4. Сумісництво і суміщення професій (посад)

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи).

Сумісництво передбачає укладання двох трудових договорів: на основній роботі та на роботі за сумісництвом.

Сумісництво запроваджується, коли немає можливості прийняти на вакантну посаду (робоче місце) працівника відповідної кваліфікації, не зайнятого на іншій роботі або якщо на роботі за сумісництвом не потрібне навантаження протягом повного робочого дня (зміни).

Обмеження на сумісництво встановлюється:

- для працівників окремих професій і посад, зайнятих на важливих роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці;

- сумісництво забороняється вагітним жінкам;

- для неповнолітніх;

- керівникам державних підприємств, установ, організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій) та їх заступникам, за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Суміщення професій (посад) є виконання на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, з доплатою за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Робота по декількох професіях (спеціальностях) може бути дозволена роботодавцем на підприємствах усіх галузей господарства, де декілька видів робіт, необхідних для виробництва, більше професій, внаслідок чого працівник недостатньо завантажений роботою протягом нормальної тривалості робочого часу.

В разі суміщення професій укладається один трудовий договір.

5. Переведення: поняття та види. Переміщення. Зміна істотних умов праці

Переведенням на іншу роботу вважається таке використання трудової здатності працівника, яке пов’язане зі зміною спеціальності, кваліфікації або посади.

Види переведень:

• за тривалістю – постійні та тимчасові.

• за місцем переведення - на іншу роботу на цьому ж підприємстві; коли працівника переводять на інше підприємство;

• за суб’єктом ініціативи переведення - переведення на іншу роботу з ініціативи працівника; переведення на іншу роботу з ініціативи власника; з ініціативи третіх осіб.

Тимчасові переведення працівників встановлюються в наступних випадках: виробничої необхідності попередження аварій, стихійного лиха; простою на виробництві строком до 1 місяця; для заміни тимчасового відсутнього працівника – не може перевищувати 1 місяця протягом календарного року.

Власник підприємства повинен отримати згоду працівника на тимчасове переведення на іншу роботу, крім випадків, коли тимчасове переведення, як виняток, допускається без згоди працівника, якщо робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, зокрема для відвернення і ліквідації стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

Запроваджуючи їх, необхідно видати наказ або розпорядження, із зазначенням, на яку роботу переводиться працівник, на якій підставі та на який строк, з якою винагородою за виконану роботу.

Постійні переведення класифікуються за такими підставами: постійне переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві; на іншу роботу або таку саму роботу, але на інше підприємство (в іншу установу, організацію); на іншу або таку саму роботу, але в іншу місцевість.

Отже, будь-які переведення (як тимчасові, так і постійні) здійснюються тільки за згодою працівника. Відмінність же тимчасових переведень від постійних полягає в тому, що вони мають строковий характер; при цьому працівникові гарантується винагорода за виконану роботу, за ним зберігається попереднє місце роботи, на яке власник зобов’язаний повернути його після закінчення строку тимчасового переведення.

Переміщення – зміна у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, робочого місця, структурного підрозділу у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Роботодавець не вправі переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою допускається у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці неможливо зберегти, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.