1.Які суди складають систему господарських судів в Україні?

1) Місцеві господарські суди, Апеляційні господарські суди, Вищі спеціалізовані суди;

2) Господарські суди Автономної Республіки Крим, Господарські суди областей, Господарські суди міст Києва та Севастополя;

3) Місцеві господарські суди, Апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України;

4) Господарські суди Автономної Республіки Крим, Господарські суди міст Києва та Севастополя, Вищі спеціалізовані суди;

5) Вищі спеціалізовані суди та Господарські суди областей.

2. Що таке підвідомчість справ господарським судам?

1) це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції;

2) коло справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду;

3) сукупність справ, які вирішують господарські суди;

4) повноваження господарського суду, які дають право йому вирішувати певні категорії справ, не віднесених до його компетенції;

5) сукупність справ у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів.

3. Що таке виключна підсудність?

1) це підсудність, яка дає розглянути усі вимоги в одному процесі, тобто незалежно від територіальної приналежності спір підлягає розгляду в тому господарському суді, в якому вирішується інша справа, з якою пов’язаний спір;

2) це підсудність, яка надає позивачеві право вибору господарського суду, де буде розглянута справа;

3) це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді;

4) це підсудність, яка розподіляє справи між господарськими судами різного рівня;

5) це розмежування предметної компетенції господарських судів одного рівня залежно від розгляду спору.

4. Що таке підсудність по зв’язку справ?

1) це підсудність, яка дає розглянути усі вимоги в одному процесі, тобто незалежно від територіальної приналежності спір підлягає розгляду в тому господарському суді, в якому вирішується інша справа, з якою пов’язаний спір;

2) це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді;

3) це підсудність, яка розподіляє справи між господарськими судами різного рівня;

4) це розмежування предметної компетенції господарських судів одного рівня залежно від розгляду спору;

5) це підсудність, яка надає позивачеві право вибору господарського суду, де буде розглянута справа.

5. На скільки груп можна поділити учасників судового процесу, залежно від виконуваних у судовому процесі функцій і мети вступу або залучення до процесу?

1) на три групи;

2) на дві групи;

3) на чотири групи;

4) на п’ять груп;

5) на шість груп.

6. Хто в господарському процесі виступає позивачем?

1) посадова особа, яка наділена правами подавати позови;

2) керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами;

3) особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін

4) є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу;

5) підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.