72. Оцінка вартості підприємства, її необхідність та принципи здійснення. Етапи організації процедури оцінки вартості підприємства.

Одним із ключових напрямків організації фінансової діяльності суб’єкта господарювання, а також обґрунтування відповідних управлінських фінансових рішень є оцінка вартості підприємства (Business Valuation). Під вартістю підприємства розуміють вартість діючого підприємства або вартість 100 % корпоративних прав такого підприємства.

Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в наступних випадках.

1. у разі аналізу інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання, у тому числі для обґрунтування операцій на ринку корпоративного контролю, зокрема злиття та поглинання компаній

2. під час обґрунтування кількісних параметрів укладання реорганізаційних угод, зокрема, розподіл майна серед правонаступників, визначення пропорцій обміну корпоративних прав, складання передавального чи розподільного балансів тощо;

3. у процесі формування ліквідаційної маси при ліквідації суб’єкта господарювання та визначення реальної її величини;

4. у разі оцінки реальної (ринкової) вартості майна, що пропонується позичальником у якості кредитного забезпечення;

5. для оцінки ефективності санації підприємства–боржника;

6. у разі оцінки вартості державних підприємств, що підлягають приватизації, з метою встановлення початкової ціни їх продажу.

Оцінка вартості підприємства та його майна є складовим елементом обґрунтування корпоративної стратегії підприємства (зокрема, її фінансової складової) та формування передумов збереження конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Адекватна організація оцінки вартості підприємства, його майна передбачає дотримання сукупності принципів такої оцінки: принцип заміщення - на конкурентному ринку покупець не заплатить за об’єкт, що оцінюється, більше, ніж існуюча мінімальна ціна за майно з аналогічною корисністю; корисності - об’єкт, що оцінюється, має вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника (корисність може бути пов’язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигод); очікування - інвестор, плануючи вкладати кошти в об’єкт сьогодні, очікує отримати грошові доходи від об’єкта в майбутньому; принцип зміни вартості - вартість об’єкта оцінки постійно змінюється в результаті зміни внутрішнього стану та дії зовнішніх факторів; принцип ефективного використання - з усіх можливих варіантів експлуатації об’єкта, що оцінюється, обирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характеристик, а отже, приносить найбільшу вартість; принцип розумної обережності оцінок - під час оцінки оцінювач повинен критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, що стає йому відомою від адміністрації об’єкта оцінки, і, по можливості, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел; принцип альтернативності оцінок - оцінювач має використовувати різні методи оцінки та здійснювати порівняння показників вартості, отриманих у результаті застосування альтернативних методів.

В загальному вигляді оцінка вартості підприємства включає такі етапи:

1. Укладання договору на проведення оцінки вартості підприємства. Оцінка виконується на підставі договору між суб’єк­том оціночної діяльності (оцінювачем) і замовником оцінки або на підставі відповідної ухвали суду. Замовником оцінки вартості підприємства можуть бути його власники, керівництво, органи державної влади.

2. Збір вихідної інформації про об’єкт оцінки. Під час збору вихідних даних оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі суттєві відомості про об’єкт оцінки, зокрема дані про його правовий стан, техніко-економічні характеристики, інформацію про стан ринку об’єкта оцінки та продукції, яку реалізує підприємство.

3. Вибір та обґрунтування методології оцінки. Обираючи той чи інший методологічний підхід, оцінювач повинен виходити з наявної інформаційної бази, можливостей прогнозування майбутніх грошових потоків (доходів) та розрахунку ставки дисконтування (капіталізації), врахування фактора ризику, наявності банку даних здійснених транзакцій з купівлі-продажу аналогічних підприємств тощо.

4. Застосування методичних підходів, методів та оцінних процедур.

5. Проведення аудиторської перевірки та інвентаризації майна (якщо це передбачено законодавством чи обраним методологічним підходом). За допомогою інвентаризації виявляється фактична наявність активів у натурі і перевіряється їх відповідність даним бухгалтерського обліку.

6. Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів і методів оцінки.

7. Складання звіту про оцінку підприємства та висновку про вартість об’єкта оцінки на дату оцінки. Звіт про оцінку є документом, що містить висновки щодо його вартості та підтверджує виконані оцінювачем процедури з оцінки підприємства. Висновок про вартість об’єкта оцінки повинен містити інформацію про замовника оцінки та виконання звіту про оцінку; назву об’єкта оцінки, його коротку характеристику; зазначення мети та дати оцінки; вказівку про вид вартості та її величину; посилання на використані методичні підходи.

8. Затвердження результатів оцінки особами, які є замовниками оцінки.

9. Рецензування звіту про оцінку. Полягає в неупередженому та об’єктивному розгляді оцінки вартості підприємства рецензентом, який не має особистої зацікавленості в результатах оцінки і здатен діяти об’єктивно і незалежно від будь-яких осіб, у т. ч. замовників та оцінювачів.