73. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

При розслідуванні справ про зґвалтування необхідно встановити таке:

а) наявність самої події злочину;

б) особу, яка вчинила зґвалтування;

в) винність особи у цьому злочині;

г) обставини, що визначають характер та ступінь відповідальності;

ґ) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.

Під час розслідування статевих зносин із особою, що не досягла статевої зрілості, чи розбещення неповнолітніх встановленню підлягають такі обставини:

1) чи мав місце факт розбещення неповнолітнього чи статевих зносин з особою, що не досягла статевої зрілості, або інсценування злочину чи обмова (з’ясовується чи було вчинено статевий акт чи розпусні дії, відмежовують їх від інших складів злочину проти статевої свободи та статевої недоторканності особи: зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом тощо);

2) де, коли (місце і час учинення злочину), яким способом і за яких обставин учинено злочин, у яких конкретно злочинних діях спосіб виражається, чи мало місце психічне, фізичне насильство або застосовувався безпорадний стан потерпілої особи; що робив злочинець для спричинення в жертви безпорадного стану - поїв спиртним, застосовував наркотики тощо, чи мали місце погрози й наскільки вони були реальними; чи був злочинець озброєний (холодна зброя, вогнепальна зброя) або мав при собі інші предмети (залізний прут, ціпок, камінь) та ін.; чи був опір злочинцеві, якщо так, то в чому він виражався; якщо опір не чинився, то чому, чи була демонстрація порнографічних матеріалів, чи інших дій, що викликають статевий стан збудження; чи мав місце факт оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, імітація статевого акту тощо;

3) хто потерпілий (потерпіла), її вік (чи повнолітня вона), стан здоров’я (чи не страждає на психічне або соматичне захворювання), розумовий розвиток, досягнення статевої зрілості; спосіб життя й поведінки; як опинилася потерпіла особа на місці події й чи відомий їй злочинець, якщо відомий, то в яких стосунках вони перебували до злочину; які сліди могли залишитися на тілі й одязі злочинця; кому відомо про те, що трапилося; поведінка до, під час і після злочину;

4) хто конкретно вчинив цей злочин (особа злочинця), вік, ставлення до жертви, стан здоров’я, психіки, спосіб життя, наявність судимостей; якими особливостями поведінки злочинця й жертви супроводжувався акт насильства; чи притягувалася раніше ця особа до кримінальної (адміністративної) відповідальності за аналогічні діяння, коли; наявність обставин, що обтяжують чи пом’якшують покарання (в матеріалах кримінальної справи вищенаведені факти відображаються в характеристиках, довідках про спецперевірку про наявність чи відсутність судимостей, копіями вироків, постанов про звільнення від кримінальної відповідальності, довідках про неповнолітній вік особи, протоколах явки з повинною та іншими документами), встановлення винності особи у вчиненні злочину (наявність прямого умислу на вчинення злочину), мотиви вчинення злочину, злочин учинений однією особою чи групою осіб, який склад групи, які дії вчинив кожний зі співучасників і яка роль кожного, обставина виникнення наміру, підготовки й приховання слідів злочину, мети й мотиви злочину (задоволення сексуальних потреб, хуліганство, помста та ін.); хто організатор злочину; як поводилася потерпіла до злочину, що пропонували їй злочинці; чи зробили вони раніше аналогічні або інші злочини;

5) хто є свідком злочину, чи є співучасники, причетні до вчинення злочину, їхні характеристики;

6) за яких обставин і коли виник намір винного щодо статевих зносин або дії сексуального характеру, розпусних дій; чи усвідомлював він, що вчинив протиправне діяння, чи застосував насильство або погрози (слова, дії), які зломили опір жінки (потерпілого);

7) наслідки вчинення злочину та причинно-наслідковий зв’язок між дією та наслідками (у статевих зносинах з особою, що не досягла статевої зрілості): заподіяння тілесних ушкоджень, вагітність чи її втрата, зараження венеричною чи іншою хворобою, розлад психіки, самогубство потерпілої особи, безплідність;

8) який матеріальний і моральний збиток заподіяно потерпілій особі; які цінності пошкоджено (якими цінностями заволодів злочинець, якщо таке мало місце, які відмітні ознаки вони мають);

9) чи не супроводжувалось розбещення неповнолітніх чи статеві зносини з особою, що не досягла статевої зрілості, вчиненням інших злочинів, якщо так, то якими саме;

10) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.

Цей перелік має орієнтовний, приблизний характер і конкретизується залежно від типових слідчих ситуацій, обставин злочину і його учасників

Встановлюючи, за допомогою яких насильницьких дій здійснено зґвалтування, слідчий з'ясовує, чи був реальним опір, що вчинила потерпіла, а також уточнює час, місце і обставини вчинення злочину. Точне встановлення часу вчинення зґвалтування дозволяє не тільки перевірити свідчення потерпілої та підозрюваного (обвинуваченого), який може заявити про своє алібі, а й виявити свідків злочину. На місці вчинення зґвалтування часто можуть бути виявлені сліди та інші важливі доказі по справі: предмети туалету як потерпілої, так і злочинця, інші речові докази, сліди опору з боку потерпілої.

Важливе значення має з'ясування обставин зґвалтування. Підлягають з'ясування усі деталі перебігу злочину: місце зустрічі, шлях та спосіб прямування до місця події, зміст розмови до події і після неї, дії злочинця тощо. До обставин, які потребують з'ясування, належить поведінка потерпілої особи. Під час розслідування необхідно встановити об'єктивні критерії її поведінки, оскільки суд враховує це при призначенні міри покарання. Підлягають встановленню також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність винних, які повинні враховуватися у справах про зґвалтування.