сутність, завдання і види слідчого огляду
- •Загальні положення тактики слідчого огляду і тактичні прийоми його проведення.
- •Питання, що вирішуються слідчим при підготовці до огляду місця події.
- •Характеристика етапів огляду місця події і питання, що вирішуються слідчим на кожному з них.
- •Порядок залучення і роль спеціаліста у проведенні слідчого огляду та інших слідчих (розшукових) дій.
- •45. Особливості проведення огляду трупа на місці події і як окремої слідчої дії
- •46. Поняття, сутність і загальні тактичні прийоми та правила проведення обшуку
- •48. Способи фіксації ходу і результатів обшуку та вимоги щодо змісту і форми відповідних процесуальних документів
- •49. Сутність, завдання і види допитів
- •51. Порядок підготовки і тактичні прийоми проведення допиту підозрюваного
- •52. Тактичні прийоми і порядок проведення одночасного допиту декількох осіб
- •53. Тактичні прийоми і порядок проведення допиту неповнолітнього
- •55. Поняття й види слідчого експерименту та загальні тактичні прийоми його проведення
- •57. Підготовка, загальні тактичні прийоми і правила пред’явлення для впізнання
- •58. Особливості пред’явлення для впізнання особи за функціональними ознаками.
- •59. Процесуальні підстави і форми участі спеціаліста у кримінальному судочинстві.
- •60. Обов'язкова участь спеціаліста у проведенні слідчих (розшукових) дій
- •61 Поняття і класифікація судових експертиз.
- •62. Сучасна система судово-експертних установ і підрозділів в Україні.
- •63. Підготовка до проведення експертизи, види зразків для експертних досліджень і тактика їх отримання
- •64. Особливості залучення експерта стороною захисту.
- •65. Загальні умови і тактичні прийоми проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •66. Поняття, структура і завдання криміналістичної методики та її зв'язок з іншими розділами криміналістики.
- •67. Поняття і значення криміналістичної характеристики злочину.
- •68. Структура й зміст елементів криміналістичної характеристики злочину.
- •69. Криміналістична характеристика вбивств
- •70. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні вбивства
- •71. Особливості організації розслідування окремих видів вбивств: на замовлення, з інсценуванням самогубства, з розчленуванням трупа.
- •72. Криміналістична характеристика зґвалтувань та інших насильницьких злочинних дій сексуального характеру.
- •73. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •74. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів і розбоїв.
- •76. Особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, речових доказів, допитів, обшуків, пред'явлення для впізнання) при розслідуванні крадіжок, грабежів і розбоїв
- •77. Криміналістична характеристика службових злочинів.
- •78.Типові слідчі ситуації і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування службових злочинів.
- •79. Тактична операція «затримання на гарячому» при розслідуванні хабарництва.
- •80. Криміналістична характеристика господарських злочинів.
- •81. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні господарських злочинів.
- •82. Особливості початку кримінального провадження про господарські злочини і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування
- •83. Використання спеціальних знань під час розслідування господарських злочинів
- •84. Поняття і криміналістична характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації
- •85.Властивості комп’ютерних об’єктів та їх врахування під час виявлення та проведення огляду, обшуку
- •86. Особливості допиту свідків і підозрюваних у кримінальних провадженнях про комп’ютерні злочини
- •88. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню.
- •90 Особливості тактики допиту неповнолітньої особи і роль адвоката в його проведенні.
61 Поняття і класифікація судових експертиз.
Стаття 1. ЗУ «Про судові експертизи» Поняття судової експертизи Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у
провадженні органів досудового розслідування чи суду.
За організаційними ознаками судові експертизи поділяють на:
• первинні; (експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи передбачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи)
• повторні; (призначається в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експертизи суперечать іншим матеріалам справи, інше)
• основні; (експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується).
• додаткові. (проводиться в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи. За змістом ст. 75 КПК чи ст. 61 ЦПК додаткова експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо).
За процесуальними ознаками судові експертизи поділяються на:
однопредметні;( експертиза, під час проведення якої досліджують один вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому в ній беруть участь експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лікарі))
комісійні( призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експертизи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них керівник експертної установи (структурного підрозділу) надає право координувати діяльність інших експертів, розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів. Експерти, які не згодні з поглядами інших експертів, дають висновок окремо. Як правило, комісійною є повторна експертиза.)
комплексні. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи. Виконання комплексних експертиз обумовлене потребою розв’язання саме практичних питань. Під час проведення комплексних досліджень експерти використовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань. У змісті комплексного дослідження слід розрізняти три сторони: оперативно-тактичну, наукову і процесуальну., чим досягається всебічність дослідження)
Крім того, судову експертизу класифікують:
• за місцем проведення:
експертизи, які проводяться в експертних установах;
експертизи, які проводяться в неекспертних установах.
за термінами проведення. Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної установи (її структурного підрозділу) в межах:
10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об’єктів і нескладним характером дослідження;
1-го місяця — за матеріалами з великою кількістю об’єктів чи зі складним характером дослідження.
Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший термін установлюється за домовленістю з органом чи особою, що призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не має перевищувати 5 днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу.
