88. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню.

загальна криміналістична характеристи-ка даного виду злочинів складається з таких елементів:

предмет злочинного посягання;

спосіб скоєння злочину;

типові сліди;

обстановка скоєння злочину;

особа злочинця;

обставини, що сприяли скоєнню злочину.

Відомості про предмет злочинного посягання є од-ним з елементів криміналістичної характеристики виду

злочинів. Предметом злочинного посягання даної групи зло-чинів є наркотичні засоби.

Як у медичній, так і правовій літературі відзнача-ються три ознаки, що притаманні будь-якому наркотич-ному засобу.

Медична ознака: наркотичний засіб вчиняє збудли-ву, гнітючу, галюціногенну дію на центральну нервовусистему, викликає психічну і фізичну залежність, щон аносить шкоду здоров'ю при немедичному вживанні. Правова ознака: перелік наркотичних засобів вста-новлюється законодавчо. Соціальна ознака: небезпека немедичного вживан-ня наркотику для здоров'я населення. Спосіб скоєння злочину є одним з головних елементів криміналістичної характеристики, що, у свою чергу, сприяє встановленню його зв' язку з ознаками інших елементів.

89. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил протипожежної безпеки і підпалів та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню.

Підпали та інші злочини, пов’язані з виникненням пожеж, спричиняють збитки господарству, майну, життю та здоров’ю громадян. Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов’язаних із пожежею, встановленням причин, виявленням винних у її виникненні. Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК) та ін.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховування;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити пожежі та підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються у разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів належать знищення слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнання та наявність протипожежного захисту тощо), іноді інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво, сільськогосподарські об’єкти, установи та ін.), з’ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об’єктів. Такі дані дозволяють висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов’язаними із вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі знищенням даного об’єкта чи майна. Відомості про особу потерпілого можуть орієнтувати слідчі органи щодо характеру події, її мотивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, що мають відношення до діяльності та дій, які спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути першочергові слідчі та оперативно-розшукові дії: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення і проведення окремих видів експертиз.

Обставини, що підлягають з’ясуванню у справах про пожежі, визначаються залежно від характеру події. Так, у справах про підпали необхідно з’ясувати:

1) спосіб вчинення і використані засоби;

2) об’єкти;

3) винну особу;

4) співучасників;

5) мотиви і мету злочину;

6) чи не було вчинено якого-небудь іншого злочину;

7) наслідки;

8) матеріальну шкоду;

9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину.

У справах про порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки обставинами, що підлягають з’ясуванню, є такі:

1) які вимоги пожежної безпеки порушені (не дотримані), в яких діях це виявилось;

2) причини порушення;

3) причинний зв’язок між діями і виникненням пожежі;

4) винна особа;

5) наслідки (заподіяння значних матеріальних збитків, шкоди здоров’ю людей тощо);

6) причини та умови, що сприяли виникненню пожежі.