Другий рік навчання

Середня група (5-й рік життя)

Освітні завдання:

навчальні: вчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати предмети за їх властивостями, кількістю, розташуванням, встановлювати відношення між об'єктами і величинами, зв'язки і взаємозв’язки на предметному і числовому рівні; вчити вправляти в лічбі предметів (до 5-ти); вчити формувати уявлення про числову і цифрову оцінку кількісних груп, предметів і об'єктів і відношення між ними; вчити висловлювати кількісні, просторові, часові відношення між предметами; вчити оперувати властивостями, відношеннями об'єктів, числами; вчити встановлювати зв'язки збільшення (зменшення) розмірів 5 предметів; вчити кількісній і порядковій лічбі в межах 5 і далі; вчити виявляти відношення предметів за кількістю, їх рівність і нерівність, виражену числами; вчити пояснювати зв'язок зміни або незмінності кількості (додали – стало більше, нічого не додали – не змінилося).

виховні: виховувати увагу, спостережливість, уміння діяти в умовах простої проблемної ситуації.

корекційно-розвивальні: розвивати пізнавальні здібності дітей; розвивати навички дотикового обстеження і вичленення форми, величини і об’єму предметів; розвивати вміння виражати в розмові кількісні, просторові, тимчасові відношення між предметами, способи практичної дії; розвивати вміння реалізовувати засвоєні способи дій в інших видах діяльності; розвивати вміння виявляти різноманіття властивостей аналізованого об'єкту; розвивати самостійність у знаходженні і застосуванні способів визначення форми, величини предметів; розвивати вміння встановлювати прості залежності і зміни в об'єктах та групах об'єктів в процесі групування, порівняння.

Кількість і лічба.

Розвивати уміння виділяти з безлічі предметів один предмет. Учити дітей кількісній і порядковій лічбі предметів в межах 5. Учити при перерахунку називати числівник по порядку, на перших етапах навчання вказуючи на предмети розташовані в ряд, потім з різною формою розташування; відносити останній числівник до усієї перерахованої групи ("Всього три морквини"). Звертати увагу дітей на незалежність кількості числа предметів від їх розташування в просторі.

Вправляти в лічбі на слух, по дотику, в рахунку предметів що рухаються ("Полічи, скільки разів запалилася лампочка", "Полічи, скільки разів м'яч ударився об підлогу"). Погоджувати в роді, числі і відмінку іменник з числівником (два гриба, дві ялиночки).

Учити позначати кількість числом в межах 5.

Розрізняти кількісну і порядкову лічбу, відповідати на запитання "Скільки усього?", "Який?", "Який по порядку?" Відлічувати предмети з більшої кількості за зразком і названому числу ("Відлічи стільки морквин, скільки у мене зайчиків", "Відлічи три ялиночки").

Учити порівнювати дві множини, виражених послідовними числами в межах 5 ("Один, два – всього два зайчики; один, два, три – всього три морквини. Три більше, а два менше").

Вправляти в порівнянні двох рівних і нерівних груп предметів. Учити додавати до меншої групи зайвий предмет (чи вилучати предмет з більшої групи) і встановлювати рівність між групами, що складаються з однакової кількості різних предметів ("Тут чотири морквини і чотири зайчики. Морквин і зайчиків порівну").

Величина.

Продовжувати учити порівнювати предмети за довжиною, висотою, шириною, товщиною шляхом прикладання один до одного. Знайомити з прийомом порівняння двох предметів за допомогою третього (умовної мірки).

Учити встановлювати відношення між предметами за величиною (довжиною, висотою, товщиною, шириною) в прямому і зворотному порядку, спочатку на трьох предметах і зі значною різницею в розмірі (1,5-2 см), потім на більшій кількості (5 предметів) і з невеликою різницею в розмірі (0,5 см): наприклад, щонайдовша, коротше, ще коротше, найкоротша.

Форма.

Розвивати прийоми цілеспрямованого дотиково-рухового обстеження геометричних фігур, предметів з метою визначення форми.

Учити розрізняти і називати геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, прямокутник. Виділяти структурні елементи геометричних фігур: сторона, кут, їх кількість. Порівнювати геометричні фігури між собою з метою виявлення відмінностей.

Учити розрізняти і називати геометричні тіла: куб, куля, циліндр. Формувати уявлення про те, що фігури можуть бути різних розмірів і кольорів (великий круг – маленький круг, квадрат червоного кольору і квадрат жовтого кольору).

Учити знаходити задану геометричну фігуру спочатку за зразком, потім - за схематичним зображенням, за назвою, словесному опису ("Знайди таку ж фігуру, як у мене", "Знайди фігуру, зображену на схемі", "Знайди трикутник", "Знайди фігуру у якої три сторони і три кути").

Учити аналізувати форму предметів і співвідносити її з сенсорними еталонами форми, висловлювати форму реальних предметів ("Ця тарілка круглої форми"). Узагальнювати геометричні фігури, предмети за формою ("Вибери усі квадрати", "Підбери предмети, схожі на круг", "Вибери предмети, схожі на кулю" тощо).

Навчати конструюванню різних предметів з двох і більше геометричних фігур: "Склади з двох трикутників ялиночку", "Побудуй з кубиків вежу" тощо.

Орієнтування в просторі і часі.

Учити розрізняти частини доби (ніч, ранок, день, вечір), використовуючи розпорядок дня: "Що ми робимо уранці (вночі, вдень, увечері)?"

Навчати орієнтуватися в послідовності назв найближчих днів: учора, сьогодні, завтра, згадуючи, що було учора, що відбувається сьогодні, що буде завтра.

Звертати увагу дітей на об'єкти, що рухаються, формувати уявлення про швидкість руху на конкретних прикладах: молода людина йде швидко, а стара – повільно; машина може їхати швидко і повільно тощо.

Результати освітньої та корекційно-розвивальної роботи: дитина:

• виявляє різноманіття властивостей аналізованого об'єкту;

• самостійно знаходить і застосовує способи визначення форми, величини предметів;

• оперує властивостями, відношеннями об'єктів, числами;

• встановлює прості залежності і зміни в об'єктах та групах об'єктів в процесі групування, порівняння;

• встановлює зв'язки збільшення (зменшення) розмірів 5 предметів;

• володіє кількісною і порядковою лічбою в межах 5;

• пояснює зв'язок зміни або незмінності кількості (додали – стало більше, нічого не додали – не змінилося);

• відповідає на питання "Що буде, якщо збільшимо, додамо?", "Як ти дізнався?";

• виражає в розмові кількісні, просторові, тимчасові відношення між предметами, способи практичної дії;

• реалізує засвоєні способи дій в інших видах діяльності.