11. Фінансування підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористаний для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення.

Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи щодо банкрутства підприємця господарський суд приймає рішення про накладення арешту на його майно, яке включається до складу ліквідаційної маси у разі оголошення підприємця банкрутом. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка може бути виключена зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн.

Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:

-оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків,

-сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;

-сплата єдиного податку.

1. За традиційного оподаткування такому підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. Приватні підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування своїх доходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування). Переваги традиційної системи оподаткування:

-розмір сплачуваних податків залежить від розміру одержаних доходів

- практично відсутні обмеження щодо виду діяльності.

2. Фіксований податок- сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, слугує підставою для видачі податковим органом за місцем проживання підприємця патенту.Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами. Умови:1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках з обо­в’язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодавством. 2) кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким підприємцем, включаючи членів його сім’ї, не повинна перевищувати 5; 3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо підприємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім’ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу.

3. Єдиний податок. Умови:

1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї;

2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;

3) відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту;

5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами (торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено).

Платники єдиного податку звільняються від сплати не тільки прибуткового податку, а й ряду інших податків, зборів та обо­в’язкових платежів, зокрема від зобов’язань нарахування, відрахування i перерахування коштів до державних цільових фондів, а також зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї. Платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість, тому їм немає необхідності реєструватися як платникам ПДВ.