- •1. Предмет і завдання криміналістики.
- •2. Зв'язок криміналістики з іншими юридичними науками й іншими галузями знань.
- •3. Система науки криміналістики.
- •4. Загальнонаукові та спеціальні методи, що використовуються в криміналістиці.
- •5. Поняття і принципи криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об'єкти і суб’єкти та стадії криміналістичної ідентифікації.
- •7. Криміналістична діагностика і завдання, що нею вирішуються.
- •8. Поняття і природа криміналістичної версії.
- •9. Класифікація криміналістичних версій і їх значення для розкриття й розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила і методи побудови та перевірки криміналістичних версій.
- •11. Поняття і структура криміналістичної техніки.
- •12. Класифікація криміналістичних засобів і методів.
- •2. Основні галузі криміналістичної техніки:
- •3. Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання:
- •13. Напрями використання судової фотографії та відео-зйомки в кримінальному провадженні.
- •14. Способи і правила проведення панорамної, вузлової і детальної фото- та відео-зйомки.
- •15. Основні правила щодо оформлення результатів застосування фотозйомки і відеозапису при проведенні слідчих (розшукових) дій.
- •16. Основні методи дослідницької фотографії.
- •17. Криміналістична класифікація слідів за механізмом утворення
- •18. Властивості папілярних узорів та їх види.
- •19. Криміналістичні засоби і способи виявлення, фіксації і вилучення слідів рук.
- •20. Інформація, що може бути отримана при вивченні слідів ніг.
- •21. Класифікація мікрослідів і мікрооб’єктів, прийоми їх виявлення, фіксації, вилучення.
- •23. Об’єкти балістичного дослідження та їх характеристика.
- •24. Можливості й порядок ідентифікації вогнепальної зброї.
- •Vі. За довжиною стволу:
- •Vіі. За будовою каналу ствола:
- •Vііі. За кількістю стволів:
- •28. Види криміналістичного дослідження документів та їх завдання.
- •29. Ознаки писемного мовлення та їх значення в ідентифікації й діагностиці автора тексту
- •II. До окремих (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30. Можливості неідентифікаційних досліджень писемного мовлення.
- •31. Класифікація ознак почерку і питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •32. Порядок і правила підготовки матеріалів для почеркознавчої експертизи.
- •Повна і часткова підробка документів та порядок виявлення її ознак.
- •Ідентифікаційне значення і криміналістична класифікація зовнішніх ознак людини.
- •Питання, що вирішуються судово-портретною експертизою і підготовка матеріалів для її призначення
- •Поняття й система криміналістичної тактики і її зв'язок з іншими розділами криміналістики
- •Співвідношення тактичних прийомів і процесуального порядку проведення слідчих дій.
- •Тактична комбінація, тактична операція, рекомендація, слідча ситуація та їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Сутність, завдання і види слідчого огляду
- •Загальні положення тактики слідчого огляду і тактичні прийоми його проведення.
- •Питання, що вирішуються слідчим при підготовці до огляду місця події.
- •Характеристика етапів огляду місця події і питання, що вирішуються слідчим на кожному з них.
- •Порядок залучення і роль спеціаліста у проведенні слідчого огляду та інших слідчих (розшукових) дій.
- •45. Особливості проведення огляду трупа на місці події і як окремої слідчої дії
- •46. Поняття, сутність і загальні тактичні прийоми та правила проведення обшуку
- •48. Способи фіксації ходу і результатів обшуку та вимоги щодо змісту і форми відповідних процесуальних документів
- •49. Сутність, завдання і види допитів
- •51. Порядок підготовки і тактичні прийоми проведення допиту підозрюваного
- •52. Тактичні прийоми і порядок проведення одночасного допиту декількох осіб
- •53. Тактичні прийоми і порядок проведення допиту неповнолітнього
- •55. Поняття й види слідчого експерименту та загальні тактичні прийоми його проведення
- •57. Підготовка, загальні тактичні прийоми і правила пред’явлення для впізнання
- •58. Особливості пред’явлення для впізнання особи за функціональними ознаками.
- •59. Процесуальні підстави і форми участі спеціаліста у кримінальному судочинстві.
- •60. Обов'язкова участь спеціаліста у проведенні слідчих (розшукових) дій
- •61 Поняття і класифікація судових експертиз.
- •62. Сучасна система судово-експертних установ і підрозділів в Україні.
- •63. Підготовка до проведення експертизи, види зразків для експертних досліджень і тактика їх отримання
- •64. Особливості залучення експерта стороною захисту.
- •65. Загальні умови і тактичні прийоми проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •66. Поняття, структура і завдання криміналістичної методики та її зв'язок з іншими розділами криміналістики.
- •67. Поняття і значення криміналістичної характеристики злочину.
- •68. Структура й зміст елементів криміналістичної характеристики злочину.
- •69. Криміналістична характеристика вбивств
- •70. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні вбивства
- •71. Особливості організації розслідування окремих видів вбивств: на замовлення, з інсценуванням самогубства, з розчленуванням трупа.
- •72. Криміналістична характеристика зґвалтувань та інших насильницьких злочинних дій сексуального характеру.
- •73. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •74. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів і розбоїв.
- •76. Особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, речових доказів, допитів, обшуків, пред'явлення для впізнання) при розслідуванні крадіжок, грабежів і розбоїв
- •77. Криміналістична характеристика службових злочинів.
- •78.Типові слідчі ситуації і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування службових злочинів.
- •79. Тактична операція «затримання на гарячому» при розслідуванні хабарництва.
- •80. Криміналістична характеристика господарських злочинів.
- •81. Обставини, які підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні господарських злочинів.
- •82. Особливості початку кримінального провадження про господарські злочини і невідкладні слідчі (розшукові) дії початкового етапу розслідування
- •83. Використання спеціальних знань під час розслідування господарських злочинів
- •84. Поняття і криміналістична характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації
- •85.Властивості комп’ютерних об’єктів та їх врахування під час виявлення та проведення огляду, обшуку
- •86. Особливості допиту свідків і підозрюваних у кримінальних провадженнях про комп’ютерні злочини
- •88. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню.
- •90 Особливості тактики допиту неповнолітньої особи і роль адвоката в його проведенні.
14. Способи і правила проведення панорамної, вузлової і детальної фото- та відео-зйомки.
До методів і способів оперативної фотографії відносяться панорамна зйомка, вимірювальна, впізнавальна (сигналетична), стереоскопічна фотографія. Криміналістичну дослідницьку фотографію складають методи репродукційної, макро-, мікрофотографії, контрастуючої, кольоророздільної, спектрозональної, ультрафіолетової, інфрачервоної фотографії, рентгенорадіографії.
Панорамна фотозйомка - метод одержання фотографічного знімка із зміною звичайного співвідношення між сторонами фотографічного кадру за рахунок збільшення його в довжину. Панорамна фотозйомка полягає в тому, що об'єкт фотографують частинами так, щоб кожний наступний кадр був продовженням попереднього. Виділяють кругову (горизонтальну, вертикальну і східчасту) і лінійну панораму.
Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці події: орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну.
Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію певного об’єкта або місця події разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю, тобто орієнтуючий знімок повинен містити зображення власне місця події на тлі оточуючих предметів чи місцевості.
Місце події слід фотографувати на тлі предметів, що можуть слугувати орієнтирами. Аби знімки були дійсно орієнтуючими, необхідно правильно обрати напрямок і точку зйомки. Орієнтуюча зйомка провадиться звичайним або панорамним методом. Звичайна зйомка виконується ширококутовим або звичайним об’єктивом зі значної відстані.
У більшості випадків орієнтуючий знімок важко зробити на один кадр із невеличкої відстані. Для того щоб охопити місце події і прилеглу територію, використовують кругову або лінійну панораму.
Оглядова зйомка застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об’єктів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять і з різних боків. Важливою вимогою щодо оглядових знімків є повнота зображення місця події.
Оглядовий знімок повинен бути зроблений із такої позиції, з якої можна було б із упевненістю розпізнати взаємне розташування важливих об’єктів обстановки. Та частина простору, яка не може бути відтворена на зображенні з однієї позиції, є «сліпою зоною». Кожний поодинокий знімок має такі зони.
Особливістю оглядової зйомки є можливість фіксації тих самих предметів у кількох ракурсах. Якщо місце події має складну будову, вдаються до виготовлення кількох знімків, які доповнюють один одного, — оглядової серії. Така серія дає змогу скласти з одержаних знімків зображення деякого розгорнутого простору таким чином, що зображення на одному знімку є продовженням зображення на іншому. Оглядова серія може належати також до різних ізольованих один від одного об’єктів. У тісних приміщеннях зйомку проводять панорамним методом або з використанням ширококутних об’єктивів.
Вузлова зйомка — це зйомка частин (вузлів) об’єкта. Вузол — це частина місця події, де виявлено сліди злочину. При такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця події, що мають важливе значення, та об’єкти, з якими були пов’язані дії злочинця. Так, у приміщенні, де вчинено крадіжку, це можуть бути зламані двері, пошкоджене вікно, розкриті сховища та ін. На місці вбивства об’єктом вузлової зйомки може бути труп зі слідами ушкоджень.
Кількість вузлів на місці події визначається слідчим і залежить від особливостей злочину та специфіки об’єктів на місці події.
Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події. Її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці підлягають насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або існує небезпека їх знешкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із поставлених завдань — виявлення найважливіших, типових особливостей, що стосуються форми, розмірів, взаємного розташування частин, структури, а також розкриття криміналістичного значення предмета чи сліду.
Повна фотографічна фіксація обстановки місця події передбачає використання всіх розглянутих видів зйомки — орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної, які доповнюють одна одну та забезпечують ілюстративність і об’єктивне уявлення про місце події.
Вимірювальна фотографія являє собою сукупність спеціальних методів зйомки для одержання фотознімків, за якими визначають дійсні розміри зображених на них предметів та відстань між ними. Виділяють перспективно-горизонтальний метод зйомки з лінійним або квадратним масштабом, перспективно-похилий метод, і планову зйомку з лінійним масштабом.
Впізнавальна (сигналетична) фотографія призначена для фіксації зовнішності злочинців з метою їх впізнання, розшуку та реєстрації, а також для упізнання трупів. Для кримінальної реєстрації виготовляють серію знімків, фотографуючи особу в анфас, правий профіль, 3/4 оберту голови праворуч та у повний зріст. При впізнавальній зйомці трупів обов'язкова зйомка в анфас, правий і лівий профіль і 3/4 оберту голови в обидва боки.
Судовий відеозапис - це система наукових положень, технічних засобів, методів і прийомів, що використовуються при виготовленні, демонстрації і збереженні відеофільмів з метою попередження, виявлення, розслідування, розкриття злочинів та розгляду кримінальних справ у суді.
Основу судового відеозапису складають засоби і методи традиційного відеозапису, науково обґрунтовані положення, накопичений та систематизований досвід його застосування у криміналістиці.
Система криміналістичного відеозапису включає в себе:
- наукові основи;
- технічні засоби;
- зображувальні засоби і операторські прийоми;
- тактику і методику застосування відеозапису при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Значення судового відеозапису полягає у властивих йому можливостях фіксації подій і об'єктів в динаміці, що дозволяє успішно вирішувати досить складні завдання:
- фіксацію з документальною точністю матеріальної обстановки і розслідуваних подій в їх розвитку, зміні;
- збереження зафіксованої інформації та її оцінка у будь-який момент досудового слідства і судового розгляду;
- ведення криміналістичних обліків та автоматизованої інформаційно-пошукової системи в електронному вигляді;
- реєстрація малодоступних людському сприйняттю швидкоплинних процесів і подальше детальне їх вивчення, як у цілому, так і за окремими періодами;
- попереднє і експертне дослідження різних матеріальних слідів і об'єктів, у тому числі речових доказів;
- точне встановлення часу, протягом якого відбувалася зафіксована подія;
- наукова організація праці слідчих, експертів, суддів. Судовий відеозапис поділяється на:
- оперативну (фіксуючу);
- дослідницьку (експертну) зйомку.
