Тема 2.3.

Структура та управління ВНЗ в Україні

План лекції

1. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні.

2. Складові системи вищої освіти в Україні.

1. Освіта як єдність навчання, виховання та розвитку особистості майбутнього фахівця.

3. Педагогічний процес у ВНЗ як педагогічна взаємодія.

Ключові поняття

Академічний рік - розподіл навчального року на семест­ри (два) або триместри, навчальні тижні, перелік дисциплін у семестрі, тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, модульних контролів, заліків та екзаменів.

Деканат - організаційний центр з управління роботою факультету, очолюваний деканом. Деканат виконує функції координації та адміністративного забезпечення навчального процесу, ведення діловодства.

У деканаті складається розклад занять. Деканат контролює роботу викладачів і студентів на предмет її відповідності навчальному плану, здійснює загальне керівництво науковою роботою студентів.

Декан (дослівно «десятник») - посада в адміністрації вищого навчального закладу, який безпосередньо керує навчальною, виховною і науковою роботою на факультеті, очолює роботу зі створення та реалізації на практиці освітньо- професійних програм, навчальних планів, програм навчальних курсів; організовує роботу зі створення навчально-методичного і науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу; здійснює керівництво професійною підготовкою студентів; керує складанням розкладу навчальних занять, іспитів, заліків і здійснює контроль та регулювання його

34

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ: навчальний посібник

виконання, організовує контроль за самостійною роботою студентів, виконанням індивідуальних освітніх професійних траєкторій навчання; здійснює переведення, відрахування та поновлення студентів; призначає стипендії студентам факультету відповідно до діючого положення тощо.

Договір про навчання - укладається між студентом і навчальним закладом; складається з переліку курсів, які буде вивчати студент, та корегується в разі тих чи інших змін.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (або філії інституту, факультету). Що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом або з кількох пов'язаних між собою наукових спеціальностей, а також

підготовку і підвищення кваліфікацій кадрів. Кафедра створюється рішенням вченої ради ВНЗ.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (освітньо-наукова) (ОКХ) визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника в структурі освітньої галузі.

Педагогічний процес - динамічна система, де системо-утворювальним фактором є педагогічна мета, а загальною якістю – взаємодія викладача і студента. Педагогічний процес може розглядатися як рух від цілей навчання і виховання до його конкретних результатів на підставі забезпечення єдності і навчання, і виховання.

35

К.Й.Щербакова, Л.В.Макаренко

ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ:навчальний посібник

Програма навчання - перелік курсів, необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти - освітньо- професійна програма (ОПП). Програма визначає напрями навчання і вимоги щодо їх реалізації.

Програма навчальної дисципліни - нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки (ОПП), її мету, зміст, послідовність та організаційні заходи щодо форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Процес виховання - цілісний процес, у якому органічно поєднані змістова і процесуальна сторони. Змістова сторона процесу виховання характеризує сукупність виховних цілей. Процесуальна характеризує самокерований процес педагогічної взаємодії викладача та студента, що включає організацію і функціонування системи виховної діяльності й самовиховання студентів, спрямованої на реалізацію виховних цілей і розвиток позитивного досвіду самовдосконалення.

Процес навчання - специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності, оволодіння суспільно-історичним досвідом людства; двосторонній процес взаємопов'язаних діяльностей: викладача (викладання, організація й управління) та навчальні діяльності студента, спрямованої на оволодіння системою знань з основ наук, умінь і навичок їх практичного застосування, розвиток у них творчих здібностей. Успіх процесу навчання досягається змістом навчального матеріалу, формами організації навчальної праці, методами і прийомами навчання.

Розвиток особистості - процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації й виховання. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови

36

до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства.

Система безперервної освіти - пріоритетний напрям державної політики України у створенні умов для творчої самореалізації кожного громадянина, здатного навчатися протягом життя. Безперервність освіти реалізується шляхом забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти; формування потреби та здатності особистості до самоосвіти; оптимізація системи перепідготовки працівників і підвищення їх кваліфікації, модернізації системи післядипломної освіти на основі відповідних державних стандартів.

Спеціальність - складова галузі освіти, в межах якої здійснюється освітньо-професійна підготовка молодшого спеціаліста, бакалавра та магістра і освітньо-наукова підготовка докторів філософії та докторів наук за певним видом діяльності.

Студентське самоврядування - у вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування, які можуть мати різноманітні форми - сенат, парламент, старостат, студентські деканати, ради тощо.

Структура освіти - дошкільна, загальна середня освіта, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, самоосвіта.

Управління освітою – вид соціального управління, підтримує цілеспрямованість і організованість навчально-виховних, інноваційних процесів, а також інших процесів у системі освіти. Підпорядковуючись загальним закономірностям соціального управління, управління освітою

37

здійснюється на загальнодержавному (федеральному), регіональному, муніципальному (місцевому) і на рівні освітньої установи.