Історія держави і права_Тацій В.Я. Том 2

1. Соціально-економічний лад

Розділ п'ятий Держава і право України

у перші повоєнні роки (1945 — середина 1950-х рр.) § 1. Соціальпо-скономічний лад

[ ісля перемоги над фашизмом виникли умови для розв'язання багатьох економічних, соціальних, міжнаціональних \ та інших проблем, які назріли у суспільстві. Наш народ вийшов з війни сповненим віри в позитивні зміни у своїй долі. Але, як виявилося, і в мирний час його чекали нові випробування.

Економіка. Перед республікою постали важливі та складні завдання, насамперед — економічне відродження України. Відбудова народного господарства республіки розпочалася відразу ж після вигнання німецьких окупантів з української землі. Необхідно було перевести економіку з воєнних рейок на мирні, в найкоротші строки

відновити виробництво, досягти довоєнного рівня в усіх галузях господарства, а потім перевершити його. Для Західної України та інших нових земель у складі УРСР ставилося крім того, завдання прискореними темпами здійснити соціалістичні поретворен-

370

ня, з тим щоб включити ці землі в загальний економічний розвиток республіки.

У міру того як розв'язувалися ці завдання, посилювалися необгрунтовані наміри Сталіна переходити безпосередньо до побудови комунізму. Ідею комуністичного будівництва вперше було висловлено на XVIII з'їзді ВКП(б) у 1939 р. і підтверджено рішенням XIX з'їзду КПРС у 1952 р. У праці «Економічні проблеми соціалізму в СРСР» Сталін «обгрунтував» цю ідею. Проте вона була відірвана від об'єктивних законів економічного розвитку і неминуче мала призвести до порушення нормального функціонування народного господарства. Життя підтвердило утопічність та згубність цієї політики.

Сьогодні таку політику справедливо розцінюють як помилкову і навіть злочинну. Але ж за режиму культу Сталіна вона була державною політикою СРСР, усіх його суб'єктів. Зазначені завдання виконувалися у складних умовах. Відбудову України ускладнювали об'єктивні обставини. Національне багатство республіки зазнало небаченого в історії руйнування, адже вся територія УРСР під час війни була окупованою. Було зруйновано 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 11,5 тис. промислових підприємств і 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. З України фашисти вивозили навіть її безцінний чорнозем. Господарству України було завдано збитків на суму понад 285 млрд крб., або 100 млрд дол. Жодна республіка СРСР, крім Білорусії, не зазнала таких руйнувань. Загальна вартість втрат економіки і населення України становила 1,2 трлн крб.1 Війна залишила кривавий слід на населенні України. Досі немає точних відомостей про

людські втрати нашої країни в роки війни. Частіше називають цифру 7—8 млн, є дані, що загинуло 10 млн населення2. Війна призвела до різкого скорочення кількості робочих рук, особливо кваліфікованих кадрів. Загальна чисельність робітників і службовців у народному господарстві УРСР за роки війни зменшилася втричі.

Великих втрат зазнала промисловість України. У 1945 р. обсяг промислового виробництва становив лише 26 % в>Д рівня 1940 р., а сільське господарство одержало зерна на 40 % менше, ніж до вій-шя. Особливо тяжке становище склалося в західних областях, еко-

1 Шлполал Ю. 1. Мороз перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення. — Т. 2. — 1М6. — С. 330, Катрин В. П. Украйна в послевоенньїе годи (1945—1950) // Страмом нстории Украйни — 1993. — С 11.

' Гривовський С , Ставрояні С , Шкляр Л. Нариси я історії державотворення. — І»5.

— С. 379; Катрим В. Л. Україна в послевоенньїе годьі. — С. 5.

371

Розділ 5. Держала і право України у перші повоєнні роки

комічний розвиток яких відставав від Східної України, бо раніше його затримувала Польща.

Тяжке економічне становище України у перші повоєнні роки укладнило нове лихо — голод 1946—1947 рр. Тільки в Україні він охопив 18 областей. Першопричина голоду — небувала за 50 передвоєнних років посуха 1946 р. Проте командно-бюрократична організація сільського господарства, сталінський режим погіршували становище, перетворили його у справжню трагедію.

Наляканий масштабами і наслідками голоду М. Хрущов 17 грудня 1946 р. звернувся з проханням до Сталіна допомогти Україні, яка голодувала. Але викликав у відповідь тільки гнів вождя, який назвав Хрущева боягузом, звинуватив його у недостатній твердості. Замість того, щоб негайно допомогти голодуючим людям і господарствам, що зазнали лиха, союзний центр наполегливо вимагай безумовного виконання непомірних обов"язкових поставок зерна й іншого продовольства, не припиняв експорту зерна у величезних кількостях за кордон (у 1946 р. експорт становив приблизно 1,7 млн т зерна). Значна частина цього зерна призначалася для підтримки комуністичних режимів в інших країнах. У листопаді 1947 р Сталін пообіцяв лідеру італійських комуністів П. Тольятті, що СРСР забезпечить Італію хлібом, якщо в ній візьме владу лівий блок1.

Однак у 1946—1947 рр. не вдалося приховати масових смертей, канібалізму, трупоїдства та інших жахливих явищ, що супроводжували голод2. І союзний центр вимушений був допомогти Україні хлібом, зерном, грошима, але допомога ця була недостатньою і запізнілою. Тільки за офіційними даними в Україні налічувалося 800 тис. померлих від голоду і 900 тис. осіб, які страждали на дистрофію3. Як бачимо, радянський номенклатурний режим, що переміг у найжорстокішій в історії людства війні ціною людського життя, і в мирний час жертвував життям і здоров'ям людей.

Голод загальмував відбудову економіки України, особливі і П сільського господарства. Несприятлива міжнародна обстановка також впливала на відбудову економіки республіки, збільшувала її труднощі. Передусім йдеться про «холодну війну» між Радянським Союзом, з одного боку, і США, Англією та їхніми союзниками — з іншого, що сіяла підозру, ворожнечу між державами і народами, загрожувала розв'язуванням третьої світової війни.

1 Волкогочов Д. Семь вождей — М. 1997. — Кн. 1. — С. 237.

г Хрестоматія з історії держави і права України. — Т. 2. — С. 471—476.

3 Шапоеал Д. И. Мороя перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення — Т. 2.

— С. 355. 336

372

І І і Чціально-економічмий лад

1 все ж всупереч цим труднощам і трагедіям героїчними зусиллями народу відбувався процес економічного відродження України. Незважаючи на людські та матеріальні втрати, УРСР все ж мала матеріальну базу, необхідну для відбудови господарства. Після війни збільшилася територія країни. Внаслідок перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною були задоволені справедливі територіальні претензії України.

За договором між СРСР і Польщею від 6 серпня 1945 р. було встановлено новий кордон між СРСР і Польщею, тобто також між Україною і Польщею, по так зпа-шГі лінії Керзона. Вона враховувала етнічний склад прикордонних земель, і Польща відмовилася від претензій на Галичину і Волинь. 29 червня 1945 р. офіційною угодою між СРСР і Чехословаччиною було оформлено входження Закарпатської України до складу УРСР1. 22 січня 1946 р. було створено Закарпатську область.

Населенню, яке проживало на землях, що були повернуті Україні, надавалося право оптації — або залишитися на старому місці проживання і стати громадянами України, або переселитися з урахуванням національної приналежності до Польці чи Чехословаччини. Отже, нарешті завершився тривалий процес возз'єднання українських земель в єдиній, українській державі. Наприкінці 1945 р. територія УРСР становила близько 580

000км2. Повільно, але все ж таки зростала чисельність її населення. Деякі скорочення воєнних витрат дали змогу збільшити капіталовкладення в народне господарство. Україна, надаючи допомогу іншим республікам СРСР, сама спиралася на їхню допомогу. Відомо, що у відбудові лише одного українського підприємства — «Запорожсталі» — брали участь 68 міст СРСР.

Успішному вирішенню внутрішніх проблем України сприяли зміни у співвідношенні політичних сил на світовій арені. Вони були прямим результатом перемоги радянського народу над гітлерівським фашизмом і японським мілітаризмом, підвищення авторитету, зрестижу УРСР, зростання її міжнародного впливу. Україна стала однією із засновниць Організації Об'єднаних Націй. У 1948—1949 рр. Україна була членом Ради Безпеки ООН. Крім того, її повноважні представники входили до складу багатьох міжнародних організацій. Україна стала членом міжнародного Суду ООН, міжнародного Червоного Хреста, Всесвітнього поштового Союзу тощо.

1Відомості ВР УРСР. — 1947. — ар*ва України. — Т 2. — С. 460

5—6. — Ст. 3; Хрестоматія з історії держави і 463, 465

373

Розділ 5. Держала і право України у перші повоєнні роки

1. Соціально-економічний лад