Четвертий рік навчання

(7-й рік життя)

Освітні завдання: навчальні: вчити правильно вимовляти усі звуки рідної мови; класифікувати та групувати предмети за видовими та родовими ознаками; самостійно добирати антоніми, синоніми, порівняння, утворювати споріднені слова; вчити складати речення, дотримуючись правильної послідовності слів у реченні, складів та звуків у словах, визначати голосні, м'які та тверді приголосні звуки, наголос; вчити називати на ім’я та по батькові вихователя та інших співробітників дитячого садка; вчити самостійно, послідовно і логічно складати розповіді-описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (до 10 речень) з опорою на дидактичні матеріали та по пам’яті; вчити вільно переказувати літературні твори; передавати інтонацією характер, емоційний стан казкових персонажів;

виховні: виховувати бажання вступати у взаємодію, спілкування з однолітками, дорослими, співпрацювати з іншими дітьми в колективній діяльності, приймати та адекватно виконувати правила гри; виховувати турботливе ставлення, емпатію по відношенню до інших;

корекційно-розвивальні: розвивати навичку невимушено вести діалог на запропоновані теми, використовуючи традиційні мовленнєві репліки та штампи; розвивати навички розуміння значення вербальних понять, якими позначається емоційний стан; формувати вміння з допомогою дотику впізнавати та називати емоційний стан; формувати вміння словесно описувати мімічно-експресивні прояви, пояснювати їх причиново-наслідкову дію, називати декілька вербальних еталонів характеристик емоційних станів; формувати вміння відтворювати основні жести, мати уявлення про їх призначення та використання.

1. У світі слів. Уточнювати та активізувати словник дітей відповідно до тем попередніх років навчання. Збагачувати словник новими словами за темами: «Народні вироби»; «Українські обряди та традиції»; «Морально-етичні взаємини між людьми»; «Дорожній рух»; «Запрошуємо в гості»; «Доброзичливі сусіди»; «Спорт»; «Професії моїх батьків», "Моя Україна".

Розширювати запас синонімічних слів, уточняти розуміння їх дітьми, вчити добирати їх за завданням вихователя. Вчити добирати слова протилежного значення – антоніми (гіркий – солодкий, м'який – твердий, рідкий – густий). Звернути увагу дітей на слова, що вимовляються однаково, але мають різне значення – омоніми (місяць на небі і місяць жовтень). Закріплювати та розширювати запас узагальнюючих слів. Стимулювати образне вживання слів (струмок співає, дерева розмовляють), у тому числі фольклорних виразів (кіт-воркіт, зайчик-пострибайчик).

Виховувати оцінне ставлення до власного мовлення та мовлення товаришів, уміння виправляти помилки, милуватися гарною мовою.

2. У світі звуків. Відпрацьовувати вміння регулювати гучність голосу і темп мовлення, правильно інтонувати різні емоційні стани та передачу того, про що йдеться. Удосконалювати вимову всіх звуків рідної мови, відпрацьовувати вміння вимовляти шиплячі [ж], [ч], [ш], звукосполучення [шч], яке позначається буквою щ. Закріплювати вимову звуків, які становлять для дітей певні труднощі при вимові: с–з, с–ш, ч–ц, ж–ш, ж–з, л–р та інші. Вправляти у вимові слів з будь-якими поєднаннями глухих і дзвінких приголосних. Відпрацьовувати правильне наголошування слів у різних формах. Вчити римувати слова: торбина – драбина, яйце –кільце, у тому числі імена: Максим – Вадим, Орися – Марися.

3. Дитяча граматика. Вдосконалювати граматичну правильність усного мовлення. Виховувати критичне ставлення до граматичних помилок.

Вправляти у вживанні важких граматичних форм – невідмінюваних іменників, дієслівних форм, прислівників, числівників, а також форм слів з чергуванням приголосних звуків.

Спонукати дітей до утворення нових граматичних форм, а саме: за допомогою суфіксів (кіт – котик; рука – ручка – рученька – ручище; картопля – картоплина; кричати – крикнути), префіксів (йти – вийти, зайти, прийти, зійти; казка – приказка), порівняльного ступеня прикметників (довгий, довший, найдовший; гарний – кращий, найкращий, якнайкращий, щонайкращий), від іменників (вихователь – виховувати), від дієслів (лікувати – лікар, кричати –крикун).

Вчити користуватись наголосом при зміні слів (лялька – ляльки, ляльок). Вживати та утворювати різні типи речень: з однорідними членами із з'єднувальною голосною і та без неї, з узагальнюючим словом, з вставними словами, вигуками, звертаннями, сполучниками адже, немов, ніби, наче, як.