Історія держави і права_Тацій В.Я. Том 2

нових стандартів. У зв'язку з подальшим широким розвитком торгівлі ЦВК і Раднарком СРСР прийняли постанову від 25 липня 1934 р. «Про доповнення кримінальних кодексів союзних республік статтею про відповідальність за обкрадання споживача і обдурювання Радянської держави». У відповідному законодавчому акті, прийнятому ВУЦВК і Раднаркомом УСРР 23 серпня 1934 р., зазначалося, що обважування і обмірювання покупців карається позбавленням волі на строк до 10 років. Згідно з постановою ЦВК і Рад-наркому СРСР від 22 квітня 1932 р. «Про боротьбу зі спекуляцією»1. ВУЦВК і Раднарком УСРР 25 грудня 1932 р. прийняли постанову • Про зміну ст. 127 Кримінального кодексу УСРР». За новою редакцією цієї статті спекуляція каралася позбавленням волі на строк не менше 5 років з конфіскацією всього або частини майна. Низка законодавчих актів поряд з нормами трудового права містила кримінальні санкції. До числа таких законів належать Укази Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств і установ»2, від 17 липня 1940 р. «Про заборону самовільного залишення роботи трактористами і комбайнерами, що працюють на машинно-тракторних станціях»3, від 19 жовтня 1940 р. «Про порядок обов'язкового переведення інженерів, техніків, майстрів, службовців і кваліфікованих робітників з одних підприємств і установ до інших»4.

В умовах масових репресій керівництво держави робило вигляд, що воно піклується про захист прав радянських громадян, зафіксованих в Конституції СРСР, конституціях союзних республік. Відповідно до цього ЦВК і Раднарком УРСР 2 грудня 1937 р. внесли зміну до ст. 85-1 КК УРСР, яка встановила відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчих прав і доповнила КК ст. 108-1, яка встановила покарання за підроблення виборчих документів і неправильний підрахунок результатів голосування. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 липня 1940 р.5 було встановлено кримінальну відповідальність директорів, головних інженерів і начальників відділів технічного контролю промислових підприємств за випуск недоброякісної або некомплектної

: СЗ СССР. — 1932. — № «5. — Ст. 375 : Ведомости Верховного Совета СССР. — 1940. — № 20 1 Там само. — 1940. — М 25. ч само — 1940 — *Л 42. 1 Веаомости Верховного Совета СССР. — 1940. — М 32.

319

РомНл 3. Держава % право Украгни в період тоталітарно-репресивного режиму

продукції і випуск продукції з порушенням обов'язкових стандартів. Закон передбачав для винних тюремне ув'язнення строком від 5 до 8 років. Відповідно до цього Президія Верховної Ради УРСР Указом від 15 березня 1940 р. внесла зміни до ст. 135-3 КК УРСР. Конституції СРСР і УРСР встановлювали, що загальний військовий обов'язок є законом. На розвиток цього положення Президія Верховної Ради СРСР ЗО липня 1940 р. видала Указ «Про відповідальність за порушення правил військового обліку»1. Було внесено відповідні зміни до КК УРСР, якими встановлювалась кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку військовозобов'язаних на території УРСР.

Певні зміни відбувалися і в галузі кримінально-процесуального законодавства. Істотне значення для поліпшення попередньої підготовки кримінальних справ мала постанова ВУЦВК і Раднарко-му УСРР від 19 листопада 1934 р. про впровадження інституту підготовчих засідань2. Згідно з цією постановою підготовчі засідання мали розв'язувати спірні питання у складних кримінальних справах судів першої інстанції. Судді надавалося право виносити справу на розгляд підготовчого засідання в тих випадках, коли він вважав, що її не можна призначити до слухання через неповноту попереднього розслідування, неправильну кваліфікацію злочину та ін.

Але такі доповнення і зміни в кримінально-процесуальному законодавстві ставали нікчемними на фоні масових репресій, які здійснювалися саме в цей час і яким передувала своєрідна суттєва деформація кримінально-процесуального законодавства. У результаті цього в першій половині 30-х років було скасовано гарантії прав особи в кримінальному судочинстві.

1 грудня 1934 р. прийнято постанову ЦВК СРСР про надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти, відповідно до якої попереднє слідство в цих справах обмежувалося 10-денним терміном. Обвинувальний акт вручався звинуваченому за добу до розгляду справи. З процесу виключалися «сторони» — прокурор і адвокат. Касаційне оскарження і навіть подання клопотань про помилування у цих справах не допускались, а вирок — розстріл — виконувався негайно після його винесення. Постановою ЦВК СРСР зводилося нанівець у таких справах значення адвокатури. Таку ж негативну роль відігравала Особлива нарада при НКВС,

б. Основні риси розвитку прала

розглядала справи без адвоката1. 9 грудня 1934 р. Г Петровсь-жтЯ підписав постанову ВУЦВК «Про внесення змін до Криміналь-ио-процесуального кодексу УСРР», де було враховано усі зазначені положення, що стали підставою беззаконня на подальші рокиПостановою ЦВК СРСР від 14 вересня 1937 р. надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні організації і здійснення терористичних актів поширювався і на розгляд справ про контрреволюційне шкідництво й диверсії.

До цього слід додати реальну практику застосування фізичного насильства під час проведення попереднього слідства. У шифрованій телеграмі, надісланій усім секретарям обкомів, крайкомів, ЦК нацкомпартий, наркомам внутрішніх справ, начальникам управлінь НКВС 10 квітня 193У р. Сталін роз'ясняв: «що застосування фізичного впливу в практиці НКВС було допущене з 1937 р. за дозволом ЦК ВКП(б)» і далі цинічно заявляв, «що метод фізичного виливу повинен обов'язково застосувуватись надалі... як виключно правильний і цілковитий».

1 Там само — 1940 — /Л 28 * СЗ УССР. — 1934. — № 33. — Ст. 267.

320

1 Історія адвокатури України — К. 1992. — С 32.

: Шаповал Ю. І Україна 20—50-х років. Сторінки ненаписаної історії. — К., 1993.

— С 152

Розділ 3. Держава і право України в період тоталітарно-рспресилпого режиму

§ б. Основні риси розвитку права