Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория new.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

74. Метод dcf в оцінці вартості під-ва, переваги та недоліки.

Метод DCF грунтується на величині теперишньої вартості майбутнього cash flow [CF, грошового потоку], яку може генерувати об’єкт оцінки у розрізі окремих періодів. Вартісні параметри підприємства за DCF визначаються: 1) обсягом прогнозного чистого CF фірми, який очікується в довгостр періоді 2) заданого ринком рівня ризику вкладання коштів в компанію, який знаходить своє відображення в ставці дисконтування, тобто ставці вартості залучення капіталу.

Оцінюючи вартість підприємства за DCF потрібно 4 кроки: 1) визначити прогнозний період. 2) розрахувати ставку дисконтування (в принципі, це WACC, за яким CF дисконтуються). 3) скоригувати величину free cash flow (на основі статистичних та експертних методів прогнозування фін показників). 4) визначити залишкову вартість (це розрахунок CF, який можна отримати в результаті ліквідації чи продажу об’єкта оцінки)

Недоліки: 1) на базі лише одного показника CF в окремому періоді неможливо оцінити потенціал зростання вартості фірми чи ефективності її діяльності. 2) існує проблема точності прогнозів CF та маніпулювання прогнозними показниками. 3) на приктиці фірми стикаються із проблемою високого рівня витратності прогнозування та контролю за CF.

Основною перевагою є наочність та простота розуміння результатів – отримана приведена вартість ілюструє скільки на сьогодняшній день коштує об’єкт оцінки.

75. Майновий підхід в оцінці вартості підприємства

Згідно з майновим підходом, вартість підприємства розрах як сума вартостей усіх актиівй (осн зас, зап, вимог, немат акт тощо), що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобовязань. Основним джерелом інфо за даного підходу є баланс фірми. Оцінка вартості фірми на базі активів заснована на принципі субституції, згідно з яким варстість активу не повинна перевищувати ціни заміщення всіх його складових. У рамках підходу розрізняють такі основні методи: 1) оцінка за відновною вартістю активів (це виратний підхід, грунтується на принципах корисності і заміщення, відбувається оцінка за відновною вартістю активів – це варість відтворення обєкта оцінки в ринкових цінах на дату оцінки, даний метод виправданий лише якщо балансова та ринкова вартості активів істотно не відрізняються між собою). 2) метод розрахунку чистих активів. 3) розрахунок ліквідаціної вартості. Важливою рисою майнового підходу є те, що за ним не просто сумується вартість всіх майнових обєктів фірми, а вона коригується на вартість гудвілу фірми – її репутації, корпоративної культури, цінності персоналу, інновативності і бла бла. При цьому гудвіл визначається як різниця між балансовою вартістю активів фірми а її ринковою вартістю.

76.Показник wacc: особливості розрахунку та практичного використання

WACC розраховується наступним чином:

V – вартість компанії, E – вартість акціонерного капіталу, D – вартість боргу, Re – процентна ставка за акціонерним капіталом (обчислена за CAPM), Rd – процентна ставка за залученим борговим капіталом,Tc – ставка податку на прибутки корпорації.

Особливості використання: WACC показує усереднену вартість капіталу – ключовий фактор в прийнятті рішень, пов’язаних із залученням позикових коштів або новою емісією корпоративних прав. WACC також має суттєве значення при розрахунку оптимальної структури капіталу фірми . Традиційно, вважається що саме мінімальне значення вартості капіталу при повному задоволення потреб фірми в ресурсах і є оптимальною структурою її капіталу. Крім того, вартість капіталу використовується для оцінки нових капітальних проектів компанії, оскільки вона представляє собою мінімальний прибуток, що його очікують інвестори при наданні капіталу компанії під певний проект. Також WACC є нормою прибутку, яку інвестор може очікувати від альтернативних інвестицій із еквівалентним ризиком.

Особливості при розрахунку WACC: 1) Бажано використовувати поточну вартість позичкових коштів. Тут необхідно наголосити, що не слід використовувати номінальну купонну дохідність вже випущених облігацій в якості оцінки вартості позичкових коштів до оподаткування. Підходящою вартістю позикових коштів до оподаткування – це відсоткова ставка, що її буде виплачувати фірма, якщо емітує нові боргові інструменти, а вона близька до ринкової дохідності вже раявних облігацій до погашення. 2) Завжди пам’ятайте про те, що складові капіталу – це кошти, свідомо надані інвесторами. Якщо кошти поступають не від інвесторів, то їх не слід розглядати як складову капіталу. Інколи висувається такий аргумент, що кредиторська заборгованість перед постачальниками фірми та її працівниками повинна включаьтся в розрахунок середньозваженої вартості капіталу в якості «безкоштовного» джерела фінансування. Тут необхідно сказати, що така заборгованість за звичай включається в операційні витрати и тому вже є врахованою при обчисленні чистих грошових потоків компанії. Саме тому вона не повинна включатися в оцінку середньозваженої вартості капіталу.

77. Оцінка вартості підприємства з використ дохідного підходу грунтується на визначення теперишньої вартості очікуваних доходів/грошових потоків від володіння корпоративними правами підприємства. В основі підходу лежить теза, що метою вкладання капіталу інвестором у купівлю підприємства передусім є отримання стабільних доходів. У рамках підходу виокремлюють два осн методи: DCF (#74) та визначення капіталізованої вартості доходів (тут рівень доходів переводиться у вартість шляхом його ділення на ставку капіталізації. Цей метод доцільний для оцінки фірм із стабільним доходами або стабільними темпами їх зміни). В дохідному підході не використовуються дані про вартість та склад активів, а лише їх здатність генерувати грошові потоки.