26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.

Е — це форма психічного відображення оточуючого світу у виді короткочасних переживань людини, що виражають її відношення до дійсності, реакцію на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, ставлення до своїх дій та дій інших.

Емоції мають чітко виражений ситуативний характер. Причому на виникнення емоцій істотний вплив здійснюють незвичність, новизна ситуації. Емоції завжди зв'язані із задоволенням чи незадоволенням важливих потреб людини. Появі емоцій також можуть сприяти надлишкова нереалізована мотивація суб'єкта, недостатня інформація про які-небудь важливі для нього явища.

Поряд з терміном «емоція» у психології вживається і поняття «почуття». Найчастіше вони співвідносяться як зміст (почуття) і форма (емоції). Так, ми говоримо: «я відчуваю страх», «почуваю біль».

За ступенем збудження чи заспокоєння емоції та почуття бувають стенічними та астенічними. Стенічні емоції підштовхують до вчинків, висловів, збільшують напругу сил.Астенічні емоції характеризуються пасивністю, бездіяльністю (страждання, неспокій, страх).

За наявністю відтінків задоволення або незадоволення розрізняють позитивні (задоволення, радість, гордість, повага, ніжність, довіра, симпатія, любов, впевненість тощо) та негативні (горе, скорбота, страх, незадоволення, образа, злість, ревнощі, сумнів, сором, відраза тощо) емоції та почуття.

Особливістю емоцій є їх інтегративність. Виникаючи за відповідних емоціогенних впливів, емоції захоплюють весь організм, об'єднують всі його функції у відповідний генералізований стереотипний поведінковий акт.

Емоції домінують там, де недостатнє свідоме регулювання поведінки,

Розрізняють: нижчі емоції, що пов'язані з безумовно-рефлекторною діяльністю, ґрунтуються на інстинктах та є їх вищим виразом (емоції голоду, спраги, голоду, егоїзму тощо) і вищі, дійсно людські емоції-почуття: обов'язку, любові, товариства, сорому і т. п.

Існують три класи емоційних станів:

1) настрій — найпоширеніший емоційний стан, що характеризується слабкою інтенсивністю, тривалістю, іноді невизначеністю та неясністю переживань. Виділяють чотири основні причини та обставини, що змінюють настрій: а) органічні процеси б) зовнішнє середовище в) взаємовідносини між людьми г) мислені процеси

2) пристрасть — виразне, визначене, сильне, глибоке, тривале, усвідомлене емоційне переживання.

3) афект — емоційне переживання, що характеризується різко вираженою інтенсивністю та відносною короткочасністю.

27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.

Поряд з терміном «емоція» у психології вживається і поняття «почуття». Найчастіше вони співвідносяться як зміст (почуття) і форма (емоції). Так, ми говоримо: «я відчуваю страх», «почуваю біль».

Емоції і почуття в широкому розумінні є синонімами. У вузькому ж розумінні почуття — це переживання, що виникають у певний, конкретний момент, за певної ситуації. Однак, якщо емоції частіше ситуативно обумовлені, то почуття, на відміну від них, більшою мірою визначаються соціальними, моральними, суспільно-історичними умовами, що впливають на формування особистості, характеризуються більшою стійкістю, глибиною і тривалістю переживань. Почуття виникають як результат узагальнення багатьох емоцій. І, навпаки, емоція є конкретною, елементарною формою переживання почуттів. Почуття як вищі переживання притаманні лише людині.

Розрізняють три групи почуттів: моральні, естетичні та інтелектуальні (пізнавальні). Їх ще називають вищими почуттями.

Моральні почуття відображають оцінку дій, поведінки, подій на основі прийнятої в суспільстві моралі.

Естетичні почуття виникають в результаті переживання людиною краси або потворності об'єктів, що сприймаються нею. Інтелектуальні (пізнавальні) почуття виникають у процесі здійснення розумової та дослідницької діяльності. Зі всієї багатоманітності інтелектуальних почуттів основним вважається почуття ясності та чіткості мислення, здивування, подиву, здогадки, впевненості, сумніву.

У психологічній літературі виділяють також практичні почуття, які пов'язані з діяльністю людини.