Додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення

Жінкам, які мають дітей віком до шести років

Одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей інвалідів

Молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій робоче місце надається вперше, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п’ятнадцять років і яких за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можна, як виняток, приймати на роботу

Особам перед пенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам –53 років)

Особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:

 добровільність праці, вільний вибір виду діяльності;

 захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення;

 безплатне сприяння у підпорі підходящої роботи та працевлаштуванні;

 безплатне навчання, освоєння нових професій, підготовку і перепідготовку;

 включення періоду перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах, а також одержання допомоги по безробіттю до загального трудового стажу.

 виплату вихідної допомоги і збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах, в установах, організаціях, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;

 виплату безробітним у встановленому порядку допомоги по безробіттю та інших видів допомоги.

Зайнятість населення України забезпечується державою шляхом проведення збалансованої інвестиційної та податкової політики, спрямованої на раціональне розміщення продуктивних сил, заохочення і стимулювання підприємства, малого та середнього бізнесу, індивідуальної трудової діяльності. Соціально-економічна політика держави в сфері зайнятості передбачає розробку державних та територіальних програм зайнятості населення.

2. . Правові основи працевлаштування

Працевлаштування – це комплекс організаційних правових, економічних заходів спрямованих на забезпечення трудової зайнятості громадян.

Форми працевлаштування:

• громадяни, реалізуючи своє право на працю і бажання працювати, можуть самостійно шукати собі роботу і вільно укладати трудовий договір з роботодавцем;

- зайняття незабороненою законом підприємницькою діяльністю, коли громадянин самостійно забезпечує себе видом занять чи працею, які дають йому засоби до існування і розвитку його особистості;

- працевлаштування громадян може здійснюватись за допомогою держави.

Державна служба зайнятості – спеціальний орган сприяння працевлаштування населення, основною функцією якого є допомога громадянам у підшуканні підходящої роботи і забезпеченні підприємств, установ, організацій робочою силою.