Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове право Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
723 Кб
Скачать
☆

Розділ іх. Охорона праці

Зміст

    1. Поняття охорони праці.

    2. Забезпечення охорони праці на підприємстві.

    3. Охорона праці жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю.

    4. Порядок розслідування і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом.

Список літератури

Основна: 2, 4, 5, 16, 28, 29, 31-35, 39, 61, 65, 71, 83, 90

Додаткова: 10, 42-46, 54, 79, 81, 86, 87, 91, 102

9.1. Поняття охорони праці

Відповідно до ст. 43 Конституції України 1996 р. «кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом». Це основні положення щодо реалізації права громадян на працю, забезпечення працівникам безпеки, гігієни праці та здорового виробничого середовища і єдиного порядку організації охорони праці в Україні.

Правове забезпечення охорони праці крім конституційних норм визначають норми КЗпП України, Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (в редакції Закону від 21 листопада 2002р.) та інші підзаконні правові норми з охорони праці.

З урахуванням умов праці (важкі, шкідливі), психофізіологічних особливостей працівника (жінка, неповнолітній, інвалід) система законодавства з охорони праці включає загальні та спеціальні правові норми. Саме це й зумовило визначення охорони праці в широкому та вузькому розумінні.

У ст. 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці розглядається як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі праці. Це поняття охорони праці в широкому розумінні, оскільки воно включає великомасштабні заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці: правові, економічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні тощо.

У вузькому ж розумінні охорона праці – це система правових заходів і засобів забезпечення безпечного життя і здоров’я працівників у процесі праці на виробництві, у тому числі й правових норм щодо оздоровлення та поліпшення умов праці. У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб’єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Правове регулювання охорони праці охоплює:

  • розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії;

  • проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання;

  • створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов’язків;

  • систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів;

  • розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій працівників – жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо.

Як система правових норм, що входить до визначення охорони праці в широкому та вузькому розумінні, вона формує самостійний інститут особливої частини трудового права України.

До основних норм права такого інституту належать: КЗпП України; Закон України «Про охорону праці»; Основи законодавства України про охорону здоров’я; спеціальні положення, правила, стандарти, інструкції тощо.

За загальною класифікацією система норм з охорони праці поділяється на дві групи: норми загального характеру та спеціальні норми.

За сферою поширення це норми права, що охоплюють: усю територію України; відповідні підприємства; відповідне коло працівників.

Правова організація охорони праці має комплексний характер, відбиваючи три взаємозумовлених аспекти, що й визначають її сутність для сторін трудових правовідносин.

По-перше, охорона праці має соціальне значення, включаючи: а) охорону життя та здоров’я працівника (ст. 4 Закону України «Про охорону праці»); б) збереження працездатності, трудового довголіття працівника; в) гуманізацію праці.

По-друге, охорона праці має економічне значення, що виявляється у таких процесах: а) скорочення втрат робочого часу та економії фонду соціального страхування, скільки за належної охорони праці трапляється менше виробничих травм, професійних захворювань тощо; б) зростання продуктивності праці працівників, а разом з цим і зростання виробництва та розвиток економіки країни.

По-третє, правове значення охорони праці полягає в тому, що правові норми з охорони праці сприяють можливості: а) працювати за здібностями (з урахуванням умов праці, фізіологічних особливостей працюючих жінок, неповнолітніх, осіб з пониженою працездатністю тощо); б) визначати правовий статус працівника, включаючи правовий статус працівника, включаючи право на охорону праці, його гарантії та захист; в) утвердження охорони праці як важливого елемента трудових правовідносин працівника з роботодавцем (адміністрацією) у забезпеченні охорони праці на робочому місці.

Центральне місце в системі охорони праці посідають працівники, тому й норми права визначають як зміст і гарантії права працівників на охорону праці. Такі гарантії реалізуються у процесі праці і включають комплекс правомочностей, зокрема, права: 1) на безпечні умови праці під час роботи на виробництві; 2) на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань; 3) на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці; 4) на забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами; 5) на компенсацію власником матеріальної та моральної шкоди працівникові і в разі ушкодження його здоров’я. Зміст права на охорону праці зумовлений цими гарантіями. Наприклад, виплата компенсації працівникові за втрату здоров’я чи травми здійснюється лиши тоді, коли ушкодження його здоров’я пов’язане з виконанням обов’язків. Право на охорону праці також передбачає відмову працівника від дорученої роботи, якщо виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища.