Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове право Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
723 Кб
Скачать
☆

Розділ іv. Трудовий договір

Зміст

    1. Поняття трудового договору.

    2. Форма та строки трудового договору. Контракт.

    3. Порядок оформлення працівника на роботу.

    4. Сумісництво і суміщення професій (посад).

    5. Переведення: поняття, види. Переміщення. Зміна істотних умов праці.

    6. Припинення трудового договору.

Список літератури

Основна: 1-6, 9, 11, 15, 19-21, 26, 27, 30, 55, 56, 89-91, 94, 96, 97, 111

Додаткова: 39, 42-46, 49, 53, 54, 56-59, 62, 63-66, 71-81, 99-102

    1. Поняття трудового договору

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на працю конкретно реалізується шляхом укладення трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КЗпП України).

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором або угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Головна сутність цього визначення в тому, що трудовий договір укладається як добровільна угода працівника з підприємством чи фізичною особою. У цьому проявляється реальний принцип свободи і добровільності праці.

Правове значення поняття трудового договору більш суттєво розкривається й у тому, що він є основою правовою формою виникнення трудових правовідносин; підставою поширення трудового законодавства та колективного договору та його сторони; засобом конкретизації місця та роду роботи працівника.

Сторонами трудового договору як двосторонньої угоди є працівник (робітник або службовець) і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа. Специфіка працівника як сторони полягає у тому, що трудовий договір може укладати не кожний громадянин України, а тільки той, який здатний до праці, залежно від його фізичного чи психічного розвитку. Керуючись принципами охорони праці молоді, трудове законодавство України визначає вік, з досягненням якого громадянин набуває трудової дієздатності в повному обсязі. Таким віком згідно зі ст. 188 КЗпП України є досягнення громадянином України 16 років. І лише як виняток, за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

Другою стороною трудового договору є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа. Власник має право укладати трудовий договір з працівником як самостійно, так і доручити свої повноваження іншим спеціальним особам, наприклад, заступникові керівника з кадрів тощо. У філіалах підприємства або в інших відокремлених структурних підрозділах юридичних осіб трудовий договір можуть укладати їх керівники, якщо головним підприємством їм передані такі повноваження.

Зміст трудового договору становлять його умови, які уточнюють права та обов’язки сторін. Вони поділяються на два види: умови, що визначаються угодою сторін, та умови, що встановлюються законодавством про працю.

Умови трудового договору, що визначаються угодою сторін, залежно від волевиявлення цих сторін, класифікуються на:

  1. необхідні (обов’язкові, основні), без яких трудовий договір вважається недійсним;

  2. додаткові (факультативні) – необов’язкові, але якщо сторони домовляться про них, то стають такими.

До необхідних умов належать такі умови: про трудову функцію; про строки трудового договору; умова про форму і систему оплати праці.

До додаткових відносять умови: про випробування; про роботу в одну зміну; про роботу з неповним робочим днем; суміщення професій (посад); сумісництво; забезпечення житлом тощо.