22. Методи збільшення та зменшення статутного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм.

Цілі збільшення СК

1. реалізація інвест проекту

2. виконання вимог щодо мінімального розміру СК

3. проведення санації

4. поглинання

5. поліпшення ліквідності та платоспроможності

6. оптимізація дивідендної політики

Цілі зменшення

1. згортання діяльності

2. підвищення ринкового курсу корпоративних прав

3. санація балансу

4. концентрація капіталу в руках активних власників

5. приведення у відповідність обсягів ВК та майна

6. вирішення конфліктів між власниками

7. проведення певної дивідендної політики

Методи збільшення та зменшення статутного капіталу розглянемо на прикладі АТ та ТОВ.

Основними методами зменшення СК акціонерного товариства є: зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості, зменшення номінальної вартості акцій. Зменшення кількості акцій відбувається шляхом викупу або обміну старих акцій на нові.

Основними методами збільшення СК акціонерного товариства є: збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості, збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення кількості акцій може відбуватись за рахунок: додаткових внесків акціонерів, реінвестування прибутку, резервів, що сформувались на достатньому рівні.

Збільшення номіналу акцій передбачає випуск нових акцій більшого номіналу та їх обмін на старі акції.

При збільшенні розміру СК АТ не допускається:

• поєднувати способи збільшення розміру СК

• приймати рішення щодо збільшення СКдо сплати всіх раніше випущених акцій за ціною не нижче номінальної

• приймати рішення щодо збільшення СК, якщо вартість чистих активів Ат виявиться меншою від СК

При додатковій емісії емісійний курс не може бути менший за номінал і більшим за ринковий курс, оскільки не буде попиту на акції. Курс емісії встановлюється в межах номінальної вартості та їх ринкового курсу. Мінімальний курс емісії розраховується як сума номінальної вартості та величини витрат на організацію проведення емісії. Емісійний дохід формується в результаті розміщення акцій за курсом вище номінального. Позитивна різниця між ринковою вартістю акцій та її номіналом називається ажіо, негативна – дисажіо. При цьому діє принцип переважного права – права акціонера перед іншими особами першочергово придбати акції.

Зміна номіналу акцій називається деномінація:

• дроблення – одна акція поділяється на декілька з меншим номіналом

• консолідація – кілька акцій поєднуються в одну,при цьому відбувається збільшення номіналу

Шляхами збільшення СК ТОВ є:

1. входження нового учасника

2. пропорційне збільшення частки кожного з учасників

Шляхами зменшення СК ТОВ є:

1. вихід одного або кількох учасників

2. пропорційне зменшення номінальної вартості частки кожного з учасників.

23. Додатковий капітал підприємства: порядок формування та напрями використання.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій), отриманого в результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

інший вкладений капітал;

дооцінка (уцінка) необоротних активів;

вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.

До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засновниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу. На нашу думку, до додаткового капіталу слід відносити також капітальний дохід у вигляді різниці між номінальною вартістю викуплених та анульованих корпоративних прав та ціною викупу. Природа цього доходу є такою самою, як і емісійного доходу. Окрім цього, до додаткового капіталу доцільно зараховувати суму перевищення курсу емісії конвертованих облігацій над їх номінальною вартістю.

До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством. Зазначимо, що дооцінку оборотних активів не можна розглядати як додатковий капітал підприємства, вона відображається за відповідними позиціями Звіту про фінансові результати.

До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважається додатковим капіталом i зменшується на суму нарахованої амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням. Зауважимо, що безкоштовно отримані оборотні активи розглядаються як дохід підприємства i не можуть бути додатковим капіталом.

Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал здебільшого можна використовувати за такими основними напрямами:

по-перше, на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;

по-друге, на збільшення статутного чи пайового капіталу;

по-третє, на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом.

До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу слід віднести заборону його спрямування на збільшення статутного капіталу чи викуп власних корпоративних прав, якщо в балансі відображені непокриті збитки та недопустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.