3. Дитяча граматика.

Продовжувати навчати дітей узгоджувати слова в роді, числі та відмінку.

Вживати складні граматичні форми: невідмінювані іменники; слова, що вживаються в однині чи множині, збірні іменники; складні дієслівні форми (одягати, ходити, класти, возити та ін.).

Стимулювати дитяче словотворення (хліб – хлібниця, сіль – сільничка).

Розвивати чуття мови, увагу до граматичних помилок, навички самокорекції, самоконтролю і взаємоконтролю в іграх та ігрових дидактичних вправах.

Вживати, дотримуючись правильного порядку слів, різні типи речень: розповідні, питальні, окличні; прості, поширені зі сполучниками, прийменниками.

4. Сходинки спілкування.

Спілкування з дорослими. Вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновані теми: «Знайомство»; «У колі друзів»; «У колі сім'ї»; «У дитячому садку»; «Ранок»; «Вечір»; «У магазині»; «В їдальні». Самостійно звертатись із запитаннями, проханнями до дорослих, називаючи їх на ім'я та по батькові. Вживати ввічливу форму звертання Ви. Вітатись та прощатися з дорослими – працівниками дитячого садка, дякувати за виявлену увагу, допомогу.

Вміти слухати мовлення дорослих, не перебиваючи їх і не втручаючись у розмову старших. Своєчасно відповідати на запитання дорослих, вести діалог на запропоновану гему.

Спілкування з однолітками. Самостійно вступати в невимушену розмову з дітьми, підтримувати запропоновану тему розмови, звертатись із запитаннями до інших, відповідати на запитання інших дітей.

Уміти вести колективний діалог (троє-п'ятеро дітей) як у невимушеній розмові, так і під час організованих занять, застосовуючи вербальні та невербальні засоби спілкування, засоби інтонаційної виразності. У тактовній формі виявляти відмову, незгоду.

Невербальні засоби спілкування. Навчити дитину виконувати фізичні вправи для розвитку загальної та дрібної моторики, мімічних м’язів (під керівництвом педагога); познайомити з емоційними станами – страх, злість, здивування, їх мімічними проявами; сприймати дотиком емоційні стани на рельєфних зображеннях (піктограмах), обличчі педагога, інших дітей, власному обличчі за мімічними проявами (ізольовано та в ситуації спілкування); називати їх; описувати емоційні стани вербально; пояснити дитині взаємозв’язок між емоційним станом та причиною його виникнення; сприймати, розуміти значення та правильно відтворювати прості жестові рухи (я відповім; постукати в двері; показати на щось; оплески; добре; «ну –ну» (сваритися); великий – маленький); чути і відрізняти голосові характеристики голосу (силу, висоту, швидкість); співвідносити інтонаційні характеристики мовлення з характером, настроєм казкового персонажу.

Культура спілкування. Продовжувати вчити дошкільників культури спілкування: розмовляти спокійним, лагідним тоном, дивлячись в очі співрозмовникові, без сторонніх жестів та рухів. Вживати ввічливі форми: доброго ранку, добрий день, добрий вечір, доброго здоров'я, прошу тебе (Вас), дозвольте, будь ласка, смачного.

5. Зв'язне мовлення.

Продовжувати розвивати усне зв'язне мовлення. Вчити переказувати невеликі казки та оповідання, відомі дітям чи вперше почуті, використовуючи окремі виражальні засоби творів, виразно передавати мовлення персонажів.

Складати невеликі розповіді-описи про іграшки, предмети, живі об'єкти за зразком та запитаннями вихователя.

Спонукати дітей складати короткі розповіді-описи знайомих іграшок, включати елементи порівняння за зовнішніми ознаками, надавати розповіді емоційного забарвлення («З усіх іграшок мені найбільше подобається ...»), вносити елементи передбачення («Із цією іграшкою я міг би так гратися...»).

Спільно з вихователем складати сюжетні розповіді з п'яти-шести речень.

Результати освітньої та корекційно-розвивальної роботи: дитина:

• вживає слова, що означають усі частини мови;

• добирає і вживає синоніми, антоніми, узагальнюючі поняття;

• використовує у власному мовленні та під час переказів, розповідей прислів'я, приказки, загадки, образні вирази;

• правильно вимовляє шиплячі, звук р та слова відповідно літературних норм української мови;

• виділяє перший і останній звуки в слові, інтонаційно виділяє заданий звук у слові, добирає слова із заданим звуком;

• приймає участь в організованих вихователем діалогах: вихователь – дитина, дитина – дитина, груповий діалог;

• вживає форми ввічливості без нагадування вихователя;

• вміє самостійно складати розповіді з п'яти-восьми речень описового та сюжетного характеру;

• самостійно близько до тексту переказує знайомі дитячі твори;

• складає під керівництвом дорослого розповіді з власного досвіду;

• має чіткі уявлення про емоційні стани, причини їх виникнення та мімічні прояви;

• сприймає емоційні стани в ситуації спілкування, розуміє причиново-наслідкові взаємозв’язки між емоційним станом та дією;

• відтворює мімічні рухи основних емоційних станів;

• сприймає та розуміє значення основних жестів, відтворює їх;

• вміє керувати власним голосом;

• використовує міміко-жестові засоби спілкування в грі, спілкуванні, на заняттях;

• доброзичливо ставиться до інших дітей та дорослих, охоче взаємодіє в спільній діяльності.