67. Поняття і значення криміналістичної характеристики злочину.

Криміналістична характеристика злочинів — досить нова наукова категорія криміналістики, яка посідає центральне місце в методиці розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика — це результат наукового аналізу та узагальнення типових ознак певного виду або роду злочинів. Вона відображає злочин і його складові елементи. Крім криміналістичної характеристики злочинів, існують кримінально-правова, кримінально-процесуальна, кримінологічна характеристики.

Призначення криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона сприяє: 1) розробленню окремих методик розслідування; 2) по­будові типових програм і моделей розслідування злочинів; 3) визначенню напряму розслідування конкретного злочину. Ця характеристика слугує слідчому своєрідною інформаційною базою, набором відомостей про даний вид злочинів.

68. Структура й зміст елементів криміналістичної характеристики злочину.

Структура криміналістичної характеристики злочинів передбачає наявність певних елементів. Основними елементами криміналістичної характеристики є сукупності ознак, що визначають: 1) спосіб злочину;

2) місце та обстановку; 3) час вчинення злочину; 4) знаряддя і засоби; 5) предмет злочинного посягання; 6) особу потерпілого (жертви); 7) особу злочинця; 8) типові сліди злочину.

Кожний елемент криміналістичної характеристики злочинів має різний рівень залежностей з іншими елементами. Так, елемент харак­теристики «особа злочинця» може мати такі закономірні зв’язки: «потерпілий — злочинець», «сліди злочину — спосіб його вчинення — злочинець», «місце та обстановка злочину — злочинець», «час вчинення злочину — злочинець» та ін.

Елементи криміналістичної характеристики злочинів пов’язані між собою. Вони мають кореляційні зв’язки (ймовірні залежності). За на­явності одних ознак слідчий може припустити наявність інших (наприклад, за слідами, залишеними на місці події, можливо припустити професійні навички злочинця, його вік, стать, наявність аномалій психіки та ін.). У цьому полягає значущість криміналістичної характерис­тики, її практична роль.

Криміналістична характеристика злочинів має властивість динамічності. Це виявляється в тому, що її зміст може змінюватися стосовно тих або інших видів (родів) злочинів, поповнюватися новими відомостями внаслідок узагальнень слідчої практики.

Окремі елементи криміналістичної характеристики:

1. Спосіб злочину — це образ дій злочинця, що виражається у певній системі операцій і прийомів. Спосіб злочину являє собою збірне поняття. Його структура охоплює: способи готування до злочинного діяння, способи його вчинення і способи приховування (маскування). Спосіб злочину не завжди має повну структуру. Існують злочини, які можуть вчинятися без попереднього підготування або не мають на меті наступне приховування події чи слідів. Спосіб учинення злочину (modus operandi system) свідчить про те, як, яким чином особа вчиняє суспільно небезпечне діяння, які прийоми, методи і засоби вона застосовує для цього. Спосіб вчинення злочину характерний насамперед для злочинної дії як активної, вольової суспільно небезпечної поведінки особи. Способи вчинення злочинів повторюються. Злочинець діє в аналогічних умовах, він має соціальні і психологічні типові риси, використовує певні знаряддя і засоби злочину. Обрання способу вчинення злочину пов’язано з особливостями особи злочинця (стать, вік, судимість, наявність або відсутність злочинного досвіду тощо) і особливостями об’єкта злочинного посягання (віктимність жертви, відсутність охорони майна та ін.). Повторюваність способів учинення злочинів пов’язана з повторюваністю об’єктивних і суб’єктивних чинників, що їх визначають. Узагальнення слідчої практики дозволяє встановлювати типові способи вчинення різних видів

2. Обстановка місця вчинення злочину — частина матеріального середовища, що включає, крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінку учасників події, психологічні стосунки між ними. Обстановка як сукупність матеріальних об’єктів на місці злочину відо­бражає механізм злочинної події, особливості дій злочинця та інших учасників. Криміналістичні ознаки обстановки можуть мати взаємо- зумовлені зв’язки з іншими елементами криміналістичної характеристики (способом злочину, часом, місцем та ін.).

3. Час вчинення злочину. Встановлення часу вчинення злочину має важливе криміналістичне значення. Час впливає на всі етапи ви­никнення, існування та використання доказової інформації. Урахування впливу часового чинника в процесі розслідування дозволяє: а) ви­значити час події злочину; б) встановити часові зв’язки між фактами; в) з’ ясувати черговість подій, дій або фактів; г) обчислити тривалість різних подій та ін.

4. Знаряддя і засоби вчинення злочину. У криміналістиці існують співвідношення та взаємозв’язок знарядь і засобів учинення злочину. Для вирішення питання про віднесення певного предмета до знарядь вчинення злочину слід враховувати, чи має він безпосереднє відношення до виконання дій, що утворюють об’ єктивну сторону складу злочину

5. Предмет злочинного посягання.Ознаки предмета злочинного посягання в криміналістичних характеристиках можуть мати різні зв’язки, наприклад: предмет злочинного посягання — способи вчинення злочину — дані про особу злочинця.