К.Й. Щербакова, л.М. Макаренко

- забезпечують виконання державних програм у галузі вищої освіти;

- вивчають потребу у фахівцях на місцях і вносять спеціально уповноваженим

центральним органам виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики, економіки,

освіти і науки, пропозиції щодо обсягів державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації фахівців;

• подають до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки пропозиції щодо формування мережі вищих навчальних закладів;

• затверджують за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у галузі освіти і науки статути підпорядкованих їм вищих навчальних

закладів;

- сприяють працевлаштуванню випускників підпорядкованих їм вищих навчальних

закладів, їх соціальному захисту;

- залучають у порядку, передбаченому законодавством України, підприємства, установи, організації (за їх згодою) до вирішення проблем розвитку вищої освіти.

Стаття 20. Повноваження власника (власників) вищого навчального закладу

1. Повноваження власника (власників) щодо управління вищим навчальним закладом

визначаються в межах законодавства України статутом вищого навчального закладу. Власник (власники) вищого навчального закладу:

- розробляє статут вищого навчального закладу; - організовує ліцензування вищого навчального закладу;

- призначає керівника вищого навчального закладу на умовах контракту відповідно

до цього Закону;

- здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю вищого навчального закладу;

- здійснює контроль за дотриманням умов, передбачених рішенням про заснування вищого навчального закладу;

• приймає рішення про припинення вищого навчального закладу;

• здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.

2. Власник (власники) здійснює (здійснюють) права, передбачені частиною першою цієї статті, щодо управління вищим навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним орган (особу).

Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може делегувати окремі повноваження керівникові вищого навчального закладу.

Розділ V. Вищі навчальні заклади

Стаття 21. Мета і головні завдання діяльності вищого навчального закладу

1. Основною метою діяльності вищого навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для здобуття особою вищої освіти, підготовка кадрів для потреб України.

2. Головними завданнями вищого навчального закладу є:

• здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку кадрів відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукових) рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;

• здійснення наукової, науково-технічної, виробничої, інноваційної діяльності, дорадництва та роботи з впровадження досягнень науково-технічного прогресу у відповідну галузь економіки (для університетів, академій, коледжів);

174

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ: навчальний посібник

К абінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки).

Стаття 24. Національний вищий навчальний заклад

1. Державному вищому навчальному закладу (університету, академії) відповідно до законодавства України може бути надано статус національного.

2. Національний вищий навчальний заклад має право:

1) пріоритетно отримувати державне замовлення на підготовку кадрів з наукоємних спеціальностей;

2) здійснювати перерозподіл нормативів чисельності науково-педагогічних працівників за спеціальностями з урахуванням результатів наукової діяльності в межах їх загальної чисельності та фонду заробітної плати;

3) перерозподіляти ліцензований обсяг прийому за спеціальностями в межах відповідної галузі освіти;

4. здійснювати підготовку кадрів з вищою освітою та наукових кадрів за експериментальними навчальними планами і програмами;

5. пріоритетного фінансування придбання наукового і навчального обладнання, комп'ютерних програм тощо;

6) створювати всеукраїнські спеціалізовані загальноосвітні навчальні заклади (ліцеї).

3. Національному вищому навчальному закладу, який має вагомі наукові здобутки, з метою розширення дослідницької та інноваційної діяльності, поглиблення інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади на конкурсній основі може надаватися статус дослідницького університету.

Дослідницькому університету надається право:

• приймати рішення про присудження в установленому порядку наукових ступенів доктора філософії, доктора наук з видачею державного документа;

• приймати рішення про присвоєння в установленому порядку вчених звань старшого дослідника, доцента, професора з видачею державного документа;

• встановлювати індивідуальні нормативи чисельності студентів, аспіратів на одну посаду науково-педагогічного працівника тощо в межах фонду заробітної плати та їх загальної чисельності.

Інші додаткові права дослідницького університету за основними напрямами його діяльності визначаються Положенням про дослідницький університет, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Стаття 25. Створення та припинення вищого навчального закладу

1. Створення та припинення державних вищих навчальних закладів (університетів, академій, коледжів) та їх філій здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Створення та припинення державних професійних коледжів та їх філій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади з особливими умовами навчання) за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Створення та припинення комунальних вищих навчальних закладів (університетів, академій, коледжів) та їх філій здійснюється органами місцевого самоврядування за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

177