80. Криміналістична характеристика господарських злочинів.

Під протидією законній господарській діяльності розуміють протиправну вимогу припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднаною з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодженням чи знищенням їхнього майна за відсутності ознак вимагання (ст. 206 ККУ).

Типовий спосіб готування

Стадія готування протидії законній господарській діяльності охоплює: 1) планування злочину; 2) підшукування інформації юридичного і особистого характеру (наприклад, про цінні активи підприємства, фінансовий стан, структуру статутного капіталу, кредиторів, дебіторів, засновників, керівництво), що дає можливість чинити тиск; 3) крадіжка та підробка документів; 4) участь у масових безладах на підприємстві.

Типовий спосіб учинення злочину полягає у висуненні протиправної вимоги, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їх майна.

Вимога може полягати у висловленій пропозиції:

1) припинити займатися господарською діяльністю;

2) обмежити таку діяльність;

3) укласти угоду;

4) не виконувати укладену угоду.

Вимога припинити господарську діяльність може передбачати:

1) ліквідувати юридичну особу, діяльність якої контролює (або ж на діяльність якої істотно впливає) потерпілий;

2) продати (передати) її іншим особам;

3) подати до відповідного органу заяву про анулювання реєстрації потерпілого як індивідуального підприємця;

4) припинити здійснювати господарську діяльність.

Вимога укласти угоду може стосуватися:

1) укладення угоди, яка у разі її виконання прямо призведе до заподіяння потерпілому чи іншим особам майнової шкоди;

2) укладення угоди про повну чи часткову передачу потерпілим належних йому прав щодо управління юридичною особою (наприклад, угода про продаж, іншу сплатну уступку акцій акціонерного товариства, частки в статутному фонді іншого господарського товариства); 3) укладення угоди про продаж чи іншу сплатну передачу засобів виробництва, приміщень чи іншого майна, необхідного для ведення підприємницької діяльності;

4) укладення угоди про відмову потерпілого чи відповідної юридичної особи від ведення певних видів діяльності, від діяльності у певних пунктах чи регіонах, обмеження обсягів такої діяльності;

5) укладення угоди про продаж потерпілим чи організацією, яку він представляє, своєї продукції лише певним особам;

6) укладення угоди про прийняття небажаної потерпілому особи на певну посаду на відповідному підприємстві.

Вимога не виконувати укладену угоду спостерігається у разі, коли винний висловлює пропозицію потерпілому відмовитися від виконання відповідної угоди, що може призвести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси потерпілого чи іншої особи, яка займається господарською діяльністю.

Дія ст. 206 ККУ поширюється не лише на випадки, коли від потерпілого вимагають дій на шкоду його особистим інтересам, а й на ті ситуації, коли від потерпілого (наприклад, директора відповідної фірми, який не є її власником) вимагають учинення дій, які зашкодять інтересам певної юридичної особи, також мають кваліфікуватися і ті випадки, коди винний висуває відповідні вимоги, поєднані із зазначеними вище погрозами щодо особи, яка неспроможна виконати ці вимоги, помилково вважаючи, що вона наділена більшими повноваженнями або має більший, ніж це є насправді, вплив на власників чи керівників юридичної особи - суб’єкта господарської діяльності.

Предметом злочинного посягання виступає державна, колективна та приватна власність, а саме товарно-матеріальні цінності в будь-якому стані й вигляді, що володіють економічною властивістю вартості, а також немайнові та речові (майнові) права і гроші як загальний еквівалент вартості, як особливий товар, що виражає ціну будь-яких інших видів майна.

Обстановка вчинення злочину - це обстановка, що охоплює широке коло явищ на певному об’єкті (підприємстві, установі, організації), де вчиняється злочин. До них належать: територія здійснення окремих видів господарської діяльності; режим роботи на цій території; майно, що знаходиться у власності, управління та його види; структура і профіль роботи підприємства, його ділові, виробничі та інші зв’язки; особливості технологічного процесу виготовлення та реалізації продукції, характер і вид виконуваних господарських та банківських операцій; документообіг, облік, звітність, контроль, охорону; склад, службове становище працівників, їх професійні та особисті якості, ділові та особисті зв’язки між ними; діяльність окремих працівників; наявність (відсутність) різних недоліків у діяльності, контролі, обліку окремих видів господарської діяльності.

Місцем протидії законній господарській діяльності є юридична адреса і фактичне місце знаходження.

Результати кожної злочинної діяльності містять сліди особи злочинця, що її здійснила, і, зокрема, інформацію про його особисті соціально-психологічні властивості і якості, злочинний досвід, спеціальні знання, стать, вік, взаємодію з соціальними та індивідуальними життєвими умовами, які тією чи іншою мірою вплинули на скоєння злочину.

Особа злочинця. Залежно від кількісного складу злочинна діяльність у сфері господарських правовідносин, а саме протидія законній господарській діяльності може здійснюватися суб’єктом одноособово та злочинною групою. Що стосується одноособового суб’єкта, то ці особи обіймають посади, пов’язані з розпорядженням або управлінням майном, керівництвом діяльністю учасників корпоративних відносин (мають вплив на організацію і планування роботи, здійснення операцій, висновок контрактів від імені організації, встановлення порядку реалізації майна, облік і контроль за витратою матеріальних цінностей, підбір і розстановку кадрів, їх звільнення, дачу вказівок і контроль за їх виконання), тобто виконують організаційно-розпорядчі функції і адміністративно-господарські обов’язки в межах цієї юридичної особи (члени ради директорів, директори, керівники, голови управлінь керівників організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, начальники планово-виробничих, фінансових служб). Особливістю суб’єкта злочину є його високий освітній рівень.