Ознайомлення з тифлографікою

Одним з важливих видів занять у дошкільний період навчання сліпих дошкільників є сприймання і зображення рельєфних малюнків – тифлографіка. Опанування тифлографікою сприяє розвитку у сліпої дитини дрібної моторики руки, збережених аналізаторів, ознайомлює з просторовою орієнтацією на аркуші, малюнку, зі способами оцінки розміру і форми зображених предметів. Окрім того, дитина отримує додатковий інструмент для розширення своїх пізнавальних можливостей, подолання та послаблення недоліків у розвитку мислення, формуванні уявлень. Тифлографічна діяльність сприяє також художньому вихованню незрячих дітей, розвиває у них естетичний смак, залучає до творчої діяльності.

Методика навчання сприймання і відтворення рельєфних малюнків сліпими дітьми, включає наступні напрями роботи:

• орієнтування на площині аркуша;

• типи ліній та їх просторове розташування;

• зображення плоских предметів, схожих з натуральними предметами й легко отримуваних рельєфним обведенням;

• зображення об’ємних предметів, які наближаються до форми геометричних тіл;

• зображення тварин і людей.

Реалізація цієї методики передбачає певну наступну послідовність навчання сприймання і відтворення рельєфного зображення:

• обстеження предмета за алгоритмом;

• з’ясування призначення предмета та дій з ним;

• відтворення предмета засобами ліплення;

• викладання предмета з геометричних форм;

• вибір правильного положення предмета для зображення;

• аплікація предмета з вибором деталей для цієї роботи;

• малювання за трафаретом і домальовування з допомогою трафарету натурального зображення.

Опанування цієї послідовності передбачає готовність дотикового аналізатора сприймати рельєфне зображення, виконане різними способами: рельєфними лініями, пунктиром, крапками тощо.

В роботі зі сліпими дошкільниками використовуються три види рельєфних зображень: контурний малюнок; аплікаційний малюнок і барельєфний малюнок.

Ознайомлення з тифлографікою розпочинається із знайомства з елементарними інструментами для рельєфного малювання та навчання культури дотикового сприймання, що відображено в розділі „Розвиток готовності збережених аналізаторів до роботи з тифлографіки”, в якому узагальнено практичний досвід роботи зі сліпими з розвитку дотику. Потім дітей навчають сприймати рельєфне зображення та відтворювати його (підрозділи “Навчання сприймання рельєфного зображення”, “Навчання відтворення рельєфного зображення”).

Елементарним рельєфним об’єктом для малювання є крапка, яка легко асоціюється з крихтою, крупою, пісчинкою, краплею дощу, сніжинкою тощо. Як засвідчує досвід, читання і відтворення крапки викликає у дітей інтерес, адже багато крапок легко з’єднується в лінію, квадрат, коло, доступні для виконання грифелем в трафареті. Малювання простих геометричних фігур можна виконувати й гелевою ручкою суцільним штрихуванням на лавсановій плівці, що також дає рельєф.

Програмний матеріал з тифлографіки розподілений в програмі за роками перебування дитини в дошкільному закладі без вказівок на вікову групу. Це зумовлено тим, що сліпа дитина може поступити за віком відразу в старшу або підготовчу групу, не пройшовши першого або другого року навчання тифлографіки. Тифлопедагог і вихователь повинні надолужити прогалини в опануванні способів сприймання і відтворення рельєфного зображення з врахуванням індивідуальних особливостей дитини, для чого попередньо виявити рівень готовності до засвоєння повного обсягу програми.