8.3.Порядок виплати заробітної плати

Заробітна плата виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Колективним договором, як вийняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників.

Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні. Конкретні строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. В разі невиплати заробітної плати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

- надання працівникам творчої відпустки;

- виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

- переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров’я;

- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

- виплата вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

- службових відряджень;

- вимушеного прогулу;

- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

- тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;

- забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою у зв’язку з вагітністю та пологами та ін.

Період, за яким обчислюється середня заробітна плата здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

Обмеження відрахувань із заробітної плати проводиться:

- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, п’ятдесят відсотків заробітної плати боржника;

- за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, двадцять відсотків;

- загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.